Візьмемо, наприклад, Віктора Федоровича Януковича, нашого улюбленого президента. Те, що він проффесор, знає вся країна. Втім, мало кому відомо, що ця багатогранна, як коштовний діамант, людина, котра полюбляє щоранку стрибати по пеньках, є також доктором економічних наук, дійсним членом Академії економічних наук України, членом-кореспондентом Транспортної академії України, членом Президії НАН України, а також членом Каліфорнійської міжнародної академії науки, освіти, індустрії та мистецтв, якої, однак, не існує в природі.
Окрім того, Віктор Федорович має звання заслуженого працівника транспорту України і почесного громадянина міст Димитрова та Єнакієвого Донецької області. А що вже нагород у нього! До покійного генсека Лєоніда Брєжнєва він ще поки не дотягує, але якщо пощастить правити так само довго, то може наздогнати свого великого "папєрєдніка". Добре, що хоч носити їх всі разом Віктор Федорович не ризикує. А то б звалився з ніг однієї чудової днини під таким почесним тягарем, і яйцем кидати б не довелося.
Вчитуйтесь, заздріть і тріпотіть від гордощів за нашого лідера: знак «Шахтарська доблесть» III, II, I ступенів, знак «Шахтарська слава» III, II, I ступенів, орден «За заслуги» III, II, I ступенів, орден святого преподобного Нестора-літописця Києво-Печерського, орден святого князя Володимира, орден святого Даниїла Московського, золота медаль Міжнародної федерації хокею, Олімпійський орден МОК, орден РПЦ святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня «За увагу до трудів зі зміцнення православ'я в Україні» з рук самого патріарха Кірілла, орден Дорогоцінного жезла (Монголія), орден святого Месропа Маштоца (Вірменія), Національний орден Хосе Марті (Куба), орден Святого Гроба Господнього (Єрусалимська православна церква), орден «Ісмоілі Сомоні» І ступеня (Таджикистан), орден Заїда (Об'єднані Арабські Емірати), орден Незалежності (Катар) і, нарешті, Почесна грамота Кабінету Міністрів України.
Але і це ще не все. Віктор Федорович також нагороджений медаллю — відзнакою міфічного Кембриджського міжнародного центру за наукові проекти та їхнє успішне втілення у Донецькому регіоні, а також фальшивим орденом святого князя Олександра Невського І ступеня з рук скандальної російської громадської організації «Національний комітет громадських нагород», що роздавала копії російських державних нагород, кому вважала за потрібне.
Але і це ще не край. Чинний президент України є автором і співавтором близько 30 наукових праць, зокрема книжок: «Инфраструктура промышленного региона: теория, практика, перспективы» (1999), «Менеджмент инвестиционного проектирования и планирования» (т. 2, в 3 кн.; 1996—1998, співавтор) і, нарешті, «Opportunity Ukraine», виданої у Відні 2011-го англійською мовою і ще до виходу визнаною плагіатом.
Приємно також доповнити цей довгий список ще одним здобутком Віктора Федоровича, до якого він причетний радше дотично, ніж явно. Однак. Вже понад два роки, з травня 2010-го, його дружина – перша леді України Людмила Янукович є членом клубу українських інтелектуалів і аристократів «Інтелігент». Отакої…
Сподіваємося, зрозуміло, чому саме Віктор Федорович Янукович цілком заслужено став президентом України. Бо це – справжня брила в прямому сенсі цього слова. Ніхто і ніколи не зможе навіть зрівнятися з ним у всіх достоїнствах, здобутках і досягненнях.
До порівняння, Микола Янович Азаров – прем'єр-міністр України і голова Партії регіонів. Здавалось би, до чого ж розумна людина, інтелектуал, спеціаліст найширшого профілю, знавець мов, але куди йому до Віктора Федоровича. Всього лише доктор геолого-мінералогічних наук, професор з одним «ф», член-кореспондент Національної академії наук України, почесний працівник Податкової служби, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений економіст України, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена «За заслуги» I, ІІ, ІІІ ступенів, кавалер ордену святого рівноапостольного князя Володимира, кавалер ордену Дружби (Росія) і, найцінніше, Великий командор ордена православних хрестоносців святого храму гробу Господня з врученням золотого хреста, корони, вінка і зірки. Ні тобі почесний громадянин Єнакієвого, ні тобі кавалер ордена Дорогоцінного жезла…
Хоча на тлі нового спікера парламенту і це – неабиякі здобутки. Чим може похвалитися Володимир Васильович Рибак, так це званням заслужений будівельник України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та кількома орденами: орденом князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів і орденом «За заслуги» I, II, III ступенів. Не так уже й густо. Але впадати в депресію не варто. Все ще попереду.
Он Литвин за часи перебування на вершині влади, скільки всього заробив і заслужив. І Герой України з врученням ордена Держави, і відзначений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, і орденом Дружби (Росія), окрім того є заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки та почесним доктором Харківського національного університету внутрішніх справ. А що книжок навидавав, частина з яких сплагіачені, то один Господь Бог знає. Втім, це не заважає йому бути членом-кореспондентом Національної академії наук України, дійсним членом НАНУ, а з 2006 року навіть її віце-президентом.
За матеріалами http://uk.wikipedia.org