Протягом травня – червня найвищі посадовці не раз переконували в щирості бажання суттєво поліпшити умови для ведення бізнесу в Україні. Навіть проголошували засоби досягнення мети: дерегуляція, зменшення фіскального навантаження, боротьба з корупцією тощо. Утім, на практиці за час перебування при владі команди Миколи Азарова ухвалено лише поодинокі закони, зміст яких збігався б із заявами, причому навіть ці документи або працюють так-сяк, або взагалі саботуються чиновниками на місцях (це, до речі, було визнано офіційно, на рівні уряду).
МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ
Попри покращення деяких макроекономічних показників, зокрема ВВП і деклароване виконання держбюджету, малий та середній бізнес і далі відчуває значний тиск з боку держави. Це підтверджують дослідження міжнародних організацій. Так, днями Швейцарська бізнес-школа IMD оприлюднила Світовий рейтинг конкурентоспроможності World Competitiveness Yearbook-2011. Він складається шляхом підрахунку балів за чотирма основними критеріями: стан економіки, ефективність уряду, ефективність бізнесу та стан інфраструктури. Наша держава в цьому рейтингу посіла 57-ме місце (!) з 59. Позаду лишилися тільки Хорватія та Венесуела (відповідно 58-ме та 59-те). Раніше Herіtage Foundatіon та Wall Street Journal опублікували рейтинг економічних свобод, у якому Україна на 164-й сходинці серед 179 держав світу – остання поміж європейських країн. Торік вона була на 162-й, а 2009-го – на 152-й. Втрату позицій дослідники пояснюють, зокрема, зарегульованістю економіки та високим рівнем корупції. А в рейтингу Doing Business-2011 Міжнародної фінансової корпорації та Світового банку ми на 145-му місці поміж 183 держав. Дослідники з’ясували, зокрема, що порівняно з минулим роком у нас поліпшилася ситуація з реєстрацією фірм, але погіршилася з їх ліквідацією, ускладнилася реєстрація власності, знизився показник захисту інвесторів, незмінно поганими експерти визнали умови оподаткування та міжнародної торгівлі. Загалом вести бізнес в Україні складніше, ніж у будь-якій державі СНД, окрім Узбекистану.
Традиційно пасемо задніх і в глобальному рейтингу конкурентоспроможності-2010–2011, який визначає Всесвітній економічний форум. У цьому лістингу Україна опустилася аж на сім сходинок порівняно з минулим роком – на 89-ту з 139 держав. При цьому в групі «Інститути» (характеризує регуляторне та ділове середовище) вона втратила 14 позицій і сповзла на 134-те місце. За результатами дослідження, зокрема, 19,6% опитаних топ-менеджерів назвали податкове законодавство перешкодою для ведення бізнесу, а 13,9% – корупцію. Щоправда, в I кварталі цього року дещо поліпшився індекс інвестиційної привабливості нашої держави, який визначає Європейська бізнес-асоціація, – з 3,28 до 3,4 бала (за п’ятибальною шкалою). Втім, це сталося на тлі підвищення ризиків: проблем у взаємодії з митницею, введення експортних квот і посилення рейдерства. 37% інвесторів вказують на негативні наслідки ухвалення Податкового кодексу, ще 23% заявляють про зростання корупції.
ПИСАНИЙ І НЕПИСАНИЙ
Майже рік минув відтоді, як українська влада оголосила реформи з метою спрощення умов ведення бізнесу та дерегуляції. На старті Держкомпідприємництва, який тоді ще існував і який очолював Михайло Бродський, заходився розробляти нібито необхідні для малого та середнього бізнесу законопроекти. Проходження більшості з документів наштовхувалося на тихий саботаж чиновників. Щоправда, протекція на рівні керівництва Кабміну щодо деяких ініціатив таки дала змогу провести їх через парламент. Утім, у реаліях виявилося, що ці нововведення або не вирішують проблем бізнесу, або їхні норми просто ігноруються на місцях. Причому найчастіше зі згоди (або й за вказівкою) згори.
