Резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму. Заступниця глави МЗС розповіла, на що вплине її ухвалення

Світ
18 Грудня 2021, 10:04

16 грудня Генеральна Асамблея ООН схвалила посилену резолюцію «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна». Тиждень вирішив опитати фахівців, чи вплине це на Росію та її дії в Криму. Ми опублікували відповіді колишнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка та члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва. Також прокоментувала ухвалення резолюції заступниця глави МЗС Еміне Джапарова. Далі її пряма мова.


Уся міжнародна спільнота є свідком того, як Росія восьмий рік поспіль брутально порушує міжнародне право, окупувавши Крим та розв’язавши збройну агресію проти України. Саме тому, коли Україна вийшла з ініціативою створення нового міжнародного формату, спрямованого на недопущення подальшого підриву міжнародного правопорядку, заснованого на правилах, та деокупації Криму – Кримською платформою, нас підтримала така велика кількість міжнародних партнерів.

Ми свідомі, що правові засоби та інструменти не здатні зупинити постійного члена РБ ООН, для якого міжнародне право просто не існує. Проте ця робота є необхідною та надзвичайно важливою, і я детально поясню чому.

Читайте також: Півострів страху: залякування, катування і порушення прав людини в Криму

По-перше, резолюції ГА ООН є основою міжнародної політики невизнання спроби анексії Росією українського Криму. Вони закріплюють на порядку денному ООН питання російської агресії проти України, є міжнародним інструментом політичного тиску на агресора та слугують запобіганню прийняття світовою спільнотою статус-кво.


Довідково: Політика невизнання започаткована резолюцією ГА ООН «Територіальна цілісність України» 68/262 від 27 березня 2014 року, коли 100 держав світу проголосували «за» та підтримали Україну.


Тепер щорічно, починаючи з 2016 року, міжнародна спільнота підтверджує свою відданість територіальній цілісності України у резолюціях ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна)» та з 2018 – в резолюціях ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів».

По-друге, розмах репресій проти населення Криму, яке підтримує територіальну цілісність України, не має меж. Саме тому ми щороку вносимо на розгляд Генасамблеї оновлену і посилену резолюцію, яка фіксує факти нових грубих порушень МГП та МППЛ на півострові з боку РФ як держави-окупанта. Важливо, що більшість цих доповнень відображені й у доповідях Генсека ООН щодо ситуації з правами людини в Криму, які готуються саме на виконання нашої резолюції.

Читайте також: Стихійні арешти в Криму тривають: кримського татарина затримали через розслідування вибуху у Перевальному


Довідково: Нова резолюція ГА ООН рішуче засуджує постійний тиск, масові затримання за звинуваченням у тероризмі, екстремізмі та шпигунстві та інші форми репресій щодо журналістів та інших працівників засобів масової інформації, правозахисників та активістів громадянського суспільства, у тому числі активістів громадянської ініціативи «Кримська солідарність», яка документує зловживання на півострові та надає гуманітарну допомогу сім'ям жертв політично мотивованих переслідувань.


Резолюція закликає Росію поважати права корінних народів України, викладені у Декларації ООН про права корінних народів, негайно скасувати рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборону на його діяльність, скасувати рішення про заборону лідерам Меджлісу на в'їзд до Криму, скасувати заочні вироки проти кримських татар та їхніх лідерів та негайно звільнити безпідставно затриманих, у тому числі лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, і утриматися від збереження або обмеження можливості кримськотатарської громади зберігати свої представницькі інституції. Резолюція знову піднімає питання про дії РФ щодо мілітаризації та асиміляції молоді в Криму.

По-третє, таке документування численних правопорушень формує необхідну доказову базу для майбутнього притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності.