Міжнародний дискурс цього тижня розпочався навколо новини про те, що новим президентом Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) може стати росіянин Алєксандр Прокопчук. За багатьма прогнозами екс-працівник МВС Росії і чинний віце-президент Інтерполу завдяки закулісним інтригам має всі шанси очолити відомство. Так, у Дубаї нещодавно розпочалася 87-ма сесія Генасамблеї міжнародної організації. Водночас голосування за нового керівника Інтерполу має відбутися у середу, 21 листопада. Україна та кілька інших країн закликають членів Інтерполу не підтримати кандидатуру росіянина.
Тиждень.ua розповідає про наслідки можливого обрання Прокопчука новим главою Інтеполу.
Служба Отєчєству
Прокопчук народився 18 листопада 1961 року в Україні. Має дві вищі освіти. Спочатку закінчив Київський державний університет за спеціальністю "Романо-германські мови і література" у 1983 році, а потім Всеросійську державну податкову академію за фахом "Юриспруденція" у 2000 році. Кандидат економічних наук. Володіє польською, англійською, німецькою, французькою та італійською мовами.
Переїха до Москви у 1986 році. У 90-ті працював в Управлінні міжнародного співробітництва Держкомітету РФ з вищої освіти, займався питаннями організації обмінів студентів та учнів.
З 1996 року працював в податкових і правоохоронних органах(керівник Департаменту кадрової політики, начальник Управління внутрішньої безпеки та захисту інформації міністерства РФ з податків і зборів, перший заступник начальника Головного управління безпеки і боротьби з корупцією, начальник Управління інформації і громадських зв'язків Федеральної служби податкової поліції РФ).
З 2003 року служив в органах внутрішніх справ( начальник Федеральної служби з економічних і податкових злочинів МВС РФ; начальник управління правового регулювання і організації міжнародної взаємодії Департаменту економічної безпеки МВС РФ).
2006 року призначений заступником начальника Національного Центрального Бюро Інтерполу при МВС РФ. А 2011 року отримав спеціальне звання "генерал-майор поліції". Призначений начальником Національного центрального бюро Інтерполу МВС РФ.
Свою чергою, віце-президентом Інтерполу Прокопчук став 10 листопада 2016 року на 85-й Генасамблеї організації.
Однак нардер Антон Геращенко розповів інші цікаві факти про Прокопчука. За його даними, він працює на російську розвідку. В кінці 1980-х років він був співробітником першого відділу управління РТ ПГУ КДБ СРСР. Працював під прикриттям Інституту російської мови імені Пушкіна. Займався розробкою перспективної агентури серед студентів з США і Європи. У 1991 році переведений до "американського" відділу Першого Головного Управління КДБ (Стратегічна розвідка).
У другій половині 1990-х був співробітником резидентури Служби зовнішньої розвідки РФ у Вашингтоні. Займався шпигунством проти США. А у 2003 році Прокопчук був переведений в органи МВС РФ в рамках кампанії зміцнення міліції кадрами зі спецслужб.
"Червоні повідомлення" від РФ
Як відомо, Росії неодноразово використовувала в Інтерполі "червоні повідомлення" (де-факто міжнародний ордер на арешт) для політичних репресій, корпоративних рейдів та нейтралізації противників Кремля.
За даними BBC, з ініціативи Москви "червоні повідомлення" було виписано щодо:
- американського фінансиста і критика президента Путіна Білла Браудера, якого заарештували в Іспанії за таким повідомленням, однак потім відпустили;
- чеченського політика у вигнанні Ахмеда Закаєва, якого влада Данії місяць тримала за звинуваченням у вбивстві людини, яка виявилася живою;
- російського журналіста Пєтра Сілаєва, затриманого іспанською владою, але якого пізніше відпустили, коли вдалося довести, що справа проти нього є політично мотивованою;
- російського антикорупціонера Нікіту Кулачєнкова, заарештованого на Кіпрі під час поїздки до родини, однак не екстрадованого до РФ, оскільки звинувачення проти нього також визнали політично мотивованими.
Реакція України і світу
Глава МЗС Арсен Аваков зазначає, що світовій спільноті доведеться навчитися розпізнавати новітні загрози гібридної війни, у тому числі спроби використовувати міжнародні інститути для зміцнення тоталітарних режимів, і виробити методи протидії. "Путінський режим змінив світ – миру треба визнати його токсичність і виробити заходи профілактики, а не легалізовувати його, через посади в керівництві Інтерполу", – сказав міністр.
"Якщо Прокопчук буде обраний президентом міжнародної поліцейської організації, то це буде означати підпорядкування Інтерполу російським спецслужбам і остаточну дискредитацію цієї організації. Не може бути главою міжнародної поліцейської організацією представник держави-агресора, яке регулярно плює на права людини, міжнародне право і не видає іншим країнам сотні кримінальних злочинців – убивць, гвалтівників і терористів!", – вважає нардеп Антон Геращенко.
Водночас Меджліс кримськотатарського народу також виступив проти кандидатури Прокопчука. За словами глави Меджлісу Рефата Чубарова, обрання представника РФ призведе до "руйнування цілей і базових принципів даної організації, внаслідок чого в світі може виникнути ситуація, коли тоталітарні й авторитарні держави, отримавши контроль над всіма механізмами і базами даних Інтерполу, перетворять сам Інтерпол в ще один інструмент масового придушення прав і свобод людини".
Ймовірним призначенням Прокопчука на посаду глави Інтерполу занепокєна не лише Україна. Так, німецький депутат Європарламенту Ребекка Гармс закликала країни ЄС вийти з Інтерполу, якщо організацію очолить росіянин. "Якщо віце-президент-росіянин очолить Інтерпол, країни ЄС повинні залишити Інтерпол", – зауважила вона.
Крім того, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд відзначив, що "Захід повинен залишити Інтерпол", якщо Прокопчук стане президентом організації. "Росія повинна бути вигнана з Інтерполу за її неправильне використання червоних повідомлень про політичні репресії та корпоративні рейди", – заявив він.
Своєю чергою, Сейм Литви вже ухвалив резолюцію про те, що країна буде змушена розглянути можливість виходу з Інтерполу, якщо президентом організації стане Прокопчук. "Якщо керівником Інтерполу буде обраний Алєксандр Прокопчук, тобто кандидат держави-члена, який постійно зловживає системою Інтерполу і користується нею як інструментом політичного тиску та переслідування, а не як правовим інструментом, і висуває посадову особу, яка сама зробила внесок в маніпуляцію системою, то буде завдано величезний удар по репутації і правовому нейтралітету цієї організації, після якого буде важко відновитися", – йдеться у документі.
За словами голови МВС Литви Еймутіса Місюнаса, якщо Прокопчук очолить Інтерпол, організація стане "політизованим знаряддям режимної розправи"."Ми бачимо, що і раніше в Росії були спроби використовувати міжнародні ордери на арешт і можливості Інтерполу для розправи з активістами громадянського і демократичного суспільства Росії, так і з литовськими посадовими особами", – сказав міністр.
Між тим, четверо американських сенаторів звернулися до Білого дому та членів Генасамблеї Інтерполу із закликом не допустити обрання росіянина. "Обрання новим президентом Інтерполу генерал-майора Александра Прокопчука є схожим до ідеї поставити лиса на чолі курника", – відзначили сенатори.
Вони наголошують, що Москва регулярно зловживає Інтерполом задля зведення рахунків та переслідування політичних опонентів, дисидентів і журналістів. "Александр Прокопчук був особисто залучений до цієї стратегії залякування, яка у підсумку прагнула послабити демократичні інститути та зміцнити авторитарний режим Путіна", – йдеться у заяві.