2023 рік у мистецькій площині минає під знаком Василя Кричевського. Виставки, лекції та книжкові видання присвячені 150-річчю з дня народження майстра.
Першого грудня Національний художній музей України організував лекцію мистецтвознавця Данила Нікітіна «Василь Кричевський і Георгій Нарбут: у пошуках національного стилю». На початку ХХ століття інтелектуали та політики дискутували про витоки й форми національної ідентичності, а митці — про її творче втілення. Головними витоками вбачали глибини народного мистецтва й величні барокові форми. За найвищого злету українського відродження, 1918 року, ця боротьба ідей позначилася й на проєктах Державного герба України, авторами яких стали велетні українського мистецтва — Василь Кричевський і Георгій Нарбут.
У Будинку митрополита в Софії Київській триває виставка робіт Василя Кричевського, а в четвер 7 грудня о 16:00 відбудеться лекція науковиці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Ганни Кондаурової «Історична секція ВУАН в оздобленні Василя Кричевського».
Лекція присвячена одному з найвизначніших проєктів архітектора в галузі інтер’єрного мистецтва. Зусиллями Кричевського в класичному панському будинку на вулиці Володимирській, 35, у Києві, спроєктованому А. Беретті на початку ХІХ століття, постав модерний і функціональний простір 1920-х. Над цим проєктом працювали Василь і Федір Кричевські, Олександр Саєнко й Петро Костирко.
Діалог Василя Кричевського з Юрієм Яновським віднайшла в неопублікованій версії «Майстра корабля» Ярина Цимбал. Місце дії — Одеса, 1927 рік:
— Ви давно приїхали? — каже він мені.
— Та недавно.
— А надовго?
— Не знаю. Працювати.
— Дуже приємно. У цьому місті, де нашої [української] пануючої нації зовсім обмаль, треба заводити міцний «сеттльмент».
Це слово потім увійшло до нашого вжитку, і ми завше про нього згадували, коли вирішували національні проблеми та наставляли мешканців Міста на нашу віру.
У Музеї української діаспори відбулася виставка «Кричевський. Саєнко. Майстер і учень», що розповідала про пошуки національного стилю двох самобутніх митців.
Довженко-центр нагадав, що Василь Кричевський, окрім усього іншого, був одним із перших в Україні фахових художників — оформлювачів кіно. Серед оформлених Кричевським-кінохудожником фільмів — перший український байопік «Тарас Шевченко», перший український кольоровий фільм «Сорочинський ярмарок», а також «Звенигора» Олександра Довженка.
Видавець Олександр Савчук надрукував альбом зі 194 ескізів орнаментів, які Василь Кричевський створив від 1920 до 1951 року. Як зазначає видавець, найбільше було створено в 1945-му (Чехія) та 1951-му (Венесуела). На сьогодні це найбільша збірка його орнаментних композицій — тих, що збережені. Багато згоріло 1918 року в будинку Грушевського і втрачено 1944 року в Словаччині під час переїздів та за інших несприятливих умов.
Як зазначають дослідники, індивідуальна обдарованість у поєднанні з певними життєвими умовами тих часів привела Кричевського до творчих звершень, таких масштабних і багатобічних, що аналогів їм важко знайти.