Організація економічної співпраці та розвитку – клуб найрозвиненіший країн світу – щотри роки підбиває підсумки тестування в рамках Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (ProgrammeforInternationalStudentAssessment– Pisa). Цей тест оцінює школярів у трьох сферах: читання, математика та наука; а фактично – вміння застосувати знання на практиці. Так от, Фінляндія вже не перший рік посідає чільне місце з-поміж усіх європейських країн.
СТОВПИ ФІНСЬКОЇ ОСВІТИ
Але фінські школярі не завжди йшли в авангарді світового учнівства. Ще в середині ХХ століття їхні здобутки нічим особливо не вирізнялися на загальноєвропейському рівні. Підвалини сьогоднішніх успіхів закладено проведеною приблизно 40 років тому реформою, основною новацією було те, що кожен вчитель мусить мати магістерський ступінь. Тоді ж, до речі, такий підхід планували запровадити й сусіди фінів шведи, однак до реалізації цієї ідеї там так і не дійшло.
За словами професора Ярі Лавонена, голови департаменту вчительської освіти Гельсінського університету, нині фінську систему середньої освіти характеризують чотири риси. По-перше, стабільність. З часу проведення реформи галузь не переживала істотних потрясінь, на відміну від української, де практично кожен міністр ламає її під себе. По-друге, рівність. Усім учням забезпечено однакові можливості: обов’язкове навчання у 9-річній середній школі, а також навчальна література, транспорт, харчування безкоштовні. Приватних шкіл у країні практично немає просто через брак попиту.
По-третє, процес прийняття рішень передано на місцевий рівень. За освіту в межах своєї території відповідальні муніципалітети. По-четверте, культура довіри. І батьки, і держава довіряють вчителям – жодних інспекцій від «райвно» у Фінляндії не практикують. Звісно, муніципалітети різняться за рівнем добробуту, тому держава допомагає школам у бідніших районах, вирівнюючи ці матеріальні відмінності. Як свідчать результати тестування PISA, успішність учнів по всій країні практично однакова, показник розбіжності є найменшим серед держав, де проводилося дослідження.
УЧИТЕЛЬ У ПОШАНІ
Ще однією характерною рисою фінської школи, про яку, на жаль, потроху забувають в Україні, є пошана до вчителя. У Фінляндії педагог має високий соціальний статус, на нього ніхто не тисне, його фах розглядають як академічну кар’єру, а зарплата навіть трохи перевищує середню по країні. Ну і додайте до цього ще літні канікули! Популярність професії видно, зокрема, й з того, що пройти конкурс на навчання на вчителсьському департаменті університету важче, ніж до медичної школи (зараховують тільки 5% абітурієнтів).
Освіта вчителів ґрунтується на дослідницькій роботі, результати якої студенти демонструють у бакалаврських та магістерських дисертаціях, і триває від п’яти до семи років. Важливим елементом навчання є педагогічна практика під наглядом менторів. У майбутніх вчителів виховують рефлексійне мислення, здатність планувати діяльність та реалізовувати власні проекти, аналізувати свої помилки. До речі, як розповідає Лавонен, практика користується у студентів більшою популярністю, аніж теоретичні курси.
Звісно, є у фінської системи освіти і свої проблеми. Зокрема, приблизно десяту частину школярів становлять учні зі спеціальними потребами і їх інтеграція у загальні класи іноді є складним процесом. Проте вже саме прагнення створити у школах гетерогенне середовище, а не спроби ізолювати «інших» від «нормальних» заслуговує на повагу. Адже привчати до толерантності та взаємної поваги у суспільстві починати варто ще в дитинстві.