Попри встановлений запобіжник обов’язкової атестації, колишні силовики знаходять способи поновитись у правоохоронних органах. До того ж цілком законні, якщо спиратися лише на нормативно-правові акти. Адже останні виписані таким чином, що залишають чимало дірок, якими за великого бажання можна скористатися для повернення на роботу.
Так, голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе 7 квітня повідомила про два випадки поновлення міліціонерів, що не пройшли атестації. У пригоді звільненим стали суди, які винесли рішення на їхню користь. Деканоїдзе заявила, що відчуває «реванш міліції». Уже за кілька днів стали відомі імена поновлених правоохоронців: це були заступник начальника Головного слідчого управління МВС Григорій Мамка та старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки при ГУ МВС у Кіровоградській області Віталій Шкелебей. Рішення щодо першого з’явилося 7 квітня, щодо другого — 17 березня. Таким чином Шкелебей став першим міліціонером, якому вдалося перемогти атестацію та реформу МВС. Фактично він створив прецедент, який може ввійти в історію.
«Не розуміє суть реформи»
Шкелебея аж ніяк не назвеш пересічним працівником міліції. За час кар’єри в органах внутрішніх справ підполковник устиг стати фігурантом скандалу з наркоторгівлею, який активно висвітлювали місцеві та центральні ЗМІ.
Улітку 2014 року працівники Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) у місті Олександрії затримали групу реалізаторів «зілля». Надаючи свідчення, один із її членів на ім’я Роман Чабан прямо вказав на те, що їхньою діяльністю опікувалися місцеві міліціонери на чолі з тодішнім заступником начальника міськвідділку Олександром Козловським та чотирма його підлеглими. Відео з тією заявою оприлюднили в сюжеті телеканалу «Інтер», присвяченому справі. Окрім того, широкому загалові стали відомі слова іншого фігуранта, який розповів, що після викриття своєї діяльності олександрійські міліціонери змусили його неправдиво свідчити, щоб перекласти відповідальність за злочини на убозівців, які займалися розслідуванням.
Читайте також: Рухатися в одному напрямку
Справу про діяльність злочинного угруповання довели до суду, однак керівництва олександрійської міліції на лаві підсудних не було. Уже навесні 2015 року місцеві ЗМІ повідомили, що Руслан Скляр, один із обвинувачуваних, назвав імена двох міліціонерів, які змушували його неправдиво свідчити. За словами останнього, з обвинувального акта справи зник такий собі Олег Розсоха, котрий нібито є фактичним організатором угруповання. Окрім того, зазначалося, що саме Розсоха познайомив наркоторгівців із заступником начальника відділу внутрішньої безпеки при обласному УМВС Сергієм Дьяченком та ще одним працівником того самого відділу — Віталієм Шкелебеєм. Саме ці двоє нібито надиктували фіктивні заяви, у яких звинувачували в прикритті збуту наркотиків олександрійських убозівців. А ще, за словами затриманого, вони гарантували групі торговців безпеку в
дальшій діяльності.
Проте фігурантом провадження про торгівлю наркотиками Шкелебей так і не став. Міліціонер продовжив службу на своїй посаді аж до лютого 2016 року. Тобто до моменту атестації. Як свідчать її результати, він набрав доволі високий бал під час комп’ютерного тестування — 37 із 60 за загальні навички й 41 із 60 за професійні знання (при мінімумі 25 балів за кожним із критеріїв). Однак співбесіда з представниками атестаційної комісії, яка відбулася 21 січня, у підполковника не склалася. За висновком комісії, Шкелебей не відповідав обійманій посаді й підлягав звільненню через службову невідповідність.
«Атестаційна комісія зазначила, що підставами прийняття рішення про невідповідність займаній посаді є така оцінка особи позивача: не відвертий; від прямої відповіді ухилявся; високі корупційні ризики; не бажає змін; з приводу інформації з відкритих джерел не зміг надати розумних пояснень; захищає стару систему; не зміг описати жодного досягнення у роботі; відсутня здатність до змін; не розуміє суть реформи; низький професійний потенціал; ризик неприйняття нових цінностей та стандартів поліції», — сказано в матеріалах судового провадження.
Шкелебей намагався оскаржити такий висновок в апеляційній атестаційній комісії, однак 6 лютого вона відхилила скаргу підполковника. За підсумками нової співбесіди характеристика екс-міліціонера майже не змінилася. Від 24 лютого він був офіційно звільнений із лав Національної поліції. Утім, на цьому історія тільки почалася. Для перемоги над реформою знадобилося лише три тижні.
