Заява Олега Царьова цікава вже тим, що вона б добряче пасувала будь-кому з лідерів опозиції. Економіку країни нардеп – гроза опозиціонерів у ВР оцінює вкрай негативно: «Зараз все ґрунтується на розкраданні того майна, яке залишилося від СРСР. У нас «крадіжницька» економіка». Це дуже цінне зізнання від представника правлячої партії. Воно було б цілком доречне у перші тижні перебування регіоналів при владі, але не нині, коли президент Янукович відбув понад половину своєї каденції. Регіонали не можуть дорікнути, що їм, мовляв, працювати не давали. Протягом всіх трьох років президентства чинного глави держави, всіма правдами й неправдами, тушками і журналістами кримінальної зовнішності, ПР стабільно формувала більшість у Верховній Раді. Правляча партія підім’яла під себе всі гілки влади – силові відомства, суди, виконавчу владу в більшості регіонів. Владна команда стабільно нехтувала думкою опозиції – донедавна кожна спроба опозиції заблокувати трибуну наражалася на залізний кулак правлячої партії. Правляча партія і зараз крокує по життю маршем – затримує депутатів Верховної Ради та позбавляє їх статусу через контрольований нею ж суд.
І навіщо все це? Аби на третьому році перебування при владі представників Партії регіонів дізнатися, що в нас «крадіжницька економіка»? Яка новина! А ми й не знали!
У байки на кшталт «нашу економіку розвалила Юлька», або «країну обікрав Луценко» наразі вірити перестали вже навіть колишні виборці регіоналів. На третьому році президентства Ющенка ті самі регіонали самі любили просторікувати на тему, от, мовляв, негаразди в економці – то наша провина, але ж наші опоненти уже три роки при владі, тож де результати? Нині три роки владні посади обіймають самі синьо-білі, і надії на обіцяне ними «пакращення» дедалі впевненіше наближаються до нуля. І теза, що для глибинних змін їм забракло часу, не приймається, бо тоді самі регіонали мусять принаймні перепросити у Ющенка й Тимошенко, яких вони свого часу шпетили так, що яри гули. Зрештою, донедавна ми мали живий приклад – Грузію Саакашвілі, у якій за три роки викорінили корупцію у правоохоронних органах. А викоріненням чого може похвалитися чинна українська влада?
Депутат Царьов ремствує: «У нас одні з найвищих податків у Європі, одні з найвищих цін на енергоносії, не такі дешеві працівники, як у Китаї, куди капітал стікається з цієї причини, у нас найдорожчі гроші в Європі. У таких умовах бізнес не може розвиватися. І це я ще «забув» про корупцію». Тут навіть не знаєш, чому дивуватися. Коли представник правлячої партії на третьому році президентства свого однопартійця скаржиться на скрутні умови української економіки, хочеться запитати одне з двох. Або що ваша партія зробили аби це виправити, або що ж ви в такому разі робите у партії влади?
За три роки каденції Віктора Януковича ПР домоглася схвалення нових податкового (попри акції протесту підприємців) та кримінального кодексів і ще низки документів, які вона неодмінно пояснювала одною причиною – все для покращення умов ведення бізнесу. Скидається на те, що, як і з рештою, з «покращенням» економіки у регіоналів також не склалося. Принаймні Олег Царьов її позитивно чомусь не оцінює.
Читайте також: Віктор Янукович три роки поза зоною досяжності
Понад усе дивує висновок, якого дійшов народний обранець – необхідність приєднання до Митного союзу. «Мінімальний самодостатній ринок – триста мільйонів людей. Україна сама цього не потягне, тому й треба приєднатися до якогось ринку. Разом із Росією, Казахстаном цей ринок у нас складеться». Ну й далі у такому самому стилі про або газ за $160, або Північний і Південний потоки. Щоправда, знову-таки не зрозуміло, як на економічний клімат нашої держави позитивно вплине альянс із Росією, яка й сама має ті самі проблеми, що й ми? На СНД і без того припадає не менше третини українського товарообігу, і жодного технологічного прориву у галузях машинобудування, орієнтованого на Росію, наразі ніхто не помітив. Близько 70% експорту з самої Росії – це вуглеводні. Проте нардеп Царьов і його однодумці продовжують нас переконувати, мовляв, якщо об’єднати зусилля безхатька й алкоголіка, матимемо двох високорозвинених культурних осіб. На жаль, у житті так не буває.
Читайте також: Як перезавантажити українську економіку
Достеменно невідомо, що саме спонукало народного обранця Царьова заговорити так відверто – відстоювання ідеї Митного союзу через фантомні болі за давно померлим СРСР чи внутрішні суперечки в ПР, про які останнім часом не згадує хіба що лінивий. Зрештою, це несуттєво. Важливо те, що свідомо чи ні, але нардеп від правлячої партії зробив реальну оцінку перебуванню при владі власної політичної сили. І звучить вона так: красти більше нема що.