Наприклад, неабияк поліпшити життя підприємцям мало запровадження декларативного принципу під час отримання дозволів. За цим принципом, щоб розпочати власну справу, достатньо лише надіслати до контролюючого органу гарантію, що матеріально-технічна база підприємця відповідає вимогам законодавства. Та водночас уряд дістав право встановлювати види діяльності, на які отримувати дозволи все ж потрібно. І скористався ним, зарахувавши до такого переліку 91 вид діяльності – від перевезення небезпечних відходів до реалізації елітного насіння та розміщення зовнішньої реклами. Експерти зазначають, що його доцільно було б скоротити вдвічі. Понад те, й досі не діє принцип мовчазної згоди під час одержання дозволів, запроваджений ще наприкінці 2009 року. Він передбачає, що коли підприємець подав регуляторному органу всі необхідні документи, а той не надає дозволу протягом 10 днів, вважається, що бізнесмен документ отримав. Але тепер чиновники контролюючих інстанцій апелюють до ст. 164 КпАП, згідно з якою за провадження господарської діяльності без дозволу передбачено штраф у розмірі 340–680 грн (з конфіскацією продукції).
Справжньою перемогою бізнесу мала стати відмова від чималої кількості ліцензій. 2010 року, за словами Михайла Бродського, було скасовано ліцензування 2046 із 2268 видів робіт, а також 23 із 78 видів діяльності, встановлено необмежений термін дії багатьох дозволів тощо. Такий крок варто було б лише вітати. Утім, на практиці наслідком цих заходів стало зростання «представницьких» витрат за отримання ліцензій. Були намагання спростити украй зарегульований будівельний бізнес. 13 січня 2011-го Верховна Рада ухвалила закон, який зменшує кількість дозвільних процедур у згаданому сегменті (з 93 до 23) та часу їх проходження (з 415 днів до 60). Але на практиці документ не запрацював. «Дерегуляції поки що непомітно», – каже адвокат Віктор Яценко, який спеціалізується на проблемах цієї галузі. Експерт стверджує, що ліцензії та дозволи, як і раніше, видають підприємцям не на підставі закону, а за особистим бажанням посадової особи. Понад те, проведена нещодавно адміністративна реформа взагалі сплутала карти забудовникам, адже перекроїла структуру державних архітектурно-будівельних інспекцій та органів Держбуду на місцях. Днями вже урядовий уповноважений із дерегуляції господарської діяльності Михайло Бродський повідомив, що майже завершено чергові зміни до профільного законодавства. За його словами, закон про регулювання містобудівної галузі, ухвалений раніше, є лише рамковим, до нього потрібно прийняти низку постанов уряду, а також кілька змін. Усі ці новели чиновник обіцяє розробити вже за місяць.
ДОБРИМИ НАМІРАМИ
За оцінками голови Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталі Королевської, за Iквартал цього року внаслідок набрання чинності Податковим кодексом закрилося понад 200 тис. підприємців. Експерти стверджують, що за цей період кількість тих, хто розпочав справу, зменшилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2010-го. Надалі згорнути бізнес будуть змушені ще понад 170 тис. осіб у зв’язку з погіршенням фіскальних умов. І хоча ДПАУ надає дещо іншу статистику, влада, вочевидь, все-таки занепокоїлася таким перебігом подій.
Можливо, саме тому було показово ухвалено низку законів, що мають на меті спростити започаткування та ліквідацію справи. Але ж і ці документи викликають досить багато запитань. Зокрема, прийнято закон, яким передбачено створення статутного фонду для юридичних осіб у розмірах, необхідних для ведення бізнесу (не більше), скорочення до двох днів терміну реєстрації юрособи, спрощення вимог щодо нотаріального оформлення деяких документів тощо. Утім, екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель влучно зазначила, що цей документ – лише «одна пігулка», яка не може вилікувати всіх хвороб. Щоправда, в уряду знайшлося ще кілька.
7 квітня ухвалено закон, згідно з яким, зокрема, буде зменшено терміни проведення перевірок суб’єктів господарювання, що ліквідуються. Також із 28 серпня цього року набере чинності закон від 21 квітня, який має на меті введення принципу державної реєстрації юросіб на базі модельного статуту. Такий статут розробляє Кабмін для кожної організаційно-правової форми юросіб. Підприємство може взяти собі його або розробити власний. Багато сподівань покладає Михайло Бродський і на зміни до Закону «Про дозвільну систему…» від 29 квітня. Відповідно до нього з 1 січня 2012-го дозвільні документи видаватимуть, переоформлюватимуть, робитимуть дублікати та анулюватимуть лише через державних адміністраторів у дозвільних центрах. «Підприємцям не доведеться спілкуватися з місцевими чиновниками, а отже, в них не буде можливості залізти бізнесу до кишені», – переконаний урядовий уповноважений із дерегуляції. Однак документ передбачає, що перелік документів дозвільного характеру, які видаються тільки через дозвільні центри, затверджує Кабмін. Тож небезпідставними є побоювання, що за півроку необхідна мережа таких центрів створена не буде – чиновники на місцях саботуватимуть виконання закону (як, до речі, це відбувається й сьогодні). Крім того, уряд має можливість змінювати перелік дозвільних документів хоч щодня, а тому найпроблемніші ризикують опинитися поза ним.
Із 7 травня вже діє закон, яким скасовується свідоцтво про держреєстрацію юросіб та фізосіб-підприємців. Замінити його має виписка з Єдиного державного реєстру (ЄДР). На думку авторів, такий крок убезпечить підприємців від зайвих витрат грошей та часу на отримання документа. Однак законом також передбачено, що виписка з ЄДР тепер видається не на 30 днів, як раніше, а безстроково. Тобто насправді вона не гарантує, що підприємство й досі є в реєстрі й працює легально. Така обставина змусить бізнесменів щоразу звертатися за такими виписками для підтвердження своєї легітимності.
НЕ ПИСАТИ, А ВИКОНУВАТИ
Віктор Янукович зажадав від Миколи Азарова вирішити питання дерегуляції економіки в найкоротші терміни. «Необхідно закінчити розпочатий 2010-го процес… Моя вимога – завершити його як невідкладний. Микола Янович, це на вашій совісті…», – сказав президент. Прем’єр відповів, що відповідна робота ведеться швидкими темпами, тому є шанс закінчити її вже до кінця поточного року…
Але насправді уряду потрібно не просто протиснути через Верховну Раду нібито корисні для бізнесу закони, а ще й змусити бюрократів виконувати їх. Та й самі податківці на місцях чинять свавілля. Навіть Микола Азаров визнав, що, попри декларативну заборону на проведення перевірок малого бізнесу, вони тривають. З огляду на це уряд відкрив «гарячу лінію», а прем’єр дав розпорядження уповноваженим органам «реагувати на незаконні перевірки та наказувати ініціаторів». Своєю чергою, Віктор Янукович закликав скаржитись особисто йому на тих, хто заважає займатися бізнесом. «Звертаюся через ЗМІ до підприємців: пишіть мені, телефонуйте…» – заявив президент. Останні через ЗМІ ставлять зустрічне запитання: «Куди телефонувати, в рейку?..».
Нібито очевидно, що найвищі посадовці навряд чи спроможні реагувати на всі скарги. Це, зрештою, навряд чи є першочерговим функціональним завданням глави держави та прем’єра. Традиційне для України телефонне право ніколи не компенсує безглуздості й шкідливості фіскальних законів, корумпованої та непрозорої системи влади. До речі, наприкінці травня група держав із протидії корупції Ради Європи GRECO відзначила провал в Україні законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність заходів європейським стандартам за 13 напрямами. До України було висунуто такі претензії: законодавче невизнання корупційної діяльності злочином, залежність прокуратури від політичного впливу, відсутність чіткої відповідальності юросіб за корупційні правопорушення, неврегульованість проблем, пов’язаних із конфліктом інтересів осіб, які працюють на держслужбі, тощо. Очікується, що трохи поліпшать ситуацію нові закони «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», які днями підписав Янукович (обидва розроблялися в Адміністрації президента). Однак, на думку експертів, вони також містять чимало положень, які дозволяють застосовувати антикорупційні норми за вибірковим принципом.
Отже, очевидно, що реальні процеси (посилення адміністративного тиску на підприємців, поєднане з істотним погіршенням умов ведення бізнесу) в країні йдуть врозріз з обіцянками реформ. І окремими нормативними ініціативами цієї прірви не приховати.
РЕАНІМАЦІЯ СПОРЩЕНКИ
У ставленні влади до малого бізнесу несподіване потепління. В середині травня прем’єр-міністр Микола Азаров завітав на розширене засідання Ради підприємців при Кабміні й пообіцяв зберегти спрощену систему оподаткування. А невдовзі в парламенті було зареєстровано законопроект № 8521 «Про внесення змін до Податкового кодексу…». Він передбачає, зокрема, включення до ПК розділу про спрощенку. При цьому, за словами опитаних підприємців, відповідні норми на 70% повторюють раніше розроблений документ за участю близько 300 ділових об’єднань. Микола Азаров тоді особисто звернувся до законодавців з проханням якнайшвидше прийняти законопроект № 8521, щоб він набрав чинності вже 1 липня 2011-го. Про плюси і мінуси запропонованих змін читайте у статті «Групи без крові».