Рембо плакав би

4 Жовтня 2011, 13:16

Операція зі знешкодження бойовиків стала справжнім громом із безхмарного неба і не лише для жителів Південної Пальміри. Кадри зі спецоперації, що облетіли ЗМІ напевне нікого не залишили байдужим. Ще б пак, на знешкодження трьох кілерів кинули цілу армію з мінометами і бронетехнікою. Якби не надто якісна зйомка, можна було б подумати, що показують уривки з якогось голлівудського бойовика, де міцний горішок мочить цілу банду терористів, або старий-добрий Рембо рятує світ і «американську мрію» від армії наркоторговців.

З якого дива бійню в центрі Одеси дозволили крутити на ТБ, неважко здогадатися. Показова розправа над бойовиками, які вчинили спротив міліції і перестріляли міліціонерів, – найкраща ілюстрація для тих, хто наступного разу захоче зробити так само. Загалом цілком логічно. Щоб боялись і сто разів подумали. Навіщо аж такий масштаб?

Напевно, голлівудські режисери вже кусають собі лікті, що у них з’явився конкурент в Україні. Їхні нікчемні сценарії – це байка порівняно з тим, що написали командири спецоперації. Інша річ, що знімати картину на основі подій ніхто не додумається. А шкода. Коли гарно пофантазувати, базуючись на реальних подіях, описаних журналістами-очевидцями, то все може вийти.

Початок ви вже знаєте. Невдале затримання спецгрупою поганих хлопців, вбивство міліціонерів і втеча до придністровського кордону. Зав’язку можна, звичайно, зробити й іншою. Почати, наприклад з розкаяної курви, яка нібито заложила бандюків міліціонерам чи навіть із самих бандюків, яких зненацька застали доблесні охоронці правопорядку за чищенням автоматів. Початок, правду кажучи, неважливий. Головне – заінтригувати. І вагому роль тут відіграє інше – процес. Ми живемо в епоху шоу, а тому Show must go on!

Армія світла налітає на загнаних у кут терористів і мочить їх, як заповідав очільник сусідньої держави – професіонал цієї справи Владімір Путін, – у нужнику, вистрілює всі набої, закидає гранатами і, коли перетворює на пожовану та виплюнуту котлету, починає потроху зачищати територію, щоб ніхто не залишився живим. Метр за метром, крок за кроком, обстрілюючи всі закапелки і нори, доблесні бійці просуваються у саме лігво убивць і розчаровано усвідомлюють, що ті, перетворившись на котлети, вже давно встигли захолонути і ці кільканадцять тисяч куль, випущених про всяк випадок, та кілька десятків гранат, кинутих навмання, були зайвими. Але біс із ними. Хто там рахує. Начальство лише красно подякує.

Нарешті все закінчується щасливо. З майже зруйнованого будинку з’являються неушкоджені, лише дещо втомлені, герої, догорають декорації, осідає чорний дим, герої роздають інтерв’ю, аж раптом виявляється, що котлет замало. Одна якимось чином зникла. Можна було б кинутися навздогін, але цього на сьогодні вже забагато. Бюджет не протягне. Зникла, то й добре, адже буде нагода зняти другу частину бойовика з переслідуваннями, артпідготовкою і, можливо, навіть із застосуванням важкої авіації. Головне, щоб цей хлопець, якому не пощастило піти на фарш з першого разу, знову не заховався десь у густонаселеному районі міста і знову все не зіпсував.

Може, це надто цинічно, втім, складається враження, що операцію проти трьох убивць вирішили використати для проведення масивних антитерористичних всеукраїнських навчань, на які зазвичай бракує грошей, і при нагоді потренувати бойовий склад, щоб той не лише в теорії знав, як воно буває, а ще й умів на практиці застосовувати свої вміння. Часи непевні, біс його знає, може, згодиться. Цинічно чи ні, але виглядало саме так. Кинути 300 бійців спецпідрозділів на трьох навіть дуже досвідчених бандюків – це щонайменше перебір. Єдине, чого ще бракувало, – це справді артпідготовки з установок град, а відтак кількагодинного бомбардування. Але, дякувати Богові, до цього не додумалися, адже, як не крути, події відбувалися в центрі Одеси.

Цікаво, чи сам бен Ладен удостоївся аж такої честі. Навряд чи. А ще цікаво, коли б ці самі бандюки розстріляли якихось звичайних людей, а не людей у погонах, то таку саму масштабну війну закатали б, і таку піар-акцію влаштували, чи обмежились би «оперативно-розшуковими» заходами?

Але ж на цьому ще не край, на цю рідкісну подію організаторам навіть спало на думку запросили журналістів, щоб країна нарешті зрозуміла, що не протирає міліція штанів, не проїдає гроші задарма. Шкода, що фуршет не накрили з шампанським та канапками з ікрою.

Не ображаючи правоохронців, скажемо, мабуть, їхнє керівництво таки забагато голлівудських бойовиків дивиться. Однак нічого не запам’ятовує, та й висновків жодних не робить. Для кращого ефекту варто насамперед вибрати супергероя, який візьме на себе весь тягар спецоперації, а вже потім йому на спомогу відправляти і солдатів, і міномети. Без супергероя кіна не буде. Кого ж народу за приклад подавати, кого на руках носити, всіх 300 бійців? Так грижа ж вискочить. Наступного разу все-таки, коли щось таке раптом трапиться, варто бодай консультанта з Голлівуду запросити і порадитись, як організувати акцію так, щоб не лише стрілянина, дим і котлети на закуску, а й щоб і картинка була гарна. Може, хоч так ми свій кінематограф повернемо з того світу.