Наступ Росії та Китаю на міжнародне право стають взаємно можливими. І путінська анексія Криму, і приєднання Гонконгу — це тест на здатність і готовність Заходу захищати світопорядок, що базується на праві. Про це в своїй авторській колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
За його словами, в обох випадках авторитарні держави обґрунтовують насильницьке підпорядкування певного населення його гадано незмінною й наперед визначеною належністю до іншої етнічної групи. Кремль прагне вирішувати, кого вважати росіянином, і з таким підходом, відповідно, приєднувати до російської держави. Що робити з китайцями поза межами влади китайських комуністів, за цим уявленням, залежить від свавільного рішення центральної влади в Пекіні. У Криму й Гонконгу протистоять два протилежні принципи: базоване на універсальних цінностях право народів на самовизначення й авторитарні претензії етнічного націоналізму.
«Мешканці Криму вільним голосуванням у 1991 році вирішили перебувати у складі незалежної України. Проте в 2014-му російські окупанти шляхом сфальшованого псевдореферендуму силоміць скасували це суверенне рішення. Натомість мешканці Гонконгу ніколи не мали шансу заявити, чи вважають вони себе частиною визначеної Комуністичною партією Китаю китайської нації, чи хочуть поставити власні громадянські права понад позірну етнічну ідентичність. Те, що Велика Британія, а з нею й увесь Захід у 1997 році не подбали про голосування громадян Гонконгу щодо їхньої майбутньої державності, виявилося фатальною помилкою при народженні тодішньої угоди. Згода Заходу на формулу «Одна країна, дві системи» базувалася на хибному припущенні, що китайський режим стало дотримуватиметься міжнародних договорів. Однак тоталітарні й авторитарні системи дотримуються угод лише доки їх до цього змушує міжнародне співвідношення сил», — зауважив він.
Він наголосив, що це стосується й Росії, яка в 1994 році підписала Будапештський меморандум, у якому визнала недоторканність території України. Щоправда, на це брутальне порушення Москвою міжнародного права Захід відреагував санкціями, які попри потужний спротив діють досі. Проте актуальна відмова ЄС від санкцій проти Китаю через ситуацію з Гонконгом не обіцяє нічого доброго і щодо його стійкості в питанні Криму.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»