Довгий час питання мови в Україні викликало запеклі дискусії в середовищі політиків та серед населення. У 2022 році «захист російськомовного населення», щодо якого в Україні буцімто здійснювався геноцид, став однією з підстав для вторгнення в Україну, озвучених Кремлем. Більше того, для просування цієї риторики, РФ активно використовує трибуну ООН, зловживаючи статусом російської мови в ролі робочої мови ООН. Ми розібрались, як включена у роботу «заради миру», російська мова зараз використовується, як засіб ведення війни, і що міжнародна спільнота має зробити для зміни ситуації.
Короткий екскурс в історію
Офіційними мовами ООН є англійська, французька, іспанська, китайська, арабська та російська. Міжнародні договори, укладені за сприяння ООН зазвичай є оригінальними (автентичними) всіма офіційними мовами ООН. Натомість робочі мови, які на сьогодні збігаються з офіційними, використовуються для оперативної діяльності робочих органів ООН та підготовки численних робочих документів.
Попри те, що російська є офіційною мовою ООН з моменту підписання Статуту, робочою вона стала лише в 1968 році (Генеральна Асамблея ООН) та у 1969 році (Рада Безпеки ООН). Відповідно до Резолюції 2359 В (ХХІІ) щодо використання робочих мов, включення до їхнього переліку російської мало стати засобом досягнення цілей Статуту ООН, зокрема розвитку дружніх відносин між націями на основі рівноправ’я та самовизначення народів. За іронією долі, саме РФ наразі активно порушує ці принципи.
Читайте також: Мінна Оландер: «Вже в 2014 році стало очевидним, що Росії не можна довіряти»
На основі Резолюції 2479 (ХХІІІ) мова агресора стала робочою в Генеральній Асамблеї та була рекомендована як робоча Раді Безпеці. Головною причиною для цього стали труднощі, пов’язані з пошуком кваліфікованого персоналу для Секретаріату й спеціалізованих установ. При цьому 17 держав голосували проти, а 24 – утрималися від того, щоб підтримати включення російської мови до переліку робочих (на той час 41 держава становила 1/3 всіх держав-членів ООН). Бо в той час англійською, французькою та іспанською говорила фактично більшість держав-членів, коли російською – лише радянський блок. 22 січня 1969 року Резолюцією 263 російська мова була включена до робочих мов Ради Безпеки ООН.
Питання «суверенітету»
У своєму інтерв’ю з нагоди Дня російської мови в ООН Постійний представник РФ в ООН (2013-2018) Пьотр Іллічов наполягав: «Российские дипломаты на всех заседаниях выступают исключительно на русском языке. […] это, если хотите, вопрос суверенитета. На русском языке, если Вы заметили, говорит не только Россия. На русском языке выступают белорусская делегация, а также некоторые другие из стран СНГ, к примеру, делегация Киргизии».
Ця заява є показовою, оскільки доводить, що на офіційному рівні РФ сприймає мову як інструмент поширення гегемонії хоча б у певному регіоні (СНД), при цьому використовуючи ресурси ООН. До того ж, з одного боку Іллічов говорить, що мова – це питання суверенітету, а з іншого – перераховує суверенні держави (Білорусь та Киргизстан), які мають свої мови, однак при цьому використовують російську. Водночас, російський дипломат висуває ідею, що з метою сприяння багатомовності, кожна з держав має говорити своєю мовою в ООН. Це піднімає питання щодо того, під чиїм саме суверенітетом, на думку РФ, знаходяться Білорусь та Киргизстан.
Читайте також: Не моя війна. Німецькі інтелектуали і російська агресія проти України
«Захист російськомовного населення» України є нічим іншим, як приводом для розв’язання агресивної війни, і водночас проливає світло на цілеспрямовану політику Москви, спрямовану на використання російської як інструменту просування мови ворожнечі та ідей, несумісних з міжнародним правом, рівно як і з цілями Організації Об’єднаних Націй.
Сучасна РФ навіть створила власну «новомову»: сукупність лексичних, семантичних та фразеологічних явищ для пропаганди ненависті до українців. З-поміж іншого, до цієї «новомови» належать численні неологізми, а також слова та вирази, значення яких було навмисне змінене. Найбільш показовими у цьому плані є ідеологеми на кшталт «спеціальна військова операція», «бандерівці», «українські нацисти» тощо. Виправдовуючи свою агресію, РФ використовує ці терміни, промовляючи їх російською, використовуючи можливість перекласти це шістьма мовами коштом 194 держав-членів ООН. Чи потрібно це Організації, що стоїть на сторожі миру? Чи дійсно російська так необхідна в щоденній роботі ООН?
