Робоча слабкість

Минулого вівторка менеджер із персоналу Сергій Скрипін після чотирьох місяців вимушеного відпочинку вийшов на роботу. «Зарплату в гривні знизили на 40%. Причому тепер платять чорну, офіційно я отримую лише 650 грн», – розповідає Сергій. На роботу його запросив колишній директор, який особисто ініціював звільнення ейчара.

 

Побажавши залишитися інкогніто, директор невеликої мережі будівельних магазинів зізнав­ся Тижню, що пошкодував про звільнення менеджера з персоналу вже через місяць, – у компанію почали влаштовуватися випадкові люди (раніше найманих працівників фільтрував Сергій), почастішали випадки крадіжок.

 

 

«Поспішна оптимізація витрат на початку кризи призвела до того, що підприємства звільнили працівників, без яких не змогли обійтися. Зі стабілізацією економічної ситуації їх починають наймати заново, але за менші гроші», – стверджує менеджер зі зв’язків із громадськістю рекрутингового порталу rabota.ua Максим Муровайко. Коментар експерта точно характеризує стан справ на ринку робочої сили на початку літа. За даними ­JOB.ukr.net, у травні 2009-го (порівняно з травнем 2008-го) лише в чотирьох із шістнадцяти відстежуваних галузей зафіксовано підвищення зарплат, номінованих у доларах США. До $553 на місяць – на 38,3% – зріс середній оклад у сфері послуг, на 23,4% більше стали отримувати бізнес-тренери ($617 на місяць), на 11,7% – фахівці з логістики ($670), на 7,2% – фармацевти ($643). У решті галузей доларові зарплати суттєво знизилися – на 25–40%, за даними порталу rabota.ua.

 

Показник, розрахований аналітиками сайта rabota.ua, збігається з даними Держкомстату по всій економіці загалом. Так, із травня 2008-го по травень 2009-го середня заробітна плата в Україні зросла з 1735 до 1845 грн, або на 6,34%. Але місячна зарплата у розмірі 1735 грн в середині минулого року за курсу 5,05 UAH/USD становила $343. А 1845 грн влітку 2009-го навіть за офіційним курсом – менш ніж $240. Таким чином, за рік зарплати в доларовому еквіваленті знизилися щонайменше на 30%.

 

Ще одна характерна тенденція на ринку – тінізація фондів оплати праці підприємств. З метою оптимізації відрахувань до соціальних фондів, а також для зручності планування поточних витрат багато працедавців ще на початку кризи «конвертували» всі виплати найманим працівникам. За експертними оцінками, фонд оплати праці типової української компанії схуд удвічі, на деяких підприємствах – на 60–75%. Опитані рекрутери зазначають, що навесні цього року у восьми випадках із десяти претендентам пропонували чорну зарплату.

 

 

У країнах Євросоюзу нерентабельне виробництво легше закрити, оскільки зниження офіційних зарплат або звільнення персоналу зазвичай блокують профспілки. Тоді як власникам українських підприємств, які мають можливість урізати нелегальні зар­плати практично до нуля, немає сенсу скорочувати працівників. А якщо звільнення все ж відбулося, більшість українців вважають за краще шукати роботу самотужки, не розраховуючи на допомогу з безробіття, розмір якої протягом останніх півроку не перевищував 612 грн. Почасти цим пояснюється те, що офіційний рівень зайнятості в Україні вищий, ніж у ЄС.

 

Зокрема, опубліковані минулого тижня статистичні дані про безробіття в єврозоні засмутили європейських економістів та аналітиків. За даними Єврокомісії, у квітні безробіття в країнах ЄС зросло до 9,2%. Прогноз на 2010 рік – 9,9%. «Компанії продовжуватимуть скорочувати робочі місця і в 2010-му, – каже економіст Deutsche Bank AG у Франкфурті-на-Майні Стефан Білмайєр. – Попри те що економічна ситуація може стабілізуватися, найгірше для ринку праці, як і раніше, попереду».

 

На тлі цих даних Україна виглядає справжнім оазисом благополуччя: кількість офіційно зареєстрованих безробітних із 3,2% у січні – лютому зменшилася до 3,1% у березні, а потім до 2,9% у квітні і 2,7% у травні (752 тис. осіб). «Довіряти офіційній статистиці не слід, – вважає Максим Муровайко. – Навіть під час першої хвилі скорочень у жовтні – листопаді 2008-го багато людей, які втратили роботу, не ставали на облік у центри зайнятості. А після того як Верховна Рада позбавила права на допомогу звільнених за згодою сторін, прирівнявши їх до звільнених за власним бажанням, офіційні дані з безробіття вже не відповідають дійсності». До того ж статистика не враховує працівників, які пішли у не­оплачувані відпустки, і зайнятих непов­ний робочий день.

 

Утім, рекрутери відзначають позитивні зміни на ринку праці: зростання кількості вакансій і припинення масових звільнень. «Якщо в січні на одну вакансію припадало майже два резюме, то вже в квітні – вперше з жовтня минулого року – кількість пропозицій перевищила кількість претендентів», – каже Віра Ткаченко, головний редактор сайта JOB.ukr.net. За її даними, на сьогодні співвідношення вакансій і резюме коливається в межах одиниці.

 

Експерти прогнозують, що ситуація, яка склалася на початку літа на ринку праці, збережеться щонайменше до кінця року. «Довготерміновий прогноз дати складно, – зазначає Віра Ткаченко. – Усе залежатиме від того, чи накриє у вересні – жовтні Україну друга хвиля кризи. Думаю, це стане зрозуміло наприкінці серпня».