У середині червня екс-співробітник ЦРУ Едвард Сноуден оприлюднив деталі секретних програм спецслужб США зі збору даних про телефонні дзвінки та інтернет-активності, і втік до Гонконгу, звідки 23 червня прилетів до Москви. У цей самий момент Держдеп анулював його паспорт і він «завис» в Шереметьєво. У вівторок 2 липня сайт Wikileaks опублікував список з 21 країни, в яких американець запросив притулок. Влада США має намір вимагати видачі Сноудена у будь-якої країни, де він виявиться.
Західні ЗМІ
Едвард Сноуден: Сполучені Штати бояться не хакерів, а іформованої громадськості
У понеділок 1 липня колишній працівник NSA опублікував листа, у якому звинуватив американський уряд у перешкоджанні його заявкам на здобуття політичного притулку.
Згідно з Spiegel Online, на WikiLeaks з’явивлося повідомлення, у якому хакер розкритикував Вашингтон за блокування шляхів для отримання політичного притулку та подякував тим, хто підтримує його.
Дії американського уряду Сноуден оцінив наступним чином: «це старі, погані інструменти політичної агресії». Як повідомляє Spiegel Online, хакер звинуватив США у тому, що вони перестали бути захисником базового права людини на забезпечення її політичним притулком і перетворилися на активного противника цього права.
Як заявив Сноуден, Вашингтон насправді боїться не порушників секретності, таких як він, а розгніваної внаслідок викриття громадськості.
Amnesty international: Екстрадиція Едварда Сноудена стала б грубим порушенням прав людини
Переслідування Сноудена та його можлива екстрадиція до США є порушенням базових прав людини – права на політичний притулок, достойне поводження, юридичний захист та свободу слова. Про це пише Amnesty International.
Кампанія американських політиків щодо переслідування Едварда Сноудена та блокування спроб чоловіка знайти політичний притулок є грубим порушенням прав людини, як заявили 2 липня у Amnesty International. В цьому відношенні учасники організації виділяють кілька правничих аспектів.
Як заявив представник агенції Майкл Боченек (Michael Bochenek), спроби уряду США домогтися видачі Сноудена та ненадання йому політичного притулку є неприйнятними. По-перше, через те, що право отримання такого притулку є невід’ємним, вкоріненим у міжнародних актах, правом будь-якої людини. По-друге, через те, що Сноуден, за оцінкою Боченека, дійсно потребує політичного захисту, тому що на батьківщині на нього, скоріше за все, чекає недопустиме ставлення: «Ми знаємо, що інші люди, які були осуджені за подібні вчинки, утримувалися в умовах, які представники не лише Amnesty International, але й ООН, вважають жорстоким, негуманним та принизливим поводженням, і порушенням міжнародного права». На його думку, «жоден уряд не може повернути людину до країни, де існує серйозний ризик невідповідного поводження з цією людиною».
Екстрадиція загрожує колишньому працівнику NSA й іншими порушеннями його прав. Згідно з оцінкою експертів Amnesty International, американські політики проголосили Сноудена винним ще до проведення розслідування, а це робить дискутивним питання про те, чи буде американське судочинство у цій справі чесним та неупередженим. Сумніваються спеціалісти агенції і в тому, що Сноуден матиме шанс для належного юридичного захисту й підтримки. Більше того, окрім названих ймовірних порушень, відзначають вони і одне конкретне – скасування паспорту громадянина США.
Нарешті саме звинувачення з боку уряду, на думку представників Amnesty International, є неправомірним. За словами Боченека, Вашингтон вважає Сноудена винним у викритті нелегальних дій американського та інших урядів, що також викликає невдоволення членів організації, оскільки, згідно з міжнародними актами, кожна людина має право на вільний доступ до інформації та свободу слова.
«Будь-яка спроба примусової передачі до США ставить під загрозу порушення прав людини і має бути попередженою», – заключив Боченек.
Die Welt: німецькі політики не мають спільної думки щодо визнання вини Сноудена
Частина політиків ФРН вважає Едварда Сноудена героєм демократії, інша частина – порушником законів. Про це повідомляє німецька Die Welt.
У вівторок 2 липня Міністерство внутрішніх справ ФРН повідомило, що для задоволення прохання, поданого Едвардом Сноуденом, про надання політичного притулку наявні не всі потрібні умови. Жорсткою критикою на цю заяву відповіли представники Лівої та Зеленої партій країни.
Для представників названих політичних сил – Катріни Герінг-Екардт (Katrin Göring-Eckard) та Юргена Тріттіна (Jürgen Trittin) – Сноуден є не злочинцем. За їх словами, хакер «надав демократії велику послугу, розкривши таємні практики секретних служб, які грубо порушували базові права».
