Рівень довіри україномовних громадян до російської пропаганди значно менший за середній, а російськомовних ― значно більший за середній. Такі дані оприлюднив дослідник Сергій Оснач у доповіді "Мовна складова гібридної війни".
Щоб кількісно оцінити вразливість, Оснач взяв за основу графік "індекс результативності російської пропаганди (РРП)", який оприлюднили у лютому 2015 року вчені Київського міжнародного інституту соціології, коли проводили власне дослідження. Водночас, Оснач використав також застарілі дані групи "Рейтинг" (2014 року) та Центру Разумкова (за 2008 рік).
За інформацією Оснача, російськомовні нібито вразливіші до впливу російської пропаганди у 2,5 рази за україномовних.
Індекс результативності російської пропаганди залежно від мови, якою відповідав респондент
Водночас аспіранти Інституту філософії та соціології Польської Академії Наук (ІФСПАН) у відкритому листі заперечують, що дослідження Оснача претендує на науковість.
«Як свідчить прес-реліз самого КМІСу, розподіл респондентів за мовним критерієм не був основною метою дослідження. Автори, натомість, розробили індекс Результативності Російської Пропаганди (РРП), та показали його величину для різних соціально-демографічних груп (відмінності за віком, рівнем освіти, за регіонами). Таблиця одномірного розподілу величини індексу РРП за мовою, якою відповідав респондент, дійсно показує варіації: серед тих що відповідали українською середній показник РРП нижчий, ніж серед тих хто відповідав російською. Проте ця таблиця жодним чином не характеризує зв’язку між мовою і величиною індексу», – йдеться у листі.
За їхніми словами, демонстрація однієї таблиці у відриві від оригінального дослідження КМІС не може характеризувати залежність між мовою респондента та впливом на нього пропаганди.
«Тому припущення Оснача, що довіра російській пропаганді напряму залежить від мови респондента має такі самі шанси на «науковість», що і зворотна логіка – мова респондента залежатиме від сприйняття ним/нею пропаганди – тобто жодних шансів. Вони скоріше є довільною інтерпретацією автора. Говорячи спрощено, Оснач співставив прості показники двох груп замість проведення статистичного аналізу. Така інтерпретація не повинна представлятися як причино-наслідковий зв'язок та істотна різниця між двома групами. Дане дослідження КМІСу в принципі не може бути використане для отримання науково-обгрунтованих висновків щодо залежності сприйняття респондентом пропаганди від його мови. Воно не відображає чи цю мову людина вважає рідною, чи користується нею в буденному житті, чи просто вирішила нею відповісти інтерв’юеру. Не вказується також якою мовою питання ставилося – українською, російською? Від чого залежав вибір мови? У тому, що такі результати можуть викривлюватися, безумовно, є вина самих соціологів (прес реліз КМІСу міг би підкреслити, що про жодну залежність між змінними говорити не можна)», – додали представники ІФСПАН.
Більше графіків: Мовний аспект гібридної війни
Читайте також: Даце Мелбарде: «Одна із цілей російської пропаганди – послабити відчуття патріотизму»