Ініціатива дрібної партії
Епопея чергових протиріч у трактуванні Волинської трагедії почалася у квітні цього року, коли у Сеймі (нижня палата парламенту) Польщі зареєстрували проект постанови про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, які нібито вчинили геноцид польського населення "східних кресів"( Східні Креси – польська назва земель України, Білорусі і Литви, які в 1920-39 рр. входили до складу польської держави – Ред.) 1939-1947 роках.
Ця ініціатива належала Польській селянській партії (Polskie Stronnictwo Ludowe, PSL), що й раніше виступала з подібними ініціативами. Один із авторів цього проекту, депутат PSL Франчишек Стефанюк заявляв, що партія ініціювала ухвалення цієї заяви на прохання родичів загиблих на "східних кресах", заявивши, що ухвалення цього документа не повинне погіршити польсько-українські відносини.
Варто зауважити, що заснована в 1990 році PSL має в нинішньому складі польського Сейму 29 із 460 депутатів. Партія входить до урядової коаліції з партією чинного прем'єра Дональда Туска "Громадянська платформа", яка представлена 206 депутатами.
Читайте також: Адвокат у прокурорській мантії
Сенат Польщі: Етнічні чистки з ознаками геноциду
20 червня Верхня палата парламенту (Сенат) Польщі ухвалила резолюцію до 70-ї річниці Волинської трагедії, що відзначається цього року. У документі серед іншого зазначено: "злочини та жорстокість, якими вони супроводжувалися надають цій акції характер етнічної чистки, котра має ознаки геноциду". Водночас у документі йшлося, що в українсько-польських відносинах мали місце й події, які не роблять честі полякам. У цьому контексті перелічено несправедливу політику щодо українців Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), а також збройні акції поляків проти українців упродовж 1943-1945 років. При цьому наголошується, що не можна ставити знак рівності між цими подіями і злочинами проти поляків. Проти проголосували 20 сенаторів, а ще 10 зі 100 членів вищої палати польського парламенту – утрималися.
А 24 червня Сеймик Люблінського воєводства прийняв положення, в якому назвав дії Організації українських націоналістів і Української повстанської армії у 1939-1947 років щодо поляків геноцидом. «Події супроводжувалися катуваннями, крадіжкою і знищенням майна з метою змусити їх покинути свої домівки. Польський Інститут національної пам’яті на підставі ст. 118 параграфу 1 Кримінального кодексу кваліфікував це як злочин геноциду, – підкреслено в ухвалі.
Читайте також: Слід ФСБ в історії з визнанням Волинської трагедії геноцидом
Україна: перша реакція громадськості і «Свободи»
Проти використання терміну "геноцид" одразу виступив екс-президент Леонід Кравчук, що очолює громадський комітет "Примирення між народами".
Згодом громадський комітет поширив заяву, в якій, зокрема, йшлося, що "однобічна ухвала Сенату Польщі – образлива для сучасного покоління українців, які шанують своїх предків, полеглих у боротьбі за незалежність України, цей документ нехтує пам’яттю українців, котрі стали жертвами міжнаціонального протистояння". Як відомо, до складу громадського комітету окрім Кравчука входять: патріарх УПЦ КП Філарет, митрополит Вінницький і Барський УПЦ МП Симеон, архиєпископ УГКЦ Любомир Гузар, історик Володимир В’ятрович, актриса Ада Роговцева, політики Іван Васюник, Марія Матіос, Борис Олійник, Ігор Юхновський.
Пізніше в одному зі своїх коментарів Кравчук зазначив, що "надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле". За його словами, українська ініціатива порозуміння, висунута громадським комітетом, не знайшла відгуку у поляків, "тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся".
Реагуючи на заяву польського Сенату, ВО "Свобода" висловила своє обурення. Партія зазначили, що текст заяви містить "явні ознаки ксенофобії та шовінізму стосовно українців".
Критичну заяву з цього приводу ухвалила і Львівська облрада, в якій йшлося, що резолюцією Сенат Польщі перекреслює спроби примирення між країнами.
Водночас "Батьківщина" у своєму зверненні закликала політичні сили та громадські організації України та Польщі не спекулювати на темі Волинської трагедії і не нагнітати емоцій навколо важких сторінок спільної українсько-польської історії.
У свою чергу, міністр освіти й науки Дмитро Табачник виступив за спільне засудження насильства українських і польських військових формувань над мирним населенням під час трагедії 1943 року. Він також виступив проти дискусій у суспільстві про кількість жертв трагедії по обидва боки, а також про можливу провину одного чи іншого народу.
