Уляна Супрун, яка народилася в українській родині у США, почала виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я України 1 серпня 2016 року. За два з половиною роки вона змогла зробити те, що повноцінно не вдавалося жодному попередньому очільнику МОЗ – почати реформування закостенілої системи охорони здоров'я.
Супрун відома безкомпромісною боротьбою із пережитками радянської медицини та тіньовими схемами, активною комунікацією з людьми у лікарнях і соцмережах, через що отримала вагому підтримку суспільства, уряду та президента. Водночас, ледве не з першого дня її роботи очолюване Супрун міністерство зіштовхнулося з шаленим опором представників «лікарняної мафії» та деяких політиків-лобістів, які прагнуть за всяку ціну зупинити будь-які зміни, щоб не втратити свій вплив у сфері охорони здоров’я та отримувані на сумнівних оборудках надприбутки.
- Читайте також: Як політики маніпулюють темою вакцинації
Одним з таких ударів по Супрун стало рішення Окружного адміністративного суду Києва, який своїм рішенням від 5 лютого заборонив їй вчиняти дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я. Тобто відсторонив її від займаної посади в.о. міністра.
Позивачем у справі виступив народний депутат від "Радикальної партії" Ігор Мосійчук. У своєму клопотанні він посилається на очевидну протиправність дій Супрун, оскільки її призначення в установленому порядку компетентним органом проведено не було. Водночас 15 лютого Окружний адмінсуд Києва має розглянути ще один позов Мосійчука проти Уляни Супрун щодо нібито відсутності в неї повноважень до виконання обов’язків очільниці відомства.
Майже одразу після оприлюднення судового рішення щодо Супрун за відсторонену очільницю МОЗ заступилися президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман і голова Верховної ради Андрій Парубій. Міністр юстиції Павло Петренко запевнив, що дане рішення Окружного адмінсуду Києва буде терміново оскаржене.
- Читайте також: Недореформовані суди та реванш фарммафії. Реакція на заборону Супрун виконувати обов'язки голови МОЗ
Також Супрун активно підтримала громадськість, залишивши на її сторінках у соцмережах тисячі позитивних дописів, і організувавши акцію "25 млн українців викликають до суду разом з Уляною Супрун", яка запланована на 15 лютого під будівлею Окружного адміністративного суду столиці.
У зв’язку з нагнітанням ситуації навколо Уляни Супрун Тиждень.ua вирішив зібрати інформацію про те, що їй вдалося зробити на посаді в.о. міністра охорони здоров’я України.
Медична реформа
Одним з головних здобутків очолюваного Супрун МОЗ став старт медичної реформи – ухвалення урядом у листопаді 2016 року десять постанов, які закладають основи реформування системи охорони здоров'я, серед яких концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я та розвитку системи громадського здоров'я. Верховна Рада затвердила медичну реформу у жовтні 2017 року. У грудні того самого року закони, що запускають медичну реформу, підписав президент.
Програма «Доступні ліки»
Міністерство охорони здоров'я України у квітні 2017 року запустило програму «Доступні ліки», виділивши на неї 500 млн грн. Пацієнти змогли отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. На початку лютого 2019 року МОЗ відзвітувало про збільшення кількості таких препаратів до 258, 64 з яких є повністю безоплатними. На сьогодні програма «Доступні ліки» активно розвивається.
Реорганізація медзакладів
Одна з найважливіших змін у медицині, яка відбулася 2018 року, – реорганізація медзакладів в комунальні некомерційні підприємства. Це одна з умов для кожного медзакладу, щоби укласти договір з НСЗУ Національна служба здоров'я України та почати працювати за принципом “гроші за пацієнтом”. У процес реорганізації увійшли 100% закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри.
Торік як сучасна, технологічна, спроможна, прозора інституція постала Національна служба здоров’я України. ЇЇ штат збільшився з одного працівника до близько 100. З червня вона виплатила понад 3,4 мільярда грн, медичним закладам, які підписали договори.
Боротьба за медуніверситети триває
Мінохорони здоров’я на чолі з Супрун розпочало активну діяльність щодо усунення від посад керівництва кількох відомих вищих медичних навчальних закладів: Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у Київі й Одеського національного медичного університету.
Так, боротьба за зміну керівництва Нацмеду імені Богомольця розпочалася у лютому 2018 року, коли Міністерство охорони здоров'я за корупцію відсторонило від роботи ректора вишу Катерину Амосову. Після цього, попри заперечення МОЗ суди кілька разів відновлювали непоступливу Амосову на посаді. Востаннє – наприкінці грудня. 10 січня 2019 року Амосова була ознайомлена з новим наказом про своє звільнення керівництвом університету. Попри це 14 січня вона разом зі своїми прихильниками намагалася штурмом потрапити до адміністративної будівлі вишу.
Схожа ситуація спостерігається в Одеському національному медуніверситеті. Міністерство охорони здоров'я у квітні 2018 року для запобігання корупції відсторонило Валерія Запорожана, який обіймав посаду ректора цього вишу з 1994 року. У липні МОЗ остаточно звільнив Запорожана. У вересні на посаду в.о. ректора Одеського мед університету було призначено Владлену Дубініну, але Окружний адмінсуд Києва 27 вересня визнав незаконним це призначення. Для врегулювання ситуації МОЗ вирішило реорганізувати заклад шляхом об’єднання Одеського медуніверситету та та Кримського державного медуніверситету ім. Георгієвського.
Кампанія «Лікар для кожної сім'ї»
У квітні 2018 року стартувала єдина на всю країну кампанія «Лікар для кожної сім'ї», в рамках якої українці змогли обирати собі лікарів і підписувати з ними декларації. На кінець року своїх лікарів обрали понад 23 мільйони громадян.
Комунікація у соцмережах
Уляна Супрун стала першою в Україні очільницею МОЗ, яка активно веде свої сторінки у соціальних мережах. Вона розвінчує багато усталених в Україні медичних міфів і стереотипів, надає інформацію про останні дослідження в медицині, розповідає про права пацієнтів, а також дає дотепні поради українцям щодо збереження здоров’я: як прожити довше, позбутися перевтоми, як правильно їсти бутерброд тощо. Деякі з її дописів, як от про дозвіл мочити Манту, стали мемами.
Спроба легалізації медичної марихуани
Спираючись на успішний світовий досвід, Супрун винесла на загал ідею легалізації в Україні медичної марихуани для полегшення страждань пацієнтів та нормалізації самопочуття при низці тяжких захворювань і станів. Це дуже сміливий для міністра крок, враховуючи здебільшого негативне ставлення консервативного українського суспільства до легалізації будь-яких психоактивних речовин, крім алкоголю і тютюну. Водночас, застосування таких препаратів допомогло б майже двом мільйонам громадян, які страждають від хронічного болю та інших розладів.
Петиція з вимогою внести зміни до законодавства, щоб канабіс можна було використовувати у медичних та наукових цілях, зареєстрована на сайті Верховної Ради. За кілька днів вона набрала майже дві третини від необхідної кількості підписів. У разі збереження такого темпу, петиція отримає 25 тис. необхідних підписів достроково, після чого питання легалізації медичної марихуани має розглянути парламент.