Спільна пропозиція резолюції Європейського Союзу
Відповідно до правила 110 (2) та (4) правил процедури
На заміну пропозицій таких груп:
Verts/ALE, «Зелені і Європейський вільний альянс» (B7-0138/2014)
ALDE «Альянс лібералів і демократів за Європу» (B7-0139/2014)
S&D «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (B7-0140/2014)
PPE «Європейська народна партія» (B7-0158/2014)
ECR «Європейські консерватори і реформатори» (B7-0163/2014)
EFD «Європа за свободу і демократію» (B7-0164/2014)
щодо ситуації в Україні (2014/2547(RSP))
Хосе Іґнасіо Салафранка Санчес-Нейра, Ельмар Блок, Мейрід Макґінес, Яцек Саріуш-Вольський, Лайма Люсія Андрікієне, Роберта Анґеліні, Єлена Басеску, Іво Белет, Єжи Бузек, Арно Данжан, Маріо Давид, Маріо Ґабріель, Міхаель Ґалер, Марієтта Ґіаннакоу, Анджей Ґжиб, Ґуннар Гокмарк, Елізабет Жеґл, Тюн Келам, Андрей Коватчев, Едуард Кукан, Елжбета Катаржина Лукачієвська, Моніка Луіса Маковей, Франциско Хосе Міллан Мон, Радвіле Моркунайте-Мікуленієне, Надежда Неїнскі, Ріа Оомен-Руїтен, Алоїз Петерле, Андрей Пленковіч, Берндт Поссельт, Крістіан Дан Преда, Ґийорґи Шюпфлін, Сальвадор Седо і Алабарт, Боґуслав Сонік, Давор Іво Стієр, Інес Вайдере від імені групи PPE
Лібор Роучек, Ана Ґомес, Тоніно Пікула, Марія Єлені Коппа, Лііса Яаконсаарі, Боріс Зала, Давид Мартін від імені групи S&D
Ґі Вергофстадт, Йоган Корнеліс ван Баален Ґрехем Вотсон, Луїс Майкл, Леонідас Донскіс Маріет Шааке, Маріель де Сарнес, Рамон Тремоса і Бальсельс, Сара Людфорд Ґербен-Ян Ґербренді, Ганну Таккула, Александер Ґраф Лемсдорфф від імені групи ALDE.
Ребекка Гармс, Вернер Шульц, Марк Демесмекер, Індрек Таранд, Раюль Ромева і Руеда, Тарья Кронберґ від імені групи Verts/ALE
Чарльз Теннок, Ришард Антоній Леґутко, Томаш Пьотр Поренба, Павел Роберт Коваль, Ришард Чарнецький, Марек Генрик Міґальський, Адам Бєлан від імені групи ECR
Ярослав Пашка від імені групи EFD
Резолюція Європейського парламенту щодо ситуації в Україні (2014/2547(RSP)
Європейський парламент:
- Беручи до уваги свою резолюцію від 12 грудня 2013 року щодо щодо результатів саміту у Вільнюсі та майбутнього Східного партнерства з особливою увагою до України
- Беручи до уваги свою резолюцію від 23 жовтня 2013 року щодо «Європейської політики сусідства: на шляху до зміцнення партнерства. Позиція Європейського парламенту щодо звітів 2012 року»
- Беручи до уваги свою резолюцію від 12 вересня 2013 року щодо тиску Росії на країни Східного партнерства (у контексті майбутнього саміту Східного партнерства у Вільнюсі)
- Беручи до уваги спільну декларацію Вільнюського саміту Східного партнерства від 29 листопада 2013 року;
- Беручи до уваги висновки Ради щодо України від 20 січня 2014 року;
- Беручи до уваги звільнення прем’єр-міністра Азарова та його уряду 28 січня 2014 року;
- Беручи до уваги спільну заяву прем’єр-міністрів країн Вишеградської групи щодо України від 29 січня 2014 року;
- Беручи до уваги Угоду про партнерство і співробітництво між ЄС та Україною, яка набула чинності 1 березня 1998 року та нову Угоду про асоціацію, яку було парафовано 30 березня 2012 року;
- Беручи до уваги саміт Росія-ЄС від 28 січня 2014 року;
- Беручи до уваги Правило 110 (2) та (4) Правил Процедури
А. У той час як протести, які почалися більше ніж два місяці тому в результаті рішення президента Януковича не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС і тривають до цього часу у столиці, а невдоволення поширюється і на інші міста, включно зі східними регіонами України; в той час як народне повстання в Україні охопило більшість регіонів, де адміністрації цих регіонів знаходяться під контролем народу;
В. У той час як за останні тижні ситуація ще більше погіршується і пришвидшується; люди виходять на вулиці, щоб захистити демократію і громадянські свободи після жорстоких репресивних дій Беркуту до протестувальників, активістів-правозахисників та журналістів;
С. У той час як незважаючи на міжнародний тиск, українська влада продовжує проводити політику залякування, репресій, катувань і насильства щодо протестувальників, що призвело до того, що більш ніж 2000 людей отримали поранення, багато людей було викрадено і щонайменше шість осіб загинуло;
D. У той час як прийняття 16 січня 2014 владною більшістю ряду законів, які серйозно обмежують свободу висловлювання думок і зборів, спровокувало обурення міжнародної спільноти і спричинило запеклі зіткнення в Києві, що призвело до втрати людських життів;
Е. У той час як будь-який силовий розгін або проголошення надзвичайного стану буде вважатися кримінальним вчинком та порушенням основних прав із серйозними міжнародними наслідками;
F. У той час як під час відвідування Києва з 28 до 30 січня 2014 року спеціальна делегація Європейського парламенту зустрілася з владою та Євромайданом, політичною опозицією, церковними лідерами і отримала ретельний і глибокий аналіз ситуації в Україні.
