Слово «реформи» є, певно, одним із найуживаніших в Україні. І від частоти його використання, нерідко бездумного, вихолощується зміст, який має за ним стояти. Адже насправді це зміни, які потрібні Україні, щоб вибратися з економічного і гуманітарного провалля, глибину якого демонструє її місце в різних міжнародних рейтингах. Що, своєю чергою, свідчить про брак реальних реформ.
Тиждень звернувся із запитанням про те, які реформи мають бути проведені в Україні у першу чергу, до представництв ключових партнерів держави на міжнародній арені, а також Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), який мав би бути «мозковим центром» нашої влади. Симптоматично, що НІСД відмовився давати відповідь, можливо, за відсутністю такої у вітчизняних «професійних стратегів». Посольство Російської Федерації також. Тут коментарі зайві, зважаючи на «нормалізацію» відносин із РФ, яка сягнула вже скасування офіційних зустрічей президентів.
Читайте також: Операція «ІМІТАЦІЯ»
Наталія Немилівська, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні
Стійкі та ефективні реформи повинні ґрунтуватися на цілісному підході. І я вважаю, що НАТО й Україна мають унікальний інструмент для того, щоби допомогти Україні здійснити якісні та перспективні перетворення в усіх сферах. Під цим я розумію Річну національну програму (РНП) – основний практичний інструмент для визначення цілей і напрямів українських реформ.
Хоча РНП – документ, розрахований на виконання українською стороною, і відповідальність за його впровадження лягає на Україну, всі члени Альянсу готові надати їй необхідну допомогу в проведенні внутрішніх реформ, визначених Програмою.
З цього погляду РНП – справді всебічний план реформ і головні рамки для нашої практичної співпраці на основі спільних цінностей. Інструмент має наблизити Україну до євроатлантичної сім’ї і сприяти досягненню одного з основних її пріоритетів – європейської інтеграції. Слід пам’ятати, що з 28 країн НАТО 21 належить також до ЄС і члени цих двох інститутів включно зі США і Канадою з протилежного боку Атлантичного океану сповідують спільні та схожі цінності.
Ця засаднича філософія реформ лежить в основі української РНП. Наприклад, воєнні питання хоч і є пріоритетними для відносин України з НАТО, проте становлять лише 20% Програми. А це означає, що 80% її присвячено іншим ключовим сферам, а саме політичним та економічним аспектам, ресурсам, проблемам безпеки і юридичним моментам. Тож я вважаю, що в Альянсу йУкраїни вже склалися добрі передумови для проведення реформ у всіх галузях, що відповідатиме тому цілісному підходу, який є ключем до стабільного успіху.
Я хочу сказати кілька слів про поточне реформування секторів оборони і безпеки в Україні й про те, як нинішній внутрішній огляд оборонних видатків і закупівель у НАТО може стати їй у пригоді. Оскільки союзні країни Альянсу теж змушені долати важкі наслідки економічної кризи і зменшення бюджету неминуче, особливо актуальним сьогодні є поняття розумної оборони, яке, по суті, означає визначення пріоритетів, спеціалізацію і пошук спільних рішень сукупно з ефективнішим витрачанням оборонних коштів через так звані розумні бюджети. Україна теж зацікавлена в тому, щоб розглянути шляхи оптимізації видатків для забезпечення ефективного рівня оборони за нижчих витрат, оскільки незабаром уряд ухвалить Державну програму з розвитку озброєнь і військової техніки на 2012–2017 роки, у якій передбачено значне збільшення державних закупівель на оборонні потреби країни.
Читайте також: Увімкніть Україну: іноземці не палають бажанням вкладати в нашу країну гроші