Британський аналітичний центр Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень (The Royal United Services Institute for Defence and Security Studies, RUSI) видав звіт, у якому йдеться про тактичний розвиток третього року російсько-української війни. Аналітики зазначають, що адаптація у гонитві за перевагами призводить до розгортання нових сил і засобів, застосування нових тактик, а також уроків, важливих для України та її міжнародних партнерів. Цим темам присвячений звіт, стислий переказ якого публікує Тиждень.
Російський трикутник наступу
Аналітики пишуть, що у 2024 році Росія уклала контракт з понад 400 000 додаткових військовослужбовців, що дозволило їй розширити свої сили, незважаючи на дуже високий рівень втрат. На 2025 рік Путін хоч нібито і зменшить свої цілі з набору, все одно отримає більше особового складу, ніж втратить за цей період.
Росія також значно збільшує виробництво боєприпасів і ключових типів обладнання, замовивши до 2025 року понад 70 000 уніфікованих планерних бомб з модулями глісування і коригування.
Попри те, що запаси старої бронетехніки вичерпуються, це не вплине на основні тактичні проблеми, які постають перед ЗСУ. По-перше, окупанти продовжують притискати українські сухопутні війська на лінії зіткнення піхотою і механізованими військами, як і у попередні два роки повномасштабної війни. По-друге, вони перешкоджають маневруванню і завдають виснаження за допомогою FPV-дронів, дронів Lancet та артилерії, що стріляє як осколково-фугасними снарядами, так і розсіювальними мінами.
По-третє, росіяни збільшили використання планерних бомб проти ЗСУ, які утримують оборонні позиції. Масове поширення цієї тактики, яке, за прогнозами зросте в 2025 році, створює дилему: чи повинні ЗСУ утримувати оборонні позиції і інвестувати в них, щоб зменшити втрати від протитанкових керованих ракет і артилерії, керованої безпілотниками, чи зберігати мобільність, щоб уникнути знищення ударами планерних бомб, які мають потужність вибуху, достатню для того, щоб знести або поховати під землею навіть добре підготовлені фортифікаційні укріплення?
«Збільшення виробництва планерних бомб з 40 000 одиниць у 2024 році до 70 000 одиниць, які очікуються у 2025 році, значно збільшило кількість втрат серед українських військовиків під час оборонних операцій. Це мало численні наслідки для різних родів військ і служб, оскільки вони були змушені повністю уникати спостереження за своїми позиціями, розосереджуватися або шукати укриття під землею, а також покладатися на безекіпажні або автономні системи для утримання і знищення ворога на відстані витягнутої руки», — зазначають у звіті.
Тим часом, ЗСУ також поставили російські війська перед низкою дилем. Зокрема, підхід до глибокої оборони і виснаження сил на великих відстанях призвів до того, що окупанти мають обмежену здатність нарощувати темп або використовувати проломи в лініях оборони. Крім того, Росія так і не знайшла успішної формули для прориву оборони без масових втрат у техніці та особовому складі.
«Росія все ще може досягти успіху на цих умовах завдяки своїй більшій чисельності, але очевидно, що, незважаючи на кілька експериментальних підходів до штурмів, їй бракує ефективної концепції наступальних дій», — наголошують аналітики.
Роль дронів
Аналітики RUSI зазвичай критично ставляться до безпілотників, тож і у цьому звіті переконують, що від 60 до 80 % українських БПЛА не досягають своєї цілі, залежно від ділянки фронту та навичок операторів. Крім того, роботу дронів іноді значно погіршує погода або ж те, що важко сконцентрувати кілька безпілотників у часі і просторі, бо вони можуть заважати системам наведення один одного.
Однак важливо інше: незважаючи на ці обмеження, саме на тактичні БПЛА наразі припадає 60-70 % пошкоджених і знищених російських систем. Крім того, у звіті йдеться, що розвідка як російськими, так і українськими силами ведеться майже винятково за допомогою безпілотників.
