Яка основна причина відкладення надання Україні безвізового режиму, на Вашу думку?
Європейська інституція визнали істотне поліпшення по ряду питань, вирішення яких має дозволити запровадити безвізовий режим для України найближчим часом. Утім, її представники також підкреслили, що від українського керівництва очікується подальше просування у боротьбі з корупцією. Податкова реформа, а також реформа судової системи та поліції будуть одними з тем, які відіграватимуть вирішальну роль для європейської сторони.
Наскільки, на Вашу думку, референдум у Нідерландах вплине на рішення відкласти надання Україні безвізового режиму з ЄС?
Безвізовий режим не має нічого спільного із дебатами та референдумом щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який відбудеться у Нідерландах. Кампанія щодо голосування “Ні” під час цього референдуму в своїй основі задумана як голосування проти ЄС. Євроскептики використовують цю угоду про асоціацію. У своїй кампанії вони роблять вигляд, що угода про асоціацію з Україною автоматично означає її членство. Я не знаю, чи люди в це вірять. Справа в тому, що українці хотіли членства ще з 2005 року, а отримали лише угоду про асоціацію. Візовий режим — це інша справа. Обидві сторони працювали над тим, щоб досягнути цієї домовