Упродовж останніх місяців у Польщі та країнах Балтії все частіше зʼявляються новини про події, що видаються дуже схожими на акти саботажу з боку російських агентів та найманців. Ще у грудні 2023 року у Польщі було засуджено 14 осіб, які діяли в рамках російської шпигунської мережі. Останні резонансні пожежі у Польщі наштовхують на підозри про посилення підривної діяльності Росії у цій країні, а також країнах Балтії.
20 травня в ефірі телеканалу TVN24 премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що спецслужби країни заарештували девʼятьох осіб, які на замовлення російських спецслужб вчиняли акти саботажу по усій країні. Тоді Туск зазначив, що ситуація є серйозною і окрім Польщі стосується її партнерів по Балтійському регіону — Литви, Латвії та Естонії, а також Швеції. Як зазначив у тому інтервʼю польський премʼєр, серед затриманих громадяни України, Білорусі та Польщі. «Ми говоримо про проплачених людей. Це люди з кримінального світу», — зазначив Туск. Як приклад вчинених диверсій, у яких польські правоохоронні органи вбачають причетність цієї групи осіб, політик назвав спробу підпалу лакофарбового заводу у Вроцлаві. Окрім того, за його словами, на сьогодні розслідують звʼязок підозрюваних у підпалі складу магазину «ІКЕА» у Вільнюсі із пожежами на території Польщі.
– Mamy aresztowanych dziewięciu podejrzanych z postawionymi zarzutami, którzy zaangażowali się bezpośrednio na zlecenie rosyjskich służb w akty sabotażu w Polsce – przekazał premier @donaldtusk w @faktypofaktach.
🔗https://t.co/wNWbvqXrto pic.twitter.com/EMXGMR4a3d— tvn24 (@tvn24) May 20, 2024
Вже за день, 21 травня, на прес-конференції після засідання уряду Дональд Туск оголосив, що спецслужби затримали ще трьох осіб, пов’язаних зі спробами здійснити диверсії на території Польщі. Він попросив, аби не спекулювати щодо того, які із підозрілих подій, можливо, були результатом дій іноземних служб, зокрема російських та білоруських, але припустив, що до одного резонансного випадку ймовірно вони все ж причетні: «Ми перевіряємо версії. Досить імовірно, що російські служби мають відношення до резонансної пожежі на вулиці Маривільській», — зазначив він.
Пожежа у торговельному центрі «Маривільська 44» у Варшаві 12 травня справді спровокувала багато спекуляцій і стала ймовірно найбільш резонансною пожежою у Польщі останніх років. Місцева преса писала про польсько-вʼєтнамську трагедію, оскільки окрім поляків власниками чи продавцями у багатьох магазинах торговельного центру площею з десять футбольних полів були також громадяни Вʼєтнаму, або поляки вʼєтнамського походження. Більшість цих людей починали працю ще із торгівлі на місцевому стадіоні 30 років тому, далі їх обʼєднали під дахом торгового центру на вулиці Маривільській.
«Масштаби пожежі, швидкість, з якою вона поширювалася, і неможливість її приборкати, викликали цілу низку конспірологічних теорій. Найпоширеніша з них полягала в тому, що власник павільйону — компанія Mirbud — волів би побудувати на цьому місці житловий комплекс. Однак земля, на якій знаходився пасаж, належить місту, а Mirbud орендує її», — пише польське видання Polityka. Власники торгових площ, які коментують виданню пожежу, дивуються, чому її так складно було взяти під контроль. «Коли кілька років тому загорівся заклад громадського харчування, шкода обмежилася приміщенням і невеликою частиною даху. А зараз пожежники приїхали через 11 хвилин після виклику, і рятувати вже було нічого», — розповіла виданню Анна, у якої із чоловіком там було чотири кіоски з одягом.
Вже за три дні після страшної пожежі у варшавському торговельному центрі, медіа повідомили про велику пожежу на стоянці міських автобусів у Битомі. Як писали польські медіа, вогонь знищив 10 нових автобусів, що належать приватній компанії, яка надає транспортні послуги місту. Ще сім автобусів було пошкоджено. Ймовірною причиною пожежі, згідно з попереднім висновком пожежного експерта, став навмисний підпал. Злочин завдав місту збитків на кілька мільйонів злотих.
Читайте також: Росія посилює диверсії та гібридні операції по усій Європі
У грудні 2023 року у Любліні — польському місті неподалік кордону з Україною — було винесено вирок 14 іноземцям, які шпигували на користь Росії. Згідно з інформацією польського видання Rzeczpospolita, яке активно писало про цю мережу, її виявили Агентство внутрішньої безпеки та відділ боротьби з організованою злочинністю Національної прокуратури в Любліні ще на початку 2023 року. Спочатку, до групи потрапило дев’ять осіб, потім більше. Ядро групи становили українці, також у ній були активні двоє студентів з Білорусі та один росіянин — хокеїст сілезької команди. На замовлення російських служб члени шпигунської мережі відстежували потяги із допомогою для України, планували їх підірвати. За допомогою портативних камер злочинці шпигували за міжнародним аеропортом у Ясьонці, військовим портом у Гдині, залізничним вокзалом у Ряшеві, переходами біля кордону з Україною та ключовими залізничними артеріями, якими потяги перевозили зброю та гуманітарну допомогу до України, писало польське видання.
На потребі сфокусуватися на безпекових викликах у країні під час своєї доповіді у польському парламенті про стан національної безпеки в країні 22 травня наголошував міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
«Загрозою для Польщі є дії Російської Федерації, зокрема дії її агентури, яка поширилася не тільки в Польщі, але й у Європі. Також дії Білорусі. Щодня, останнім часом, ми — спецслужби, поліція, армія — боремося з актами саботажу, диверсії та руйнування спільноти польської держави», — підкреслив у промові Косіняк-Камиш.
Частина промови була сфокусована на загрозах з боку польсько-білоруського кордону. «Останнім часом ми відзначаємо значне збільшення спроб перетину польсько-білоруського кордону. Це вже не просто бажання заробити гроші, переправляючи людей через кордон. Зараз це має дуже організований ворожий характер. Більшість віз, що дозволяють громадянам Сомалі, Афганістану, Сирії, Ємену чи Ірану в’їхати до Білорусі, видаються Росією. Груп цих людей стає все більше, білоруські служби допомагають їх переправляти і, на нашу думку, готують їх до прориву польсько-білоруського кордону», — зазначив у промові міністр оборони.
З 1 січня до 19 травня 2024 року білорусько-польський кордон нелегально намагалися перетнути 14 тисяч разів. «Це на 46% більше, ніж торік», — зазначив Косіняк-Камиш. Згідно з даними польської прикордонної служби, які публікує Rzeczpospolita, з цих 14 тис. нелегальних спроб перетнути кордон, майже 5 тис. мали місце між 1 та 21 травня 2024 року.
Про посилення гібридних загроз з боку Росії у Європі та країнах Заходу медіа та експерти попереджають вже упродовж останнього року. З огляду на події у Польщі, країнам Східної Європи вочевидь слід готуватися прийняти на себе «перший удар» посилення російської підривної діяльності.