У. Т.: Чи довго буде вакантною посада першого віце-прем’єр-міністра?
– Це вирішуватиме президент. Зараз обговорюється кілька кандидатур. Це все пристойні люди, які безпосередньо пов'язані з економікою. Адже ми говоримо не лише про брак першого заступника, а й людини, яка буде правою рукою прем’єр-міністра і відповідатиме за економіку держави. Ця людина за мисленням, інтелектом має сповідувати сучасні концепції розвитку країни. Це реформаторська посада.
У. Т.: Нині називають трьох претендентів на посаду першого віце-прем’єра. Це Сергій Тігіпко, Валерій Хорошковський і Сергій Арбузов. Хто з них має більші шанси на цю посаду? Можливо, обговорюються й інші кандидатури?
– Всі троє мають економічний фах, працювали в економічному блоці в тій чи іншій іпостасі, мають досвід управлінської роботи, сучасне бачення, добре ознайомлені з європейським досвідом. Всіх їх можна назвати реформаторами. А кого з них призначати, вирішуватиме глава держави.
У. Т.: Чи відбуватимуться ще кадрові зміни в уряді?
– Я на них очікую. Два роки – це той термін, коли вже можна придивитись і побачити: має людина перспективу росту чи ні. І це стосується і міністрів, і працівників міністерств, і губернаторів. За два роки можна з'ясувати, чи здатна людина до проведення реформ. І президент це визначатиме.
У. Т.: Хто з міністрів опинився в зоні ризику?
– Я думаю, в зоні ризику перебувають майже всі. Критика з боку глави держави була спрямована на багатьох міністрів: освіти, культури, і екс-міністра фінансів . Але президент зайняв цікаву позицію: міністри мають самі відчувати, коли їм слід писати заяви про звільнення. І дехто їх писав. Це, безперечно, найкращий шлях, ніж відверто ухвалювати рішення стосовно людей, які були успішними, але через певні обставини в їхній роботі виникли проблеми, тому що багатьох із керманичем поєднують роки спільної роботи.
У. Т.: Чи найближчим часом хтось з міністрів ще писатиме заяви про звільнення?
– Гадаю, що так. Але будуть і такі, стосовно яких президент скористається правом відправити їх у відставку.
У. Т.: Переведення Андрія Клюєва на посаду секретаря РНБО означає, що цей орган стане впливовішим?
– Ми бачили, що порівняно з попередніми роками цей орган значною мірою втратив вплив, коли його очолювали Горбулін, Марчук. Це конституційний орган, зараз він працюватиме активніше, набуватиме більшого впливу. Я знаю, що глава держави дав таке доручення. Зараз куди не кинься, всюди постають питання національної безпеки. Медицина у нас на межі загрози національній безпеці. У галузі освіти є проблеми, і пов'язані вони не лише із якістю самої освіти, а й із тим, що кращі студенти виїжджають працювати за кордон. Проблеми в енергетичній галузі роблять нас заручниками інших країн. Думаю, що Рада нацбезпеки, як конституційний орган при президенті, діятиме більш регулярно й ухвалюватиме важливі рішення. Адже Кабінет Міністрів – це орган, який більш орієнтований на поточну роботу, а РНБО має більше часу, щоб глибше пропрацювати проблему, сформувати стратегію.
Андрія Клюєва оцінюють як менеджера високого рівня, це навіть його опоненти визнають. Тому тепер РНБО почне працювати повноцінно.
У. Т.: Подейкують, РНБО посилюють, щоб створити противагу іншій впливовій інституції – Адміністрації президента…
– Якщо чітко слідувати Конституції, то Адміністрація – це апарат, який має забезпечити роботу президента і вирішує чимало поточних питань: графік роботи президента, підготовка його візитів. А РНБО має займатись не підготовкою візитів керманича, а відповідати на запитання, куди стратегічно має рухатись Україна.
У. Т.: Що буде пріоритетом у діяльності РНБО?
– РНБО має справу як із зовнішніми, так і з внутрішніми чинниками забезпечення безпеки. Першим пріоритетом буде енергетика. На другому місці – силовий блок. Потрібно реформувати армію. Конче необхідна реформа органів кримінальної юстиції – міліції, прокуратури. Слід протидіяти корупції в цих органах, і це також у компетенції РНБО.