Інший німецький політик лівого крила – Матіас Хен (Matthias Höhn) – назває відмову у наданні політичного притулку «абсолютно невірним сигналом». У інтерв’ю, проведеному газетою Welt, Хен заявив: «Едвард Сноуден є не лише сучасним героєм, але й захисником громадянських прав. А з історії пані Меркель повинна знати, що захисники громадянських прав заслуговують на подяку та солідарність».
Згідно з матеріалами Welt, ліві та зелені Німеччини розходяться у своїх оцінках із Соціал-демократичною партією країни (SPD). Остання підтримує відхилення заяви про надання притулку. Зокрема експерт соціал-демократів Дітер Віфельпютц (Dieter Wiefelpütz) не ідентифікує у діях США політичного переслідування. «Можливо, він [Сноуден] порушив правило секретності через свідомі причини. Можливо, він герой свободи. Однак, це не захищає його від правових наслідків», – вважає він.
В одному ключі із соціал-демократами розглядають справу Сноудена і представники німецької Християнсько-демократичної унії (CDU). Голова фракції даної партії у Бундестазі – Майкл Гроссе-Бьомер (Michael Grosse-Bömer) – наголосив на тому, що відмова від надання політичного притулку є заснованою на правових причинах: «Ми маємо чіткі вимоги для процедури надання притулку та для подання відповідної заявки, і ці вимоги не були виконані паном Сноуденом».
The Guardian: Едвард Сноуден повинен відповісти перед законом, але як викрадач інформації – не як шпіон
Вчинок Сноудена є свідомим та відображає переконання чоловіка, проте це не звільняє його від відповідальності, оскільки хакер порушив свої правові зобов’язання. Так вважає The Guardian.
Як зазначає сайт The Guardian, питання про долю Едварда Сноудена важливе не лише для самого чоловіка, але і для усього світу, оскільки інтернет є у всіх відношеннях глобальним феноменом, можливості якого використовуються колишнім роботодавцем хакера – Національною агенцією з безпеки США. Саме тому, на думку спеціалістів із Guardian, Європейський Союз, як і окремі його країни, включаючи Францію та Німеччину, настільки стурбовані звинуваченнями, що їх висунули проти Сноудена Штати. З цієї ж причини, люди, що вважають себе прихильниками Америки, заклопотані досягненням того, аби США відповідним чином розглядала справу людини, яка підняла дискусію, що, згідно з думкою президента Обами, так чи інакше повинна була мати місце.
«Пан Сноуден є свідомим того, що він організував витік інформації з метою сповістити світ про безпрецедентне та масштабне виуджування секретної інформації Національною агенцією з безпеки та штабквартирою Державних урядових комунікацій, –пише Guardian. – за власним ствердженням чоловіка, він не мав на меті зашкодити США, їх інтересам та громадянам […]».
«Пан Сноуден завжди приймав той факт, що йому доведеться розплачуватися за свої дії, – повідомляє джерело. – Це ймовірно станеться раніше чи пізніше. Але статися воно має у такий спосіб, який враховував би права пана Сноудена та його громадянський статус, і який приймав би високу публічну важливість того, що він вирішив зробити». На думку спеціалістів The Guardian, поводження зі Сноуденом як із шпіоном у манері «холодної війни» було б абсолютно неприйнятним: «Занадто багато політиків США чинять так. Та цей випадок не є випадком у стилі боротьби за національну безпеку часів ‘холодної війни’ – це випадок, що стосується необхідного у 21 столітті балансу між владою секретної держави та правами вільних громадян в інтернет-еру. Звинувачення пана Сноудена у рамках Акту про шпіонаж Першої світової війни є неприпустимим. Ми живемо в іншому світі. Америка не знаходиться у стані війни у традиційному сенсі. Пан Сноуден не є шпіоном. Не є він і закордонним агентом. Він є викрадачем. Він опублікував урядову інформацію. І відповідати перед законом він повинен як викрадач інформації».
Експерт: Сноуден не може знайти притулок через особливості глобального політичного устрою
Як припускає у своєму блозі Деніел Дрезден, держави світу обернулися проти Сноудена лише тоді, коли його дії почали загрожувати усій міжнародній системі, а не конкретному уряду.
У своєму блозі дописувач інтернет-видання Foreign Policy Деніел В. Дрезнер (Daniel W. Drezner) ставить питання про те, чому уряди держав, у яких Едвард Сноуден просив притулку, відмовили хакеру: «Що відбувається? Чому такі різні країни як Росія, Китай та Еквадор, раптово бояться примусової гегемонії США так, як вони не боялися її минулого тижня?».
За гіпотезою Дрезнера, спільним у всіх випадках є те, що названі актори є державами, а держави не полюбляють втручання у власні справи. «Держави готові на війну одна проти одної, шпигунство одна за одною, розпалення революції за межами своїх кордонів тощо. Тим не менше, вони досить неохоче надають повноваження акторам, що можуть використовувати їх владу для того, аби зруйнувати головний принцип держави, який полягає у верховенстві її авторитету», – вважає експерт. Саме тому, на його думку, вони кооперуються лише у тих випадках, коли вбачають загрозу усьому Вестфальському устрою, а не конкретному уряду. З цієї причини, згідно з Дрезнером, поки дії Сноудена ставили під загрозу лише авторитет США, країни не бачили проблеми у тому, аби надати хакеру допомогу, однак чим більше колишній працівник NSA асоціюється з WikiLeaks, тим більше країн починають «косо поглядати» на цю справу.