«Більш масштабна розвідувально-спостережна діяльність підкріплюється широким застосуванням електронного спостереження і перехопленням комунікацій обома сторонами. За час війни українська РЕБ розвинулася і розширилася», — фіксують у звіті, додаючи, що відстеження засобів радіоелектронної боротьби є абсолютною вимогою для успішної експлуатації БПЛА, оскільки це впливає на план польоту і час запуску безпілотників.
Крім того, у звіті зазначають, що БПЛА частково вирішують проблему поповнення запасів, зокрема доставляють боєприпаси та пайки. «Обмеженням для цього методу є вага, що ускладнює перекидання важкої техніки на передові позиції».
Електронний захист військ став незамінним для обох сторін, щоб зменшити вразливість підрозділів до ударів БПЛА. Також зазначають, що перехід Росії на волоконно-оптичний кабель для наведення протитанкових керованих ракет може порушити підхід до РЕБ.
«Поширеним явищем є приглушення командних частот. Більшість засобів, які входять в зону бойових дій, також несуть на собі перешкоди, в першу чергу спрямовані на порушення командних ліній зв’язку або відеопотоків, щоб знизити кінцеву точність ПТРК», — зазначають у RUSI.
Рекомендації для України
Аналітики зазначають, що міжнародні партнери України повинні співпрацювати з українським Міноборони, щоб покращити умови оплати праці військовиків. Крім того, законодавство про виплати сім’ям має бути змінено: щоб отримати компенсацію, має бути достатньо фото тіла та його місцезнаходження.
Із важливих зауваг звіту, — Україні треба припинити формувати нові бойові підрозділи, а натомість приділяти увагу доукомплектуванню тих, які вже існують.
У звіті вказують, що ці зміни вже впроваджують, але вони повинні супроводжуватися ротацією підрозділів поза лінією фронту, щоб ветерани могли допомагати навчати заміну, одночасно відпочиваючи і проводячи колективні тренування за межами передової.
«Міжнародні партнери повинні перейти до проведення тренувань і надання консультацій в Україні на українських полігонах, а не намагатися тренувати українські війська за межами країни. Перемістити досвідчені підрозділи з обладнанням до Франції чи Німеччини нереально, незважаючи на теоретичні переваги, тому намагання проводити колективні тренування за межами України стимулюватиме спроби створити нові підрозділи, яким бракує досвідчених військовиків», — зазначають у звіті.
Союзники також повинні приділити увагу вивченню шляхів подолання загрози, пов’язаної із застосуванням планерних бомб. Для цього українську програму дальніх ударів радять спрямувати на пункти заправки і переозброєння, а також авіабази ворога.
«Партнери повинні розглянути можливість зниження боєздатності російських ударних літаків, яка має призвести до подальшої деградації російського авіаційного сектору. Пріоритетним завданням має стати зменшення кількості вильотів», — кажуть аналітики.
Українські експерименти продемонстрували, що автоматизовані турелі здатні надійно знищувати БПЛА, використовуючи дуже мало боєприпасів, тоді як люди мають приблизно 25 % ефективності при захисті цільової позиції. Ці успіхи пропонують покращити завдяки кращим прицілам та більш відповідній стрілецькій зброї.
Завдання для НАТО
Серед рекомендацій для НАТО у звіті йдеться про збільшення запасів і спроможності виробляти боєприпаси великої дальності класу «повітря-повітря» і ударну зброю за мінімальну вартість. Це має стати критично важливим пріоритетом для збройних сил.
Крім того, важливо збільшувати тривалість і складність дальніх ударів. Це означає, що необхідні інвестиції у виробництво реактивних двигунів, ракетних двигунів, систем наведення і навігації. Також збройні сили НАТО мають бути здатними протидіяти безпілотникам.
Існує потреба у підвищенні рівня механізації та стійкості механізованих підрозділів.
«Європейські збройні сили мають ретельно зважити свої зобов’язання щодо виробництва та використання касетних боєприпасів, а також відновити здатність до розгортання протитанкових і протипіхотних мін», — зазначають у звіті.