Уже 26 лютого Кіровоградський окружний адміністративний суд (КОАС) узяв до розгляду скаргу Шкелебея, у якій він попросив визнати протиправними й скасувати рішення атестаційних комісій. Згодом підполковник додав вимогу про скасування наказу щодо його звільнення з лав поліції. Постанова суду про задоволення позову в повному обсязі, а також про виплату екс-міліціонерові 6 тис. грн (середній заробіток за час вимушеного прогулу. — Ред.) датована вже 17 березня.
«Адміністративні суди перевантажені справами про оскарження підсумків атестації. Через це зазвичай від дати подання позовів до початку їх судового розгляду минає приблизно півроку. Зокрема, для позовів рядових працівників МВС їх призначено на липень. Однак у випадку міліціонерів, які обіймали керівні посади, від такого подання до розгляду в судовій залі минає близько місяця, а самé рішення ухвалюють уже за тиждень», — розповів у коментарі Тижню один із членів апеляційної комісії, яка вивчає скарги неатестованих міліціонерів.
Читайте також: Валентин Наливайченко: «У країні не реванш, а бездіяльність. Її мета — продовжувати злочинні схеми»
В опублікованих у Єдиному реєстрі судових рішень матеріалах про розгляд справи Шкелебея є тільки одне проміжне рішення. Представнику відповідача (тобто Нацполіції) дозволили проведення судового засідання 12 березня в режимі відеоконференції. Причиною стала «відсутність належного фінансування витрат на прибуття до суду та знаходження представника у місті Київ».
І це рішення є доволі цікавим, бо ж, за словами співрозмовників Тижня, однією із проблем, які в майбутньому постануть в аналогічних судових справах щодо атестації, буде належне представлення інтересів Національної поліції. Нині за це відповідає юридична служба відомства, однак, по-перше, її чисельності фізично не вистачає для організованої роботи: уже сьогодні в судах тисячі позовів у зв’язку з атестацією. По-друге, серйозним питанням є фінансування цієї служби. По-третє, не всі поділяють думку про необхідність атестування. Частковим виходом із ситуації може бути залучення до справ волонтерів з адвокатського середовища. Така робота нині триває.
Своєю чергою, Шкелебей навряд чи міг поскаржитися на погане представництво в суді. Як стало відомо Тижню, його інтереси на засіданнях відстоював Олексій Флоренко, який іще півроку тому сам був суддею цього ж таки Кіровоградського окружного адмінсуду. Його призначили на посаду в 2008 році. Суддівство Флоренка мало тривати п’ять років. Проте воно виявилося не безхмарним. Так, колеги з КОАС та Ради суддів адмінсудів України надсилали на адресу Вищої ради юстиції звернення, у яких наголошували на систематичному порушенні Флоренком Кодексу адміністративного судочинства. Ішлося про порядок ухвалення рішень. Після розгляду низки скарг ВРЮ внесла подання президентові про відсторонення Флоренка від посади. Сталося це 18 червня 2015-го. 14 липня його звільнили. Проте «свої люди» в колишнього судді лишилися. Скажімо, як свідчать декларації, у КОАС і надалі працювала Флоренкова дружина Олена Петренко. Її, на відміну від чоловіка, 21 жовтня 2015-го ВРЮ рекомендувала для обрання суддею безстроково.
Головуючим суддею в справі про оскарження результатів атестації Шкелебея був Роман Брегей. Разом з останнім її розглядали судді Галина Момонт і Любов Хилько. Колегія ухвалила фактично два рішення по суті справи. По-перше, позов Шкелебея задовольнили в частині визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення з Національної поліції. По-друге, суд закрив провадження в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень атестаційних комісій.
Суб’єкт владних повноважень
Якщо говорити про друге рішення, то варто наголосити, що українське законодавство вибудуване на презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень. У нашому випадку з оскарженням атестації та звільненням це означає: саме відповідач (тобто Нацполіція) повинен довести, що мав право звільнити людину. А позивач не зобов’язаний доводити, що мав право на продовження служби. У відстоюванні інтересів поліції допомогли б свідчення членів атестаційних комісій та залучення їх як відповідачів. Проте колегія суддів КОАС своїм рішенням заперечила, що комісії є суб’єктом владних повноважень. А отже, вони не можуть бути відповідачами в судовому розгляді.
