З моменту виходу сотень тисяч людей на українські вулиці все змінилося — студентський виступ за європейські цінності перетворився на революцію, яка триває останні 7,5 років. І Євромайдан став лише початком цієї революції. Звідки росте коріння Революції Гідності, як вона змінила країну і яке значення має для нашої держави — про це розповідається у заключній серії історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.
Переломним моментом протестів на Майдані стала ніч на 11 грудня 2013 року. Тоді киян розбудили церковні дзвони. Вони вперше за 800 років били на сполох — як у 1240-му, коли війська монголів підступили до Києва.
Читайте також: Як розглядають справи Майдану
Ця ніч стала першою масштабною спробою силового розгону Євромайдану. Штурм тривав близько 5 годин. На ранок «майданівцям» вдалося повністю витіснити спецпризначенців «беркуту» і бійців внутрішніх військ за периметр Майдану.
Атака була відбита без жертв і ще жевріла надія на мирний розв’язок протестів, але вона виявилася примарною.
«Починалося все, як доволі весела пригода. Хоча причини, що спонукали вийти на протест, були зовсім невтішними. 21 листопада 2013 року — у річницю Помаранчевої Революції — уряд Азарова скасував підписання асоціації з Європейським Союзом. Очевидно, що на користь союзу з Росією», — розповідає історик Володимир В’ятрович
З часом ці протести увійдуть в історію під назвою «Революція Гідності». За переконанням викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекара, ця революція має троїсту природу — економічну, антиколоніальну і ціннісну.
Тоді на Майдані 2013-2014 років українська незалежність окропилася кров’ю людей, які віддали своє життя за свободу. І, на жаль, євромайданівці не стали останніми жертвами у боротьбі за українську свободу — вона переросла у відкриту війну з Росією.
;
Довідка:
Проєкт «10 Днів незалежності України» реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.
Команда проєкту:
Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.