Одразу після ініціювання Комуністичною партією України зборів громадян України щодо проведення референдуму вступу (приєднання) України до МС, Європейська партія Миколи Катеринчука України подала позов до Окружного адмінсуду міста Києва з вимогою їх заборонити.
Суд на диво швидко відреагував на цей позов та заборонив комуністам організовувати та проводити збори, а Центральній виборчій комісії – направляти на них свого представника.
Петро Симоненко з товаришами ентузіазму не втратив, і відразу повідомив ЦВК про інші збори – уже стосовно приєднання до Євразійського економічного співтовариства. На це Катеринчуком був знову поданий позов до того ж Окружного адмінсуду. Цього разу суд самі збори не заборонив, але ЦВК знову ж таки не мала права надсилати туди свого представника.
Комуністи планували зібрати близько трьох тисяч громадян. Долучитися мав і «Український вибір» Медведчука – при цьому в ЗМІ пройшла інформація, що медведчуківський актив набиратиметься з майданарбатерів. Медведчук, звісно, ж усе заперечив.
У неділю, 8 вересня о пів на дев’яту ранку біля стадіону «Спартак» було припарковано купу автобусів з табличками «нерегулярні перевезення» і назвою регіону, звідки до столиці прибули адепти євразійства.. Стадіон був оформлений у символіку комуністів та «Українського вибору», але фіолетово-білі кольори останнього тонули в морі червоного.
Навколо стадіону по периметру паркану була виставлена партійна охорона, з бокового входу стояв один автобус з «Беркутом», ще два – неподалік. Біля центрального входу порядок охороняла звичайна «синьофуражкова» міліція. Для того, щоб потрапити на саме свято демократії, потрібно було мати при собі паспорт та запрошення. Саме через ці запрошення та незрозумілу «акредитацію» дуже багато журналістів всередину не пустили.
У барі готелю «Спартак», який знаходився на самому стадіоні, із самого ранку було людно, в радянських традиціях черга за кавою розтягнулась на два поверхи. Декілька бабусь ходили по стадіону і розпитували стрічних, де ще можливо зігрітись гарячими напоями.
На стадіоні поставили маленьку сцену із символікою КПУ, на біговій доріжці стояли намети, де реєструвалися запрошені та привезені учасники зборів.
Читайте також: Банкова прагнее перетворити референдум на інструмент шантажу
Близько 11 години приїхав сам ініціатор зборів – Петро Симоненко. Підходячи до сцени він щиро посміхався та вітався з активістами, які всіляко намагались отримати від свого лідера хоч дещицю уваги. А от лідер «Українського вибору» помічено на зборах не було.
Поки журналісти і далі намагалися пробитись на збори, лідер КПУ зі сцени привітав учасників та оголосив про кількість зареєстрованих на святі безпосередньої демократії – 2508 особи. Симоненко звернув увагу на те, що на зборах присутній член Центрвиборчкому Юрій Донченко (обраний в ЦВк, звісно ж, за квотою комуністів). Однак Донченко згодом заявив журналістам, що на цих зборах він присутній як фізична особа, а як особа посадова інформацію про збори він буде розглядати у ЦВК.
Симоненко продовжував промову, тим часом за огорожею розгорався новий конфлікт. Державного виконавця, що приніс заборонне рішення суду, не пропускали на територію стадіону.. Один з охоронців заходу взагалі погрожував «затаскати по судах» судового виконавця. Керували процесом народні депутати України, члени фракції КПУ Антон Дорохов та Роман Шугало
На самих зборах рішення у кращих традиціях голосувались одноголосно: одноголосно проголосували про доцільність проведення референдуму, одноголосно утворили персональний склад ініціативної групи, одноголосно призначили уповноваженого представника ініціативної групи і затвердили склад ініціативної групи у кількості 9892 осіб та затвердили точне формулювання питання, що буде винесене на референдум: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації?».
На завершення Петро Симоненко закрив роботу зборів та закликав «повернути країну трудовому народу».
Загалом, Закон України про всеукраїнський референдум, який був розкритикований і українським експертним середовищем, і Венеціанською Комісією, виписаний настільки недосконало, що попри таку організацію, ЦВК за наявності політичної волі, навіть може прийняти документи у його ініціаторів. Незважаючи на те, що Юрій Донченко ще у четвер-п’ятницю був офіційно у відпустці, фізично на зібрані він був присутній, тож може посвідчити факт проведення зборів.
Читайте також: Як проросійські сили підставляють Путіна
На зборах, ініційованих КПУ та «Українським вибором», було фактично дотримано всіх вимог законодавства, щодо проведення самих зборів як таких. А ось питання, поставлене на референдум, на думку громадських діячів є маніпулятивним. «Чи підтримуєте ви приєднання України до Митного Союзу: так, ні. Таким чином, питання є маніпулятивним в своєму змісті. Зрозуміло, що ті, хто прийде на референдум будуть мотивовані голосувати ЗА. Опоненти МС просто проігнорують голосування, тобто, цим питанням закладено маніпулятивний компонент, що є підставою для відмови в реєстрації» – розмірковує координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Крім того, проводилися збори щодо всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно вступу України до Євразійського економічного співтовариства, а питанні йдеться вже про Митний союз.
У семиденний строк після проведення зборів ЦВК має або прийняти, або відмовити у прийнятті документів від уповноваженого представника ініціативної групи, секретаря ЦК КПУ Георгія Буйка, після чого повинна у п’ятиденний строк зареєструвати ініціативну групу. Залежно від того, яке рішення ухвалить комісія, можна буде робити остаточний висновок: чи історія з референдумом є звичайною піар-технологією комуністів чи ж частиною значно масштабнішої геополітичної гри, котру проводить влада.