Відмовившись шукати укриття в Росії, Сноуден позбавив її від "шоку"
Президент РФ Владімір Путін був готовий залишити Сноудена в Росії, але за умови, що той припинить свою діяльність проти США. Дізнавшись про позицію Росії, «шпигун» відмовився від свого наміру.
Деякі політологи вважають, що Сноудену "допомогли" прийняти таке рішення, вказавши на недоречність його прохання про притулок. У російського керівництва були політичні та психологічні причини для відмови, упевнений президент вашингтонського Центру глобальних інтересів Ніколай Злобін. З політичної точки зору надати притулок людині, яка відкрито оголосила себе ворогом Америки та її президента напередодні вересневого саміту "двадцятки" в Санкт-Петербурзі, недоречно: наслідком могла стати відмова Барака Обами від участі в саміті, а для Росії це було б шоком, пояснив він.
Сноуден для Путіна – як гаряча картоплина
Російський політолог Лілія Шевцова заявляє, що Владімір Путін "не збирався всерйоз надавати притулок американському програмісту Едварду Сноудену", і "це свідчить про раціоналізм Путіна". Ніхто, впевнена Шевцова, "не хоче нової холодної війни через Сноудена".
Що ж стосується майбутнього американського програміста, то Шевцова сумнівається, що він залишиться в Росії, і посилається на долю одного з найвідоміших радянських шпигунів Кіма Філбі, який після приїзду в СРСР почав спиватися і помер на самоті.
"Сноуден для Путіна – як гаряча картоплина … Найбільше Путіну хочеться відправити його на першому-ліпшому літаку", – вважає політолог.
У Росії викриття Сноудена виявились дуже вчасними
Москва може скористатися скандалом з колишнім співробітником ЦРУ для того, щоб зробити іноземні інтернет-сервіси прозорими для російських спецслужб.
Відразу після «арабської весни» російські спецслужби почали думати, як зробити прозорими соціальні мережі, що не базуються в Росії. Система фільтрації Рунета розпочата чи не всіма спецслужбами країни, нічим не могли тут допомогти. Є тільки два виходи з цієї ситуації, і обидва придумані в Китаї. Перший – це повністю заборонити використання соціальних мереж, сервери яких не перебувають на території країни. Другий – змусити глобальні сервіси розробити національну версію свого продукту (…).
Наступний логічний крок щодо встановлення контролю здається очевидним: «приземлити» глобальні сервіси на російській території, поставити їх під російську юрисдикцію, в тому числі і у сфері проведення оперативно-розшукових заходів. Одкровення Сноудена надали прекрасний привід для анонсування цього нового етапу.
Гонка кіберозброєння почалася
США піарять свою новітню кіберзброю в транзитній зоні аеропорту Шереметьєво.
Цей чоловічок (Сноуден – ред.) – єдине джерело відомостей про програму PRISM, а в розвідці єдиному джерелу вірити не прийнято. Побутує серйозна версія, що весь цей шпигунський серіал не що інше, як грамотний піар АНБ з єдиною метою – переконати світ, що PRISM не міф, а реально існуюча «зброя відплати».
Важко знайти американця в транзитній зоні Шереметьєво. Особливо якщо його там немає
Сноуден становить величезну проблему – Америка в люті, і просто так взяти і запропонувати колишньому співробітнику фірми Booz Allen Hamilton політичний притулок не можна. З іншого – Сноуден викликає величезний інтерес. З ким ще можна докладно і на хорошому професійному рівні обговорити секретну американську програму PRISM? Таким чином, намітилися контури угоди: допомога в обмін на інформацію. Можливо, це виглядало приблизно так. Зустріти Сноудена в Шереметьєво приїхали люди в чорному. Або в сірому. Можливо, вони навіть не вивозили Сноудена за межі аеропорту (навіщо змушувати президента брехати?). Втім, якщо й вивозили, то спробуй доведи. Сноудену вони сказали приблизно таке: «Друже, давай подивимося правді в очі – у вас великі проблеми. Багато людей у Вашингтоні хочуть вашої крові, і, повірте, вони вас дістануть.(…) Ми можемо вам допомогти, але за це хотіли б отримати відповіді на кілька запитань … » Що сказав чи що міг би сказати Сноуден у відповідь на пропозицію російських (або китайських) розвідників? Що сказала б інша людина, якби опинилася на місці Сноудена? Ця частина історії не менш, а може, й більш важлива, ніж зовнішня детективна інтрига з таємничим зникненням.