Сумнівно виглядає те, чи буде успішною стратегія США економічно поставити режим венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро на коліна. Розрахунок на те, що збільшення економічного тиску раніше чи пізніше призведе до розпаду режиму, може виявитися трагічною помилкою.
Про це в своїй авторські колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
«Можливо, збідніння населення навпаки зіграє на руку режиму. Оскільки чим більше частина венесуельського суспільства буде поглинута забезпеченням власного фізичного виживання та чим більше країні загрожуватиме обезкровлення через масову еміграцію, тим важче буде демократичній опозиції підтримувати масову мобілізацію проти режиму. Останній навпаки може втриматися на плаву, допоки сила спротиву опозиції ослабне, попри санкції з боку США. Насамперед це завдяки Китаю, але також і через наркотрафік», – припускає він.
За його словами, як показує історичний досвід, затяті диктатури можуть залишатися при владі навіть ціною економічного спустошення своєї країни, доки їхні механізми репресій залишаються недоторканими, і поки вони можуть бути впевненими в підтримці потужних авторитарних країн. Північна Корея, Куба та Іран є прикладом цього.