«Юридичну силу рішень атестаційних комісій повинен визначати закон про поліцію, а не Інструкція про порядок проведення атестування. В ухвалі це пояснено. Висновки комісій є лише доказом прийняття рішення про звільнення, тому вони не є суб’єктами владних повноважень і не можуть бути стороною в засіданнях. Водночас поліція не наполягала на допиті членів комісії як свідків», — розповів у коментарі Тижню Брегей.
Читайте також: Павло Петренко: «Суддівське лобі надто сильне, навіть у парламенті»
Водночас постала ще одна проблема. Чинна Інструкція про порядок проведення атестування не передбачає протоколювання співбесід, аудіо- чи відеозапису. Це ускладнює Нацполіції роботу в судах під час оскарження атестацій. Адже сказане кандидатами під час співбесід офіційно не документується. І в суді слова міліціонерів фактично протиставляють словам комісії, яка вирішила їх звільнити. На цій проблемі наголошує і Роман Брегей.
«Суттєвим недоліком процедури атестування є те, що протокол співбесіди не фіксує її перебігу (не зазначено запитань та відповідей на них) і не ведеться відеозапис. Відтак суд не може оцінити висновок комісії через аналіз відповідей особи на поставлені запитання. Внесення змін до чинного законодавства дасть змогу продовжити проведення атестування й забезпечить виконання судом обов’язку дослідити висновок атестаційної комісії, ґрунтований на аналізі матеріалів атестації та співбесіди», — зауважив суддя.
Саме таке трактування законодавства призвело до скасування наказу про звільнення Шкелебея.
«Проаналізувавши у сукупності такі матеріали (атестування. — Ред.), суд не виявив доказів, котрі доводили б, що Шкелебей не відповідає займаній посаді. Голова поліції, як і суд, не мала змоги ознайомитись з перебігом співбесіди та оцінити відповіді позивача. Письмові ж матеріали атестування, які суд визнав частково допустимими доказами, не доводили його професійну непридатність. Отже, наказ про звільнення Шкелебея зі служби у поліції є необґрунтованим», — зазначено в ухвалі суду.
«Незаконна» атестація
У своїй ухвалі колегія суддів Кіровоградського окружного адмінсуду зробила висновок не тільки щодо Шкелебея, а й стосовно атестації загалом. Річ у тому, що Закон «Про Національну поліцію» прямо передбачає призначення на посади в ній колишніх міліціонерів у порядку переатестації. Атестування згідно з ним призначає керівник Нацполіції, однак Деканоїдзе обійняла свою посаду лише 4 листопада 2015 року, за три дні до набуття чинності цим законом. Таким чином, провести атестацію у визначені нормою терміни було вже неможливо, а всі колишні міліціонери стали в. о. поліцейських у відповідних підрозділах.
Читайте також: Тетяна Козаченко: Правоохоронні відомства просто нахабно саботують люстрацію
Голова колегії суддів Брегей не погодився з незаконністю атестації, прикріпивши свою окрему думку до матеріалів справи.
У коментарі він наголосив: «Атестування колишніх працівників міліції під час прийняття на службу до поліції є обов’язковим відповідно до системного аналізу вимог Закону України «Про Національну поліцію». Якщо його не провели з об’єктивних причин (відсутність нормативно-правового акта до набуття чинності законом), то ця вимога закону повинна бути виконана після затвердження Інструкції про порядок проведення атестування. Рішення Національної поліції про прийняття їх на службу без проведення атестації суперечило законові, однак забезпечувало право працівників міліції безперервно працювати й отримувати заробітну плату».
А поки що кампанія звільнених через атестування екс-міліціонерів набуває розмаху. Крім того що невдоволені результатами співбесід бомбардують суди скаргами, Профспілка працівників органів внутрішніх справ вирішила опротестувати в окружному адмінсуді Києва наказ про атестацію як такий. Цікавим є і той факт, що розглядають скаргу судді, які свого часу поновили одіозного міліціонера Мамку. Перше засідання у справі уже відбулося, після чого суд узяв перерву на два місяці. Якщо рішення адмінсуду буде позитивним для профспілки, це створить можливість для всіх неатестованих поновитися в органах, маючи його на руках. Тобто замість десятка дірок, які можна використати для обходу атестації, утвориться одна велика, яка даватиме змогу невдоволеним екс-міліціонерам повертатися в органи. Що, своєю чергою, зведе нанівець намагання реформувати правоохоронну систему в Україні.