Планету огортає страховинний коронавірус. Та потім з’являється маленький супутник, схожий на апарат, запущений в космос у 1957 році, що видає відомий сигнал. І коронавірус відступає, залишаючи Землю. Саме так у відео, опублікованому на сайті, присвяченому російській вакцині проти коронавірусу, , названій «Sputnik V», виглядає її боротьба із SARS-CoV-2. Сайті, створеному для «боротьби із кампанією з дезінформації про вакцину, розгорнутій в ряді міжнародних ЗМІ».
Чутки про можливу реєстрацію Росією своєї вакцини ходили за кілька тижнів до того, як 11 серпня президент країни Владімір Путін офіційно оголосив про це на засіданні уряду. Рішення про реєстрацію вакцини, створеної в Національному дослідницькому центрі епідеміології та мікробіології імені Н.Ф.Гамалеї, розкритикували численні науковці, а наукові журнали на кшталт Nature та Science випустили редакційні статті, в яких це рішення називається «безвідповідальним» та «дуже небезпечним». Мабуть, саме цю «дезінформацію» мали на увазі на вищезгаданому сайті.
Читайте також: «Війни світів» у коронавірусній дезінформації
Створення будь-якої вакцини – довгий, дорогий та ресурсномісткий процес. Для того, аби деякий препарат зареєстрували як вакцину, скажімо, в Управлінні з продовольства і медикаментів США (FDA), він має пройти три стадії клінічних випробувань із десятками тисяч добровольців, і показати безпечність та ефективність. Ці випробовування тривають роками. Коронавірусна криза дещо змінила правила гри, і розробники пришвидшили виконання усіх фаз. Перша фаза клінічних досліджень проводиться на невеликій групі добровольців, її ціль – попередньо визначити дозування і зрозуміти, чи взагалі безпечно вводити вакцину людям. У другу фазу вже залучено кілька сотень людей, під час неї більш точно визначається необхідне дозування та відслідковуються можливі побічні ефекти. Під час третьої фази проводять подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження – частині із десятків тисяч добровольців вводять вакцину, іншим – плацебо. Після чого протягом місяців, а подекуди і років, відслідковують як заражалися люди із обох груп і роблять остаточний висновок і про ефективність вакцини, і про її безпеку.
Згідно із реєстром Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вакцина від Центру Гамалеї, що проходить під назвою Gam-COVID-Vac, зараз знаходиться на першій стадії, в якій препарат ввели двом групам по 38 людей. Самі ж розробники заявляють про успішне завершення двох фаз клінічних досліджень, і скорий початок третьої фази на 2000 людей, а також паралельну кампанію із масової вакцинації населення, на початку – вчителів та лікарів, яка орієнтовно почнеться у жовтні.
Читайте також: Альтруїзм та солідарність
Для порівняння – американська компанія Moderna, одна із лідерів у прогресі зі створення вакцини, до першої фази клінічних досліджень залучила 45 людей, для другої – 300, третя ж фаза почалася 27 липня, для неї набирають 30 тис. добровольців. Оксфордський університет у колаборації із фармацевтичною компанією AstraZeneca набирає 2000 учасників третьої фази, китайські Sinovac та Sinopharm – 8870 та 15000 відповідно. Реєстрація і подальше використання їхніх вакцин можлива лише після успішного завершення цих дослідів, мова про паралельну вакцинацію людей не йде.
Найбільший ризик у масовому використанні неперевіреної вакцини – що вона виявиться неефективною. Наразі невідомо, чи свідчить наявність антитіл до SARS-CoV-2 про імунітет до нього і якщо так, то наскільки він стійкий (див. «Великі сподівання»). Вакциновані люди будуть схильні до частішого порушення карантинних норм, що, в разі неефективності вакцини, призведе до сплеску захворюваності. Можливі також побічні ефекти, які на вибірці у 76 людей не вдасться відслідкувати. Про це заявляють самі розробники в інструкції до використання вакцини. Неефективність та побічні ефекти на здоров’я підірвуть довіру людей до вакцин в цілому, що лише підживить антивакцинаторські рухи.
Читайте також: Друге дихання антивакцинаторів
Логіка роботи вакцини заснована на введенні в організм «векторів» – двох типів аденовірусів, модифікованих генами, що кодують S-білок коронавірусу. Такі віруси доставляють в клітини генетичний матеріал SARS-CoV-2, на який реагує імунна система людини. Вакцини зі схожою дією тестують і в інших країнах – наприклад, китайська компанія CanSino Biological завершила клінічні дослідження другої фази із вакциною на основі вектора аденовіруса 5 серотипу. Співробітники Центру Гамалеї посилаються на «успішний досвід» розробки вакцин на цій платформі проти MERS та Еболи, і саме тому нібито вдалося так швидко виготовити вакцину і проти SARS-CoV-2. Проте, наукових публікацій щодо цих вакцин немає, і, скоріше за все, вони ще проходять тестування.
Відсутність достатньої наукової інформації ще один тривожний момент в історії з російською вакциною. Компанії, що вироблять вакцини, починають публікувати проміжні результати ще на етапі пре-клінічних досліджень на тваринах. Вони публікують детальні дані про перебіг клінічних досліджень, методологію, дозування, побічні реакції. Наразі ж все, що відомо про Sputnik V – це коротка інформація із офіційного сайту, включаючи інструкцію із загальними відомостями.
Читайте також: Звідки в Україну потрапляють фейки про коронавірус
За словами одного з провідних інфекціоністів США, директора Національного інституту алергії та інфекційних захворювань Ентоні Фаучі на панельній дискусії для National Geographic, він дуже хотів би, аби Росія провела усі необхідні тестування, та «має серйозні сумніви щодо цього». Також він заявив, що в США могли б випустили уже півдюжини вакцин, якби «хотіли завдати людям шкоди або зробити неефективний продукт». По суті, Росія поспішила зареєструвати вакцину, що пройшла першу фазу клінічних досліджень згідно із міжнародними протоколами, при тому, що дані навіть про ці досліди не опубліковані. Таких поспіх, насамперед, має політичну мету – показати, що країна може бути лідером в розробці вакцин і «виграти в вакцинній гонці». Також це може бути направлене на «внутрішнього споживача» – показати успіхи держави у боротьбі із вірусом. Свідчення цьому і сама назва на честь апарату, що було запущено під час «холодної війни» для утвердження Радянського Союзу як лідера в космічній гонці.