«Нейтралітет не зміг запобігти війні у минулому і не зможе забезпечити довгострокового рішення проблеми безпеки для України», — вважає Март Кульдкепп, професор Скандинавської історії та політики з Університетського коледжу Лондона. Його статтю під заголовком «Постійний нейтралітет для України — це химера» опублікував британський Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень.
Приводом для висловлювання стала стаття Семюеля Чарапа на шпальтах Foreign Affairs «Найкращий шанс для миру в Україні. Як нейтралітет може принести безпеку і задовольнити і Росію, і Захід». Март Кульдкепп заперечує таку позицію. «Заклики до нейтралітету України, такі як нещодавній заклик Чарапа, лунають досить часто. Але це не значить, що вони результативні».
«Іноді нейтралітет — це більше, ніж просто суверенне рішення конкретної держави. Деякі держави мають постійний нейтралітет, нав’язаний їм міжнародною угодою між іншими державами. Це називається нейтралізацією і пропонується для України», — пояснює Кульдкепп.
Читайте також: Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн: «Розмовляти з Росією знову можна буде лише тоді, коли там вже не буде Владіміра Путіна»
За словами історика, подібна практика «нейтралізації» була характерна для початку ХІХ століття, коли 1815 року великі європейські держави нав’язали постійний нейтралітет Швейцарії, гарантувавши їй територіальну цілісність в обмін на нейтралітет в усіх майбутніх війнах на континенті. Згодом так само сталося з Бельгією, Люксембургом і Албанією. Кульдкепп підкреслює, що це були маленькі країни, які щойно отримали незалежність і яким загрожувало вторгнення одразу кількох великих держав. Вони були не здатні захистити себе і за відсутності організацій колективної безпеки нейтралітет став для них єдиною надією на мир. Крім того, у кожному випадку «нейтралізація» проводилась з метою зрівноважити інтереси двох потенційних агресорів, які зазіхали на дану країну.
«Але Україна — не поле битви двох великих держав. Незалежно від наративів російської пропаганди, тут немає двох сторін: Україна атакована однією державою, і цією державою є Росія», — наголошує Кульдкепп. Крім того, дослідник вказує на очевидний факт: Україна вже була нейтральною на момент російського вторгнення у 2014 році.
«Сьогодні Україна дуже добре пам’ятає урок попередньої спроби нейтралітету. І цей урок полягає в тому, що Росія буде розглядати український нейтралітет як слабкість і запрошення до агресії, а не як основу для стійкого миру. До сих пір Росія робила все, щоб підірвати ідею постійно нейтральної України — тому вона дискредитована», — пише Кульдкепп.
Читайте також: Бруно Тертре: «Бажання “зберегти обличчя” агресору демонструє повне незнання того, як працює путінська Росія»
Історик вказує на ще один очевидний факт: «На відміну від раніше нейтралізованих європейських країн, Україна у вищій мірі здатна до самооборони, не в останню чергу це продемонстрували останні три з половиною місяці. Вона також не маленька і стала незалежною не нещодавно. Тому Україні потрібні не сумнівні гарантії безпеки, а конкретна допомога: техніка, гроші і політична підтримка».
«Причина, чому у нас є організації колективної безпеки, якраз і полягає в тому, що нейтралізація та інші подібні практики були дискредитовані ще століття тому, — пояснює Кульдкепп. — Вони не змогли запобігти війні тоді і не зможуть запобігти їй знову. Хоча наша система колективної безпеки справді більше не функціонує, реальне рішення полягає в тому, щоб виправити її. А доти Захід повинен зробити все можливе, щоб допомогти України перемогти Росію на полі бою. Це є і залишиться у осяжному майбутньому найкращою доступною гарантією безпеки».