1. Вітає демократичний дух і стійкість українського народу після двох місяців відважних протестів, які наражаються на жорстоку реакцію з боку влади, і висловлює цілковиту солідарність і підтримку зусиллям народу заради вільної, демократичної, незалежної України та її європейську перспективу;
2 . Висловлює глибоку стурбованість з приводу серйозної політичної кризи в Україні і запеклих протистоянь у Києві та інших містах України; рішуче закликає до політичного врегулювання кризи і наполягає на справді демократичній дискусії щодо шляхів і засобів подолання конфронтації та поділів у країні;
3 . Рішуче засуджує ескалацію насильства щодо мирних громадян, журналістів, студентів , громадських активістів, опозиційних політиків і духовенства і висловлює свої щирі співчуття сім'ям загиблих в результаті насильства в Україні; закликає українську владу повною мірою поважати права громадян та основні свободи та вжити негайних заходів для припинення безкарності через розслідування і покарання тих, хто чинить насильство проти мирних демонстрантів;
4. Закликає також протестувальників на Майдані утримуватися від застосування сили і підтримувати легітимність своєї справи мирним шляхом, а також просить усіх лідерів опозиції продовжувати утримуватися від неспровокованого насильства і дотримуватися мирного протесту;
5. Висловлює стурбованість з приводу надмірного застосування насильства з боку сил безпеки та тітушок, а також насильницькими діями радикальних націоналістів;
6. Вимагає зокрема, щоб президент Янукович припинив ганебне застосування загону спеціального призначення «Беркут» та інших сил безпеки в провокуванні, викраденні, нападах, тортурах, побитті і приниженні прихильників Євромайдану, а також свавільні арешти і перевищення термінів попереднього ув'язнення; є особливо стурбованим повідомленнями про застосування тортур і наголошує на міжнародних зобов'язаннях України щодо цього; вказує на нещодавній випадок із лідером «Автомайдану» Дмитром Булатовим, якого було викрадено і піддано тортурам;
7. Закликає президента Януковича припинити таку практику і вимагає негайного і безумовного звільнення і політичної реабілітації всіх протестувальників і політичних незаконно затриманих в’язнів, включно з Юлією Тимошенко, закликає до започаткування незалежного слідчого комітету під егідою визнаного міжнародного органу, наприклад, Ради Європи, для того щоб розслідувати всі порушення прав людини, які мали місце з часу початку демонстрацій;
8 . Нагадує про готовність ЄС підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Україною, як тільки політичну кризу буде подолано, а відповідні вимоги буде виконано, як це визначено Радою міністрів закордонних справ від 10 грудня 2012 року і підтримано резолюцією парламенту від 13 грудня 2012 року;
9. Схвалює рішення Верховної Ради України про скасування законів, що обмежують протест, і їхнє підписання президентом Януковичем, як позитивний крок на шляху до політичного врегулювання кризи; висловлює жаль з приводу того, що закон про амністію, що перетворює жертв у заручників було затверджено 29 січня без згоди опозиції; вважає, що звільнення протестувальників без висунення умов значно полегшило б переговори і заспокоїло суспільство;
10 . Наполегливо закликає президента і уряд всерйоз розпочати широкий діалог з опозицією, громадянським суспільством і протестувальниками Майдану, щоб розрядити напружену і поляризовану ситуацію і знайти шляхи для мирного подолання нинішньої політичної та суспільної кризи в Україні;
11. Нагадує президенту Януковичу про його зобов’язання перед українським народом і міжнародним співтовариством утримуватися від використання репресивних методів, розв’язати нинішню політичну кризу і поважати право на мирний протест;
12 . Закликає до подальшої участі ЄС задля посередництва та полегшення процесу, що веде до деескалації, більш конструктивного політичного діалогу в країні і виходу з кризи, а також подолання повної втрати довіри; підкреслює той факт, що такий діалог має бути прозорим і повною мірою охоплювати Євромайдан та громадянське суспільство;
