Росія, ймовірно, використовувала літак раннього попередження і контролю A-50 для вивчення часу реакції японських та південнокорейських винищувачів. Про це пише видання The National Interest.
Як відомо, 23 липня літаки ВПС Південної Кореї здійснили попереджувальні постріли в сторону російського А-50 через його вторгнення в повітряний простір країни поблизу південно-східних островів Токто. Спочатку винищувачі Кореї випустили десять ракет і зробили 80 попереджувальних пострілів з кулеметів. Літак РФ залишив район, однак потім повернувся і знову порушив повітряний простір Південної Кореї. Після цього південнокорейські винищувачі випустили десять ракет і зробили 280 пострілів з кулеметів.
Інцидент стався одразу після того, як два російські бомбардувальники Ту-95 і два китайські літаки H-6 увійшли в корейську зону ППО (KADIZ) без попереднього повідомлення
Так, зони ППО часто поширюються на міжнародний повітряний простір, і їхня законність офіційно не визнається міжнародним законодавством. Оскільки Китай, Японія та Південна Корея перекривають зону ППО над Східно-Китайським морем, їх "порушення" не є суттєвою проблемою. Російські та китайські літаки протягом останніх семи місяців входили в корейську зону ППО більше трьох десятків разів, повідомляє корейське інформаційне агентство Yonhap. Але все змінилося, коли російський А-50 різко повернувся на Захід і пролетів над повітряним простором Кореї протягом трьох хвилин над островами Токто. Як відомо, на острови також претендує Японія, яка називає їх островами Такесима.
Раніше в грудні 2018 року бойовий корабель ВМС Південної Кореї навів свій радар управління збройними системами на патрульний літак військово-морських сил Японії Р-1, в результаті чого між Сеулом та Токіо розпочався дипломатичний конфлікт, що переріс в політичний розрив та економічні санкції. Також у 1983 році літак авіакомпанії Korean Air Lines збився з курсу через поєднання технічної та пілотської помилок і порушив радянський повітряний простір. Радянський перехоплювач Су-15 збив літак, убивши 269 осіб на борту.
Інцидент у липні 2019 року також характерний, враховуючи, що Сеул та Москва досить добре "вжилися" в епоху після холодної війни. Наприклад, корейська система протиповітряної оборони частково базується на російських ракетних технологіях. У 2018 році Мун Чже Ін став першим президентом Південної Кореї, який здійснив державний візит до Росії, і повітряні сили країн створили "гарячу лінію", призначену для полегшення саме таких інцидентів, що відбулися цього липня. 25 липня південнокорейські та російські чиновники зустрілися в Сеулі і домовилися обмінятись радіолокаційними зображеннями і голосовими записами, щоб краще визначити, що відбулося 23 липня.
Водночас спільний російсько-китайський патруль бомбардувальників також важливий як символічна заява про спільну мету між Москвою та Пекіном, зазначає видання. "Якщо такі патрулювання стануть звичайними, це може врешті-решт змінити середовище безпеки в західній частині Тихого океану", – йдеться у публікації.
Раніше стало відомо, що літаки ВПС Південної Кореї зробили 360 попереджувальних пострілів після того, як російський військовий літак порушив повітряний простір країни над Східним морем.