Рівень використання
Згідно з дослідженням Регіонального центру прав людини (РЦПЛ), рівень використання російської в порівнянні з іншими мовами виявився низьким. Серед держав, які в минулому були в складі або входили до сфери впливу СРСР, російську у виступах (окрім самої РФ) використовують лише Білорусь, Туркменістан та Таджикистан. Інші послуговуються англійською.
Загалом, для збереження ресурсів окремі оперативні зустрічі також вже давно проводяться без перекладу російською. Про це свідчать як самі представники РФ, так і останні доступні статистичні відомості щодо кількості зустрічей, які проводилися виключно англійською мовою. Так, в період 2018-2020 років цей показник сягав від 75% до 85%. Водночас, Департамент громадської інформації ООН продовжує проводити уніфікацію свого контенту на базі англомовних джерел, що вимагає додаткових невиправданих витрат на переклад російською (154 млн носіїв, що становить лише 2,1% населення планети). У той же час, було би більш доцільно забезпечити переклад на хінді (341 млн носіїв), бенгальською (300 млн) та португальською (221 млн), враховуючи, що саме цими мовами спілкується та частина населення світу, яка знаходиться на межі або за межею бідності, і становить 3,5%, 3,3% та 3% людства.
Читайте також: Чи бажає Захід поразки Росії?
Тимчасом витрати на переклад російською конкурують з найбільш уживаними англійською та французькою мовами. Так, у відповідь на запит РЦПЛ від 10 квітня 2022 року, відділ Генеральної Асамблеї ООН та Конференц-менеджменту зазначив, що тільки у 2020 році витрати на усний та письмовий переклад російською мовою склали $1,249,213. Для порівняння, на переклад французькою витратили $1,736,731, хоча цю мову на сьогодні використовують 54 держави, а російську – лише 4. РФ вкрай невигідно демонструвати, що витрати на переклад російською мовою для 4 держав пропорційно розподіляють між собою 194 держави-члени ООН, які вимушені задовольняти принципову позицію Москви щодо використання виключно російської мови.
Отже, ще до повномасштабного вторгнення в Україну склалась ситуація, коли використання російської в якості робочої мови ООН не відповідало ані принципу справедливого географічного розподілу, ані раціональному використанню ресурсів ООН. Розв’язана загарбницька війна створила новий контекст для офіційного використання мови і поставила питання про вірність ідеалам миру та дотримання прав людини. Тож постає питання, чи можна змінити наявний стан речей?
Виключити не можна залишити
Навіть якщо уявити, що це рішення буде віднесено до категорії «з важливих питань» (Правило 83 Правил і процедур ГА ООН), для того, щоб перестати чути російську як робочу в Асамблеї, потрібно схвалення 2/3 держав-членів. Що стосується Ради Безпеки, слід згадати, що відповідне рішення базувалось на Резолюції 2479 (ХХІІІ) ГА ООН. Тому зміни до одного документу мають тягнути зміни до іншого. Постійне представництво України при ООН вже зараз може винести питання щодо виключення російської мови з переліку робочих мов ООН на розгляд Генеральної Асамблеї ООН. Окрім того, важливо відмовитися від святкувань в межах ООН Дня російської мови, який проходить щороку 6 червня або ж задля дотримання поваги до принципу мультилінгвізму проголосити день для кожної мови держав-членів (до слова, їх значно більше, ніж 365).
І тут ми стикаємось з іншим питанням: якщо використання російської мови в якості робочої мови ООН дійсно загрожує міжнародному миру та безпеці, чи може Організація відмовитись від її використання, залишившись при цьому вірною принципу поваги до багатомовності? Відповідь буде така:
Так, може
Зберігаючи повагу до принципу багатомовності, можна адаптувати для російської мови варіант забезпечення функціонування в ООН німецької мови. Так, з 1974 року функціонує Відділ німецького перекладу, який здійснює переклад всіх резолюцій та рішень Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки, а також інших важливих документів ООН німецькою мовою. При цьому Відділ фінансується через цільовий фонд, до якого внески роблять лише Австрія, Німеччина, Ліхтенштейн та Швейцарія. Проте задля економії ресурсів, делегати даних держав виступають або англійською, або французькою. Після виключення російської з переліку робочих мов ООН, РФ могла би перейняти цей досвід.
Читайте також: Зручна вибіркова амнезія, або Німецька історична (без)відповідальність перед Україною
Отже, з точки зору економії фінансових та людських ресурсів вилучення російської мови зі списку робочих мов матиме безумовний позитивний економічний ефект. А повага до багатомовності, рівно як і дотримання принципу справедливого географічного розподілу буде підкріплено німецьким прикладом. Відкритим залишиться тільки питання вірності ідеалам миру і дотриманню прав людини, проте за проголошення агресивних наративів, якщо для них ще залишиться місце, Росія буде платити вже з власного гаманця або ж російським дипломатам доведеться вчитись говорити англійською, французькою, арабською, китайською або іспанською мовами.