За даними експертів, всього за вказаний період у Росії сталося 570 «етнічно мотивованих дій». До даної категорії віднесено широкий спектр діянь – від розміщення ксенофобного контенту в інтернеті до масових зіткнень із застосуванням зброї з смертельним результатом.
Експерти констатують, що загальносвітовий тренд – демографічний тиск бідного аграрного півдня на індустріальну і більш багату північ – існує й в Росії. Глобальна ісламізація безпосередньо впливає на етнокультурну ситуацію в російських регіонах, причому не тільки мусульманських .
Дослідники виокремили наступні фактори міжетнічної напруженості: неконтрольована міграція; соціально-економічна депресія, що призводить до «пошуку винних» та ксенофобії; відсутність виразної національної політики; пов'язана з попередньою проблема необізнаності населення про реальну ситуацію та відсутність культури міжнаціонального спілкування; протистояння еліт і кланів на тлі високого рівня корупції та масової бідності в низці національних республік; низька відповідальність ЗМІ, що часто роздувають конфлікти; і, нарешті, поширення ідей радикального ісламу та активність інших держав.
Більшість експертів одноголосно виокремлюють в якості одного з найбільш проблемних регіонів Дагестан. Крім нього, регіонами з дуже складною ситуацією названі Чечня, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, а також Калмикія . «Тліючий» Північний Кавказ негативно впливає на прилеглі регіони, у першу чергу на Ставропілля та Ростовську область. Стосовно Поволжя, то його експерти характеризують як «самостійний вогнище напруженості». До «зони ризику» віднесено також кілька регіонів Сибіру, де дестабілізуючим фактором може стати поширення радикального ісламу серед приїжджих, і Далекого Сходу, де серйозною проблемою є присутність мігрантів і сезонних робітників з Китаю.
«За відсутності державної політики «активного втручання» ідеологічний вакуум інтенсивно заповнюється різними організаціями, в тому числі, що сповідують деструктивні, антисоціальні ідеї. Необхідно пам'ятати, що націоналістичні ідеї носять багато в чому абстрактний характер, тому одна лише боротьба з організаціями не дасть бажаного ефекту. Залучення молоді в регіонах до суспільно корисних проектів стає не добрим побажанням, а життєво необхідним засобом зниження ризику спонтанних соціальних вивержень» , – підкреслюють експерти.
Вони пргнозують, що при збереженні існуючих умов (державна національна політика, динаміка міграції тощо) міжетнічна напруженість в регіонах Росії лише зростатиме. При цьому в багатьох регіонах міжнаціональна напруженість носить латентний характер і може перетворитися на стихійний протест під впливом резонансного злочину за участю приїжджих.
Як повідомлялось, минулого року від нападів на ґрунті ксенофобії та національної ворожнечі у 32 регіонах Росії загинули 20 людей, у тому числі в Москві – 8, Петербурзі – 3 людини. Більше 170 людей отримали поранення.
Читайте також: Расизм і ксенофобія загрожують внутрішній безпеці Росії