13 . Бере до уваги, після численних прохань простих українських громадян, активістів та політиків, що активна участь країн-членів Європейського парламенту в Києві може попередити подальшу ескалацію кризи і закликає, у зв'язку з цим, до створення постійної місії Європейського парламенту в Україні з метою розрядити напруженість і сприяти діалогу між сторонами; доручає Конференції президентів створити цю місію якнайшвидше;
14 . Закликає інституції ЄС і держав-членів вжити термінових заходів, зокрема, підвищення дипломатичного тиску і підготовку персональних цілеспрямованих заходів (санкції для в’їзду та замороження фінансових і майнових активів) щодо всіх тих українських чиновників і законодавців і їхніх бізнес-спонсорів (олігархів) які несуть відповідальність за репресивні заходи та смерть протестувальників, та активізувати зусилля, щоб зупинити відмиванням грошей і ухиленням від сплати податків українськими компаніями і бізнесменами у європейських банках;
15. Закликає ЄС, США, МВФ, Світовий банк, ЄБРР та ЄІБ продовжувати готувати довгостроковий пакет конкретної фінансової підтримки, щоб допомогти Україні вирішити погіршення її фінансової та соціальної ситуації і забезпечити економічну підтримку для започаткування урядом необхідних докорінних та всеохопних реформ української економіки
16 . Вітає і підтримує роботу, яку проводить ЄС та США для створення істотного пакету підтримки для України, який має бути запропоновано новому надійному тимчасовому уряду, щоб полегшити теперішню скрутну щодо платежів ситуацію;
17 . Вважає , що одним з важливих заходів для розв'язання кризи в Україні є повернення до Конституції зразка 2004 року, яка була незаконно, оминаючи український парламент, скасована у 2010 році Конституційним судом, створення тимчасового уряду та дострокові вибори;
18 . Закликає інституції ЄС і держав-членів взяти на себе зобов'язання широкого відкриття для українського суспільства, зокрема за допомогою швидкої угоди про безкоштовний візовий режим і врешті до безвізового режиму; вважає, що візовий збір негайно повинен бути значно зменшеним для молодих українців разом із посиленням наукового співробітництва, розширенням молодіжних обмінів та збільшення доступності стипендій;
19 . Вважає, що мають докладатися подальші зусилля для включення України до енергетичного ринку ЄС через Енергетичне співтовариство;
20 . Закликає Росію застосувати конструктивний підхід і зупинити каральні заходи і надмірний тиск, спрямований на підрив суверенного права своїх сусідів вільно визначати своє майбутнє; наполегливо закликає ЄС та його держави-члени говорити з Росією в один голос на підтримку європейського устремління країн Східного партнерства, які вільно обирають поглиблення своїх відносини з ЄС; підкреслює, що застосування політичного, економічного та іншого примусу порушує Гельсінський Заключний Акт і Будапештський меморандум щодо безпеки України 1994 року; вказує, що і ЄС і Росія зобов’язані робити активний внесок у справу миру і процвітання спільних сусідів, що приносить користь і для ЄС і для Росії; знову повторює своє переконання, що співпраця для досягнення цієї мети є єдиним способом вирішення ситуації;
21 . Підтримує подальше залучення громадянського суспільства до процесу реформування країни; заохочує підвищення міжпарламентського співробітництва з Парламентською Асамблеєю ЄВРОНЕСТ; вітає залучення Конференції представників місцевих і регіональних влад Східного партнерства;
22 . Доручає своєму Голові передати цю резолюцію до відома Ради, Комісії Віце -президента Комісії/Верховного представника Союзу із закордонних справ і політики безпеки, держав-членів, президента України, уряду України, Верховної Ради, Парламентської асамблеї Євронест, Парламентської Асамблеї Ради Європи та Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі.