…Якщо хтось подумав, що це про Львів і про ВО «Свобода», то глибоко помилився. У Львові такого нема і не було, а весь «антисемітизм» деяких речників «Свободи» полягає у впертому вживанні ними слова «жид». А от у місті-герої Севастополі у другій половині червня розігралися події, які наочно засвідчили наявність войовничого антисемітизму в ідеології та діяльності «русских общин» і «русских казаков» певного ґатунку.
Події розгорталися так. На Приморському бульварі Севастополя 15 червня, до Дня міста, був встановлений бронзовий пам’ятник під назвою «Символ Доброти і Дитинства – Кульбаба». Скульптуру подарував місту уряд Москви. У відкритті пам’ятника взяв участь автор композиції, засновник Міжнародної академії доброти Григорій Потоцький. На його думку, скульптура символізує «доброту, любов, дружбу і єднання». Око на долоні, зокрема, за автором є «символом відкритого серця». Пам’ятник «Кульбаба» вперше було відкрито 20 жовтня 2007 року в Таллінні; після того аналогічні скульптури, що мають нагадувати людям про крихкість буття і необхідність збереження гуманізму, з’явилися і в низці інших міст; перший в Україні аналогічний пам’ятник був установлений в Миколаєві ще у 2008 році. І нічого, скульптура сприйняли нормально. Але ж Севастополь – місто особливе, тут емісари тієї самої Москви, не шкодуючи сил і коштів, насаджують особливий «русский дух». От і маємо цілком прогнозований результат…
Буквально за кілька днів розголос конфлікту навколо скульптури набув міжнародного масштабу. Ось що повідомила московська «Независимая газета» 20 червня: «Російська община Севастополя зажадала знести пам’ятник «Кульбаба», подарований севастопольцям урядом Москви… З такою вимогою община звернулася до міської влади. «Жителі міста шоковані враженням, яке залишається після огляду "пам’ятника", встановленого прямо на квітковій клумбі», – стверджують автори скарги. За їхніми словами, в скульптурі використаний «релігійний символ семітського походження, званий Хамса» (мова йде про розкритій долоні з оком всередині). «Що мала на увазі делегація уряду Москви… подарувавши такий "подарунок"?», – обурюються представники громади. Скульптуру вони називають «кошмарною рукатою спорудою, неприйнятною і принизливою для Севастополя, який є колискою православ’я».
Лідер общини Тетяна Єрмакова висловила думку, що скульптура нав’язує севастопольцям «іншу релігію». «На нашій території, на території історичної спадщини, вліпили це страшне чудовисько. Це амулет євреїв і мусульман, щоб наші діти звикали очима і думками до того, що ми вже під ними», – заявила вона в інтерв’ю Sevas.ru… Глава общини попередила, що вона та її однодумці можуть знести скульптуру своїми силами. «Я думаю, ми приймемо рішення взяти цей пам’ятник… й урочисто подарувати бомжам, які люблять збирати металобрухт, або втопити», – пояснила вона».
Висловилася на цю тему й голова Прогресивної соціалістичної партії України та Євразійського народного союзу, борець з «американським нацизмом» Наталія Вітренко: «Коли уряд Москви зробив такий подарунок місту Севастополю, намір був гарний. Проте, реалізація виявилася невдалою. Сам пам’ятник невдалий, та ще і з символом Світового уряду. Символ того, що Світовий уряд усе бачить і всім керує. Сама процедура встановлення пам’ятника була дивною і в особливому місці. Севастопольці обурені».
Ну, а «світовий уряд» складається самі знаєте з кого…
Що ж, треба визнати: у борців із «семітськими символами» слово з ділом не розходиться. 21 червня отаман «казачьей черноморской сотни» Анатолій Марета особисто розхитав «Кульбабу», зігнув триметрову металеву скульптуру та повалив її на газон. За словами Марети, скульптура є антихристиянським знаком, який не повинен перебувати в Севастополі. Цікаво, що повалення це за випадковим, ясна річ, збігом обставин сталося саме тоді, коли лідер севастопольської Російської общини Тетяна Єрмакова давала телеинтерв’ю на тлі пам’ятника, ведучи мову про «неприпустимий у колисці православ’я символ», який спричиняє «окультний вплив» на городян.
Так само за дивним збігом обставин жодного правоохоронця поруч не було.
Після скоєння цього акту вандалізму заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації Віктор Драченко назвав людей, які брали участь у знесенні скульптури, «псевдозахисниками інтересів міста», а саме знесення – політичною акцією. Інші речники міської влади охарактеризували ексцес як «саморекламу противників «Кульбаби». А автор пам’ятника Григорій Потоцький звернувся до Віктора Януковича і градоначальника Севастополя Володимира Яцуби з проханням допомогти відновити скульптуру. Була інформація і про те, що прокуратора порушила кримінальну справу за фактом знесення «Кульбаби», кваліфікувавши це як хуліганство. Звернімо увагу: за фактом, а не проти конкретних персонажів, хоча вони чітко були зафіксовані телекамерою в момент скоєння ними акту вандалізму…
А тепер логічні запитання. Ідейні натхненники та організатори руйнації «Кульбаби» самі публічно розписалися у своєму антисемітизмі. Ба більше: вони маніфестували себе як православні ксенофоби (сто років тому подібну публіку звали чорносотенцями) якнайширшого масштабу. Для них і юдеї, і мусульмани, і, слід думати, «неправильні» християни – то щось не просто чуже, а вороже, з чим треба вести боротьбу і чого не можна допускати навіть на рівні одного-єдиного символу до «колиски православ’я». Принагідно: що вони мали на увазі під цією «колискою»? Взагалі-то Вселенський патріарх світового православ’я завжди мав своїм осідком Константинополь, який турки звуть Стамбулом… А якщо йдеться про Володимирове хрещення, то в ті часи християнська Церква ще не була розколотою на православну та католицьку, і не випадково Володимир Святославович перевіз із Херсонесу до Києва мощі Папи Римського Климента І, який відтоді вважався небесним покровителем і заступником Київської Русі. Але невігластво й обскурантизм завжди йшли в парі з чорносотенством, чи не так? Дивним є інше: чому не реагують на акт вандалізму та на проповідь ксенофобії й антисемітизму ті організації, які завжди у перших лавах «борців проти фашизму»? Де Вадим Колесніченко, який, до речі, обраний до Верховної Ради від Севастополя? Чого він особисто не виправляє скоєне «чорноморськими козаками»? і де ті західні мас-медіа, які запекло цькують «Свободу», приписуючи їй якісь воістину фантасмагоричні злочини проти людства і людяності? Мовчать, але чого? Чи то чераз незнання, чи то через солідарність із чорносотенцями?
…А «отаман» Анатолій Марета вже взяв приціл на наступний пам’ятник. На цей раз – гетьману Конашевичу-Сагайдачному. Поки що він лише збирає підписи за знесення цього пам’ятника – мовляв, і йому не місце у «колисці православ’я». І хоча Сагайдачний був ревним захисником православної Церкви, це в даному разі не має жодного значення – бо ж пам’ятник йому, виявляється, «націоналістичний». Що ж, принаймні, «чорноморський козак» Марета послідовний – так само, як і його ідейні брати та сестри. На відміну від «патентованих борців» із фашизмом й антисемітизмом.