20 липня виповнився рік, як у Києві на перехресті Хмельницького і Франка в авто підірвали журналіста Павла Шеремета. Слідство встановило, що вибухівку заклали під авто й підірвали дистанційно.
Прощання з Павлом Шереметом в Українському домі 22 липня 2016 року
Майже одразу правоохоронці назвали чотири основних версії вбивства: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід або замах на Олену Притулу, керівника "Української правди", в машині якої їхав Шеремет. Президент України Петро Порошенко назвав розкриття цього злочину "справою честі" та підкреслив, що "мова йде не лише про честь поліції, прокуратури чи СБУ, мова йде про честь країни".
Пріоритетною версією втім назвали вбивство Шеремета через його журналістську діяльність в Україні й інших країнах.
10 травня журналісти проекту «Слідство.Інфо» разом з представниками міжнародної мережі OCCRP презентували в Києві документальний фільм про вбивство Павла Шеремета. Автори фільму заявили, що їм вдалося викрити деталі, на які офіційне слідство не звернуло увагу.
Журналісти встановили, що вибухівку вночі заклала під авто жінка, яку прикривав чоловік. Ці ж самі люди перебували поруч із місцем вибуху вранці 20 липня. Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли два підозрілі авто. Водій одного з них Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.
За місяць до роковин убивства генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про відсутність серйозного прогресу в розслідуванні.
Президент Петро Порошенко в липні 2017-го зустрівся з родиною Шеремета і заявив, що правоохоронні органи повинні найближчим часом провести публічний звіт щодо результатів слідства.
12 липня Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) презентувала звіт, у якому розкритикувала розслідування українських правоохоронних органів, заявивши, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей.
«Українська влада заявляє, що вона налаштована на розкриття вбивства Павла Шеремета, але не пропонує жодних очевидних доказів на підтримку своєї основної версії розслідування – російського сліду», – заявила координатор програми CPJ в Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова.
У звіті також йдеться про те, що «значна частина непрямих доказів вказує на український слід у цій справі, викликаючи питання, чому влада просуває російську версію і чи не приховує вона докази, щоб захистити когось впливового».
Також Комітет захисту журналістів вважає, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні представники влади Білорусі та Росії, а також влада чи радикальні націоналісти України.
Нацполіція пообіцяла оприлюднити другий звіт щодо розслідування вбивства Шеремета у другій половині 2017 року.
19 липня, напередодні роковин, генеральний секретар Amnesty International Саліл Шетті заявив, що вимагає знайти убивць Павла Шеремета.
"Рік відтоді, як Павло Шеремет був убитий вибухівкою, закладеною в його машину, – і правосуддя досі немає. Розслідуйте, хто вбив Шеремета ", – написав він у Twitter.
В Amnesty International зазначили, що попри велику кількість слідчих дій та масив відпрацьованих відеоматеріалів слідча група під керуванням голови Нацполіції досі не змогла ідентифікувати винних у вбивстві. Слідство також не надало переконливих доказів щодо жодної із офіційних версій вбивства.
Національна спілка журналістів України закликала провести парламентські слухання і надати публічний звітувлади щодо безпеки журналістів через нерозкриті справи убивства Павла Шеремета та побиття колег.
Вшанування пам'яті Павла Шеремета в день вбивства на Майдані Незалежності
Крім того, депутат Європарламенту Ребека Хармс закликала владу України виконати свою обіцянку і завершити розслідування справи про вбивство Павла Шеремета.
Вона сказала, що її серйозно занепокоїли висновки Комітету із захисту журналістів про те, що розслідування у справі Шеремета стоїть на місці. За її словами, це наводить на думку про "відсутність політичної волі, тиск на слідство і серйозні провали в офіційному розслідуванні".
Також правозахисні та медійні організації виступили з відкритим зверненням до влади з приводу річниці загибелі Шеремета.
Вони нагадали, що слідство не ідентифікувало та не допитало важливих свідків, які були присутні на місці злочину. Ключові відео із камер спостереження, на яких останні рази з’являються підозрювані чоловік та жінка, не були виявлені чи не були взяті до уваги. І тільки після виходу фільму у травні цього року поліція допитала екс-співробітника СБУ Ігоря Устименка, який імовірно стежив за журналістом Павлом Шереметом в ту ніч, коли в автомобіль закладали вибухівку.
Така ситуація, як сказано у зверненні, не відповідає критеріям ефективного розслідування.
Журналісти вимагають від президента України, міністра внутрішніх справ, генерального прокурора та голови Служби безпеки запросити до роботи слідчих, прокурорів та детективів із країн ЄС та США, здійснювати публічні щоквартальні звіти про перебіг розслідування.
Представництво ЄС в Україні закликало українську владу провести швидке та прозоре розслідування вбивства Шеремета.
Посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі зазначив, що довіра громадян України до правоохоронних органів неможлива без досягнення прогресу в цій справі.
"В день цієї трагічної річниці хотів би вкотре закликати українську владу провести швидке та прозоре розслідування цього злочину. Потрібно знайти та притягнути до відповідальності винних за вчинення такого брутального злочину", – заявив посол.
У день роковин на місці вбивства Павла Шеремета відбулася акція з ушанування пам'яті журналіста. На узбіччі встановили банер із написом "Хто вбив Павла?", люди принесли квіти і свічки.
- Фоторепортаж з акції дивіться за посиланням: Роковини загибелі журналіста Павла Шеремета
Звідси хода рушила під Адміністрацію президента, фразу "Хто вбив Павла?" пишуть чорною фарбою на асфальті. Хода дійшла до Міністерства внутрішніх справ, до учасників акції вийшов речник МВС Артем Шевченко, який сказав, що повідомити нічого, адже слідство не дозволяє оприлюднювати нових даних про справу. Разом з тим, підкреслив Шевченко, у справі досі немає процесуальних підозрюваних. За його словами, сліство ускладнюється через неможливість провести слідчі дії на території РФ, де Шеремет мав певні контакти. Зокрема, слідчі хотіли б допитати екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка (який утік в Росію), оскільки з ним пов'язують медіа-холдинг "Вести", де певний час працював Шеремет.