Гвардійці в червоних строях і хутряних шапках зіграли «Happy birthday», натовп заспівав, а весела й усміхнена королева, певно, радіючи зміні урочистого тону національного гімну, пройшлася повз натовп, що вітав її, погомоніла з людьми й вислухала побажання.
21 квітня королеві Єлизаветі ІІ виповнилося 90. Крім того, цього дня вона побила два рекорди британської монархії: по-перше, стала найстарішим за понад тисячу років монархом на англійському престолі; по-друге, править довше за будь-кого з її попередників: уже понад 64 роки. Королева в надзвичайно добрій, як на її вік, формі, щодня виконує всі свої обов’язки, стежить за хаотичною британською політикою, щотижня проводить консультації з прем’єр-міністром, ритуальні церемонії посвяти в лицарі, вручає державні відзнаки британцям, бере участь в урочистих відкриттях нових будівель та пам’ятників, приймає в себе іноземних гостей за обідами та вечерями, а ще досі здійснює закордонні візити. На святкування королівських іменин до Лондона прилетів Барак Обама, дванадцятий президент США, із яким королева познайомилася за своє життя.
У дводенних народних гуляннях, під час яких по всій країні запалено тисячу ліхтарів і проведено паради з величезною кількістю коней, брали участь більшість британців. Коні — улюблені тварини Єлизавети ІІ: вона розводить їх, захоплюється скачками й досі регулярно відвідує кінні перегони. У церквах відправлялися подячні молебні, на телебаченні транслювалися старі фільми про молоду королеву, яка зійшла на престол 1952-го у віці 26 років, а пошту заполонили тематичні вітальні листівки.
Опитування свідчать, що королева популярна як ніколи. Навіть прихильники переходу Британії від монархії до республіки стверджують, що за її життя про зміну говорити не треба. У чому ж секрет її популярності? Які в неї погляди? Чому ця маленька, стримана, дещо сором’язлива жінка стала символом стабільності й традиціоналізму та досі стоїть на чолі Співдружності, що охоплює чверть населення світу?
Читайте також: Королева Єлизавета II встановила рекорд за часом перебування на британському престолі
Повагу викликає тривалість її перебування на троні. За цей час королева рідко хибила (хіба що 1997 року, коли загинула принцеса Діана) й добре давала собі раду з мінливою громадською думкою. Їй вдається лишатися поза політикою, тож дуже мало її підданих знає погляди Єлизавети ІІ на такі серйозні конституційні питання, як незалежність Шотландії, членство Великої Британії в Європейському Союзі, імміграція, одностатеві шлюби, легалізація абортів, а також на цілу низку соціальних питань, які до невпізнанності змінювали політику, економіку, світогляд та етнічний баланс країни протягом останніх 60 років. Королеву вважають нейтральним символом державності, не пов’язаним із жодною фракцією чи політичною течією, а її величезний досвід у міжнародних справах не може зрівнятися з досвідом жодного іншого чинного глави держави у світі.
Вражає і статистика її правління. Єлизавета ІІ знала й консультувала кожного британського прем’єр-міністра від часів Вінстона Черчилля. Девід Кемерон — дванадцятий прем’єр. Народився він набагато пізніше, ніж вона зійшла на престол. Королева відвідувала кожну щорічну церемонію відкриття парламенту, крім 1959-го, коли була вагітна принцом Ендрю, і 1963-го, коли на світ мав з’явитися принц Едвард. Вона давала королівську згоду на понад 3,5 тис. законів, ухвалених парламентом. За час її правління змінилося сім архієпископів Кентерберійських — духовних очільників англіканської церкви, номінальною главою якої є королева. Вона приймала в Об’єднаному Королівстві двох пап і чотири рази сама відвідувала Ватикан. А ще «спустила на воду» 21 корабель, позувала для понад 130 портретів, прийняла на садових вечірках 1,5 млн гостей, тримала 31 песика породи коргі, роздала 90 тис. різдвяних пудингів людям, які за цей час працювали при дворі, її фотографіями прикрашені 300 поштових марок у світі.
Величезний досвід Єлизавети II на чолі Великої Британії підкреслює зовнішньополітична діяльність. Королева здійснила 270 іноземних візитів, зокрема 113 державних та офіційних, прийняла понад 100 представників інших держав, а також провела безліч прийомів президентів і прем’єр-міністрів. Як глава Британської Співдружності 53 країн і глава держави ще 14 країн, зокрема Британії, вона відвідала Австралію 16 разів, Канаду 22 рази, Ямайку 6 разів і Нову Зеландію 10 разів.
Читайте також: Королева Великої Британії обіцяє тиснути на Росію через агресію в Україні
Вік поступово дається взнаки, і королева менше їздить, намагається не підніматися вгору сходами й делегує синові дедалі більше королівських обов’язків. Однак про зречення немає й мови. Це означає, що після смерті матері принц Чарльз, якому невдовзі виповниться 70, стане найстаршим у світі монархом, який вступав на престол. Чи переживе монархія Єлизавету ІІ? Без змін, вочевидь, не обійдеться. Єлизавета — людина минулих часів. На відміну від неї принц Чарльз висловлюватиме свої погляди відвертіше, що може призвести до конституційних суперечностей. А от його син принц Вільям нещодавно заявив, що братиме приклад із бабусі. Крім того, британський монарх може втратити статус глави Співдружності, та й ритуали Букінгемського палацу, напевне, не збережуться в незмінному вигляді. Однак завдяки стабільності, яку забезпечила Єлизавета британському конституційному ладу, що нині проходить безпрецедентні випробування через питання ЄС і Шотландії, Велика Британія навряд чи стане республікою, хоч би якими були аргументи стосовно демократичної легітимності устрою.
У світі лишилося не так багато монархій. Ще менше з тих, що збереглися, досі мають політичну владу — такі здебільшого на Близькому Сході. Сучасні монархи — це переважно глави держав за Конституцією, які пристосувалися до нових обставин. Більшість із них брали приклад із Єлизавети ІІ, яка поступово змінювала монархію, але зберігала видимість спадкоємності її традиції. Довше за неї править тільки король Таїланду Пхуміпон. 1947 року у відомій промові з нагоди святкування свого 21-го дня народження в Південній Африці принцеса Єлизавета пообіцяла присвятити життя, «хоч би яким довгим чи коротким воно було», служінню Британській імперії та Співдружності. Ніхто тоді навіть не уявляв, яким довгим буде це життя.