Як повідомляє «Коммерсант-Украина» затверджені зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле-і радіоканалів. Передачі та фільми, виготовлені на інших мовах, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.
До регіональних мов нова редакція закону відносить білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецькуа, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому випадку, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.
Нагадаємо, відповідно до чинної редакції закону визнання мови регіональною дозволено там, де кількість її носіїв становить не менше 10%.
Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до Ради, яка "приймає закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища чи міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Автор мовного закону Вадим Колесніченко, який також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: "Вона була створена для внесення поправок в мій закон. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, з самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію".
Колесніченко назвав документ "гидотою" і заявив, що його прийняття може "призвести до громадянської війни".
Між тим, як пише видання, незважаючи на розбіжності, саме цей варіант законопроекту підтримали більшість членів робочої групи. Після остаточного доопрацювання він буде переданий голові робочої групи Раїсі Богатирьовій для звіту перед президентом Віктором Януковичем.
Другий документ – концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови повинен забезпечити її повноцінне використання в різних сферах. Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів. Крім того, розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах.
Розроблено і порядок фінансування заходів з розвитку української мови – воно буде здійснюватися з державного та місцевого бюджетів. Зокрема, з держбюджету передбачається витратити 582 млн 239 тис. грн: у 2013 році – більше 168 млн грн, у 2014 році – понад 220 млн грн, у 2015 році – понад 192 млн грн. З місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015 року понад 1 млн грн.
Концепція буде передана в Кабмін, де її розглянуть "найближчим часом без затримок".
Нагадаємо, робоча група з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" була створена за дорученням президента Віктора Януковича 8 серпня відразу після підписання резонансного закону, авторами якого є народні депутати від ПР Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов.