21 листопада українці відзначають п'яту річницю початку Євромайдану і День Гідності та Свободи. Саме у листопаді 2013 року розпочалися перші протести української громадськості у відповідь на рішення Кабміну про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З цієї дати беруть початок події, що назавжди зміни історію України. Тиждень.ua зібрав чотири проекти, що дозволяють побачити події зими 2014 року у Києві на власні очі.
Aftermath VR: Euromaidan
Український проект New Cave Media, що займається 360-градусним відео, відтворює у віртуальній реальності події на вулиці Інститутській в часи Революції гідності.
Глядачеві пропонується потрапити у події 20 лютого 2014 року, коли підрозділи урядового спецназу, включаючи снайперів, відкрили вогонь на поразку проти демонстрантів, озброєних битами і саморобними дерев'яними щитами. Того дня загинули 47 людей.Через кілька днів режим президента України Віктора Януковича був зметений, а сам він утік до Росії.
Читайте також: Олексій Фурман: Віртуальна реальність може допомогти боротися з пропагандистськими міфами про розстріли на Інститутській
Також глядачеві видається спеціальний шолом з окулярами і два «контролера» для обох рук. Керуючи ними, він віртуально рухається по Інститутській вулиці, тим же маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи поліцейських-спецназівців. Під час поїздки можна зупинятися, оглядаючи все навколо і активізуючи відеосвідоцтва очевидців і коментаторів, епізоди архівних документальних зйомок.
Проект є спільною ініціативою ONA з Фондом Джона та Джеймса Найта (John S. and James L. Knight Foundation) і Google News Initiative. Українські автори Aftermath VR з фірми New Cave Media зі штаб-квартирою в Києві, отримали грант. Творці проекту – молоді українці Олексій Фурман, Сергій Полежака і Кирило Жилінський.
Проект буде показано у лютому 2019 року.
"Висота ''Жовтневий''
Волонтери "Лабораторії реконструкції подій "Jus Talionis" виклали в мережі відеореконструкцію подій 20 лютого у проміжку, зібрану із чотирьох різних камер. На відео синхронізовані не тільки камери відеонагляду, але і велика кількість відео та фотоматеріалів, – близько 100 авторів. Саме у цей проміжок 08:53–11:00 було вбито 45 із 48 мітингувальників та два правоохоронці.
На відеореконструкції видно, що відбувалось у всіх куточках Майдану Незалежності і вулиці Інститутської в один і той самий момент часу.
"Ці результати дають можливість кожному робити висновки про розвиток подій та тих, хто стріляв", – зазначають волонтери.
У лютому 2017 року Jus Talionis опублікувала масштабний відеопроект про розстріли активістів у Києві 20 лютого. На відео синхронізовані чотири камери відеоспостереження, що працювали під час розстрілів учасників Революції гідності 20 лютого 2014 року з 6.00 до 12.00 години, а також фото- і відеоматерали близько 100 авторів.
Згодом у мережі опублікували третю частину фільму "Висота "Жовтневий", у якому волонтери синхронізувала камери відеоспостереження, що працювали під час розстрілів учасників Революції гідності 20 лютого 2014 року.
3D-панорами Євромайдану
Киянин Володимир Писаренко почав робити кругові фотопанорами революції у грудні 2013 року.
На основі знятих кадрів Писаренко змонтував 177 повнопростірних панорам.
“Щодня я знімав або монтував панорами на комп'ютері, додаючи їхні описи на сайті трьома мовами. Це займало більшу частину кожної доби впродовж трьох місяців. Монтуючи й аналізуючи відзнятий матеріал, я бачив героя в кожній людині. Коли з'являлися нові ідеї сюжетів, знову їхав на Майдан”, – розповідає він.
Автор каже, що до 19 січня 2014 року вуличні сутички із застосуванням шумових гранат і сльозогінного газу бачив лише на фото- й відеоматеріалах:
“Застосування сили до мітингувальників мені здалося чимось позамежним, що потребувало негайного втручання. Величезний натовп людей, який поширився за межі майдану Незалежності, вражав. Я підходив робити знімки якомога ближче до зони протистояння. Після вибуху однієї з гранат довелося передати фотокамеру чоловікові, що стояв найближче, – сам я майже не бачив. На згадку про таке хрещення сльозогінним газом він зробив мою єдину фотографію тих днів”.
Майдан. Простір творчості
У лютому 2018 року у Будинку художника відбулася презентація проекту «Майдан. Простір творчості» – виставки студентських проектів навчально-творчої майстерні графічного дизайну професора Віталія Шості Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Проект висвітлює моменти з життя міста протягом у часи найзапекліших протистоянь. Виставка показує 74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, розповідає Art Ukraine.
«Як воно, працювати над дипломним твором або курсовим проектом, коли в місті – революція? Якими можуть бути студентські роботи 2013–2014 навчального року?», – йдеться у описі проекту.
«У розпал подій я запропонував студентам облишити попередні теми й випробувати в дипломних та курсових творах не застосовувану досі методичну концепцію: ідея єдина на сприйняття та розроблення кожного студента – Революція Гідності, аспектна позиція на вибір автора. Ретельно досліджувалося все, пов’язане з Майданом. Зображення на стінах, на склі вітрин, на оборонних обладунках, іржавій блясі, брезенті наметів, шматках паперу… а ще вирізані, викувані, зварені, склепані, зшиті, збиті об’єкти. І все це – в дивовижній естетиці наївної відвертості, народної справжності, наснаженості й піднесення завдяки творчій самореалізації», – розповідає професор Віталій Шостя, засновник і керівник майстерні графічного дизайну НАОМА
Зокрема на виставці були представлені:
- серія з 12 плакатів «Апостоли гідності». Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців,
- календарі на тему Майдану,
- серії акцидентних абеток «Автограф Майдану». Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі,
- експериментальний макет книги з металу «Карби Майдану»,
- плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
Майдан: усна історія