Рішення України ставлять під сумнів заяви про стратегічне партнерство з Польщою. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький, повідомляє "Польське радіо".
За його словами, з українського боку не вистачає рішень, що сприятимуть історичному діалогу.
Ввечері 9 листопада депутатам Сейму представили поточну інформацію про «актуальні відносини Польщі з найближчими сусідами та політику польського уряду щодо сусідніх країн, особливо до України, Німеччини, Білорусі та Литви у контексті найновіших рішень і заяв представників влади Польської Республіки». З відповідним клопотанням до голови Ради міністрів звернулася опозиційна партія Громадянська платформа.
Представляючи інформацію, Ціхоцький сказав, що польський уряд мусить реагувати у «ситуації, коли партнери та союзники Польщі приймають рішення, що суперечать союзницьким, партнерським та сусідським відносинам». Він додав, що прикладом цього є «незрозуміле, скандальне рішення посадових осіб української держави про заборону пошукових робіт та ексгумацій останків польських жертв воєнних конфліктів на території України».
За його словами, стурбованість викликають також заяви голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який «у публічних висловлюваннях вважає цвинтар в Биківні незаконним». «Ставимо українській стороні запитання – як нам це розуміти?» – поцікавився віце-міністр закордонних справ. «Ми підтримуємо конструктивний контакт на різних рівнях, включно з найвищим, президентським, де намагаємося ці питання прояснити», – додав Ціхоцький.
- Читайте також: Українсько-польське напруження. Що призвело до охолодження стосунків між Києвом і Варшавою
За словами представника Міністерства закордонних справ Польщі, віце-прем’єр та міністр культури Пйотр Ґлінський під час консультацій у Києві наприкінці жовтня запропонував «механізм розмов на більш високому рівні ніж донині, на рівні віце-прем’єрів, міністрів культури». Вони мали би вирішити, зокрема, питання щодо місць пам’яті та захисту культурних цінностей.
«Цій конструктивній пропозиції було відмовлено і це тягар не закордонної політики польського уряду, це тягар політики української держави, яка приймає нині рішення, що ставлять під сумнів заяви про стратегічне партнерство», – сказав Ціхоцький.
Він додав, що контактів у відносинах з Україною достатньо. «Не вистачає рішень з українського боку, що сприятимуть поступові у деяких двосторонніх питаннях, які називають історичним діалогом», – підкреслив віце-міністр закордонних справ.
Депутат опозиційної партії Громадянська платформа Славомір Нітрас сказав, що ці дебати – це «рука опозиції, простягнута урядові, бо у відносинах з сусідами Польщі відбулися дуже погані речі, що відкидають нас на роки назад». «Хочемо вірити, що те, що було поганого, це випадковість, а не свідома політика», – додав він. «Ми змогли досягти примирення з німцями, а українці бачили у нас свого найліпшого адвоката», – відзначив депутат Громадянської платформи. Політик вважає, що уряд повинен заявити про продовження політики примирення з Україною.
Нагадаємо, 9 листопада видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на свої неофіційні джерела повідомило, що голові УІНП В’ятровичу заборонили в’їзд до Польщі.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що у списку тих, кому заборонено в’їзд до Польщі, можуть опинитися заступники голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.
2 листопада Ващиковський також заявив, що українці з антипольськими поглядами не зможуть потрапити до Польщі. За словами очільника польського МЗС, люди, які "демонстративно" носять мундири СС «Галичина», не зможуть проїхати через кордон. Згодом у заяві МЗС України наголосили, що країна є відкритою до співпраці, у тому числі, з історичної проблематики.