Так, журналіст Аркадій Бабченко у своєму блозі наголошує, що військові РФ перетворюються на терористів. Адже Росія їх просто не визнає.
"Якщо Росія не бере участь у війні, як вона постійно заявляє про це зараз, а ви їдете на Україну, як "відпускники", "добровольці", "заблукали" або як звільнені за день до того, як потрапили в полон – ви не є військовослужбовцями. Відповідно, не є суб'єктами міжнародного права… Ви є терористами. Приїхали по своїй волі. Міжнародне право і конвенції на вас в цьому випадку не поширюються. А єдине, що поширюється – кримінальний кодекс України. І замість обміну або депортації ви будете сидіти років п'ятнадцять як терористи. В українській в'язниці. І витягти вас звідти не зможе ніхто", – пише Бабченко.
Він додає, що такі військові, "якщо вийдуть", не отримують правового захисту а згодом – і пільг.
"Десантник-доброволець! Знай, що, якщо ти випадково заїдеш на територію України, твій командувач скаже: "У нашій повітряно-десантній бригаді втрат немає". Твоя дружина передасть твій телефон іншій людині, яка скаже, що він – це ти, а з хреста на твоїй могилі знімуть табличку з твоїм ім'ям. Армія тебе кине, синку. Завжди", – зазначає журналіст.
В той же час російський військовий оглядач і аналітик Павєл Фельгенгауер пише про можливі підкилимні угоди щодо обміну полонених спецназівців.
"Звичайно, точний прогноз тут неможливий, але, як я і припускав, російська влада однозначно заперечує, що ці двоє є російськими військовослужбовцями. Офіційна позиція Москви – "вони дійсно були спецназівцями, але потім звільнилися і поїхали в Донбас добровольцями". Цілком очевидно, що така позиція була заздалегідь підготовлена - в Донбасі досить багато наших військовослужбовців і зрозуміло, що час від часу хтось з них буде потрапляти в полон. Тому влада виробила відповідь заздалегідь", – наголошує Фельгенгауер .
Він додає, що Міноборони очікувано вимагає для спецназівців звільнення, проте не збирається визнавати, що РФ відправляла їх на Донбас.
"Брати на себе відповідальність Росія не хоче, тому офіційно вони залишаться звільненими військовослужбовцями, цивільними особами. Ця позиція мінятися не буде. Можливості до звільнення цих полонених у російської влади обмежені – не можуть же вони організувати похід в Україну для порятунку своїх кращих військовослужбовців. В принципі, можливі які-небудь операції з українською владою, але ці угоди, швидше за все, будуть підкилимні", – констатує оглядач.
Російський оглядач Матвєй Ганапольскій переконаний, що згодом Росія відмовиться від полонених.
"Російських військовослужбовців – «трактористів і шахтарів», як назвав їх дотепний Путін, українська армія брала в полон і до цього. Але «шахтарі і трактористи», озброєні зброєю, купленою у місцевому сільмазі, у свою чергу, брали в полон українських військовослужбовців. А потім, без зайвого шуму, відбувався обмін. Але зараз щось змінилося – чи то українській владі ці обміни здалися безглуздими на тлі відмови видати льотчицю Савченко; чи то мінський мирний процес оголив актуальність рішучих, але вже політичних кроків замість стрільби. Факт залишається фактом – полон Єрофєєва і Александрова з документами і подальшим їх зізнаннями – це початок нової захоплюючої боротьби, з якої Київ витягне всі політичні дивіденди", – пише Ганапольскій.
Він додає, що Москва "вже порадувала своїм гібридним ставленням до своїх полонених громадян".
"Спочатку саме Міністерство оборони визнало, що вони працівники спецназу ГРУ, правда колишні – навіть з'явилися наспіх зляпані документи, негайно висміяні інтернетом. «ЛНР» їх тут же назвала «міліцонерами» – краще б уже трактористами назвали", – додає він.
На думку оглядача, далі "буде цікавий спектакль".
"Мабуть, спочатку їх будуть в Москві завзято захищати, але потім від цих «зрадників Батьківщини» відмовиться не лише держава, а й їхні рідні. Так-так, пам'ятаєте, як відмовлялися члени сімей від того, що їхні сини загинули на Україну – це було ще на самому початку цієї війни", – нагадує Ганапольський.
"Звичайно, тут ситуація складніша: на жаль, для Кремля, ці нещасні Єрофєєв і Александров живі. Але все можна забалакати в зомбоящику, розказавши, що під час хірургічної операції у них все ж вирізали нирки та викололи їм очі – як відомо, вони просили перед операцією лікарів це з ними не робити. І начебто впрохали, а то дійсно, вся Україна стоїть у черзі на органи з росіянина. А виколоти йому очі – це головна розвага злобного укра", – іронізує він.
"Коротше кажучи, хлопці потрапили не тільки в полон, але і «попали» взагалі, як прийнято говорити. При захопленні, вони вбили українського військовослужбовця, тому з ними, мабуть, говорили суворо і без сентиментів. І вони, так виходить, розповіли все, за що я б їх не засуджував. Тут немає зради: мабуть справжня зрада – це вести війну з сусідом", – додає Ганапольський.
Та Боріс Вішнєвскій, депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга, намагається аналізувати позицію влади РФ щодо полонених.
"Те, що російське Міністерство оборони вустами свого офіційного представника генерал-майора Ігоря Конашенкова негайно відреклося від спецназівців – назвавши їх «колишніми військовослужбовцями», які «на момент затримання 17 травня не мали відношення до Збройних сил РФ», – не тільки лицемірно, а й ганебно. Якщо навіть вони «колишні» – то чому їх долею займається Міноборони? І якщо навіть вони «колишні» – що вони робили в Україні?" – пише Вішнєвскій.
"Вирушили воювати, попередньо прикупивши безшумні автомати «Вал» (що перебувають на озброєнні російського спецназу) в найближчому військторзі? Тоді це в чистому вигляді та сама стаття 208 КК РФ «участь у незаконному збройному формуванні на території іноземної держави», яка вперто не застосовується до так званих «добровольців», яких відкрито і безкарно вербують в Росії для того, щоб вбивати людей в Україні", – додає депутат.
Він додає, що військові, яких РФ відправляє воювати в Україну, не можуть розраховувати на захист своєї держави. Україна ж має "повна право вважати їх не військовополоненими, а як було прийнято говорити в Росії під час чеченських воєн, «учасниками незаконних збройних формувань», а то й просто бандитами".
"І судити за вбивства, теракти і диверсії. І це – урок всім тим, хто ще буде потайки спрямований воювати в Україні і не тільки: від них відречуться точно так само, рятуючи шкури і репутацію начальства. І добре ще, якщо оголосять «колишніми», а не дезертирами", – зазначає депутат.
"Відчуйте різницю: за офіцера української армії Надію Савченко, захоплену бандитами в Україні і потім відправлену в російський полон, бореться вся її країна, починаючи з президента. Від двох російських спецназівців, що потрапили в український полон, відхрестилося все начальство власної країни, назвавши їх "колишніми", – резюмує він.