Читайте також: Чи варто засуджувати Волинський злочин
ПР і комуністи на польському боці
1 липня 148 народних депутатів від Партії регіонів і КПУ звернулися Сейму Польщі з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу. Відповідне звернення було направлене до депутатів і голови Сейму Польщі Еви Копач.
Як зазначалося в документі, «в Україні ростуть ксенофобські, антисемітські та неонацистські настрої». «Їх представники вже сьогодні є у Верховній Раді України. Вони активно використовують парламентську трибуну для пропаганди цих поглядів. Усе це – результат того, що народ України не знає правди про ті страшні події», – заявили депутати.
Польща дискутує
Польські посадовці, як і українські, по-різному оцінюють Волинську трагедію.
Так, президент Польщі Броніслав Коморовський під час виступу на відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві заявив, що вважає цю трагедію злочином з ознаками геноциду. Крім цього, він нагадав слова Папи Римського Івана Павла ІІ про те, що історична пам'ять повинна об'єднувати, а не розділяти народи, а також спільну декларацію польських та українських церковних ієрархів про взаємне примирення на основі правди історичних подій.
Голова Сейму Польщі виступила за визнання Волинської трагедії геноцидом поляків.
А голова Кресового патріотичного руху Польщі Ян Невінський нагородив депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка «Хрестом пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА».
Натомість депутат польського Сейму від правлячої "Громадянської платформи" Мирон Сич заявив, що депутати ВР від фракції Партії регіонів та КПУ не мають права звертатись до польського Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом. На його переконання, українські парламентарі не мали права писати листа до Сейму Польщі, поки в українському парламенті не визнали Волинську трагедію геноцидом.
Читайте також: Мирон Сич про ініціативи примирення з польського і українського боку
Голова делегації Європейського парламенту зі співпраці з Україною Павел Коваль вважає, що замість того, щоб голосувати резолюцію, парламент повинен просто встати і вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії хвилиною мовчання. За його словами, дискусія навколо цього історичного питання схожа на торги словами, через що нівелюється саме питання, яке «підмінюється конкуренцію, хто з політичних партій виграє ці торги».
Духовенство робить крок до примирення
Архиєпископи і єпископи Конференції Римо-Католицького єпископату України 24 червня видали Пастирський лист з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії, в якому закликали поляків і українців до примирення.
У свою чергу, у своєму зверненні духовенство Української православної церкви Московського патріархату засудило будь-які спроби політичних спекуляцій довкола Волинської трагедії і зазначили, що "це братовбивче протистояння виникло через гріховне спотворення національного почуття".
Напередодні вшанування пам’яті жертв злочину на Волині у Варшаві Українська греко-католицька церква та Римо-католицька церква Польщі підписали спільну декларацію, в якій взаємно визнавали вину обох своїх народів у воєнні та довоєнні часи і попросили один в одного пробачення за скоєні злочини.
Польський Сейм ставить три крапки
Практично підбила підсумок дискусії навколо Волинської трагедії резолюція Сейму Польщі, яку було прийнято 12 липня. У ній, зокрема, йдеться, що польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років – це "етнічна чистка з ознаками геноциду".
Винуватцями подій на Волині називаються Організація українських націоналістів на Українська повстанська армія.
У парламенті Польщі не пройшла поправка із вжити замість "етнічна чистка" термін "геноцид". Голосування за те, щоб назвати події на Волині "геноцидом поляків", провалилося. 212 депутатів Сейму проголосували "за", 222 – "проти", три утрималися. При цьому за "геноцид" голосували праві партії, проти голосували центристи (урядова "Громадянська платформа"), ліберали і ліві.
Так само провалилася спроба правих партій встановити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'ян і "Особливим днем пам'яті жертв Волинської різанини".
Втім, на думку історика Володимира В’ятровича, на цьому крапка у дискусії з цього питання не поставлена. «Якраз після засідання польського парламенту і тих пристрастей, які вихлюпнулися в залі, до цієї теми польські політики повертатимуться. Хоча цього б не хотілося. Було би найкраще, якби політики як з польського, так і українського боку, не гралися з цією темою, тому що, як на мене, все, що треба, було зроблено 2003 року, коли польський і український парламент спільно прийняли текст заяв з цього питання. І повернення до цієї теми стає лише кроком назад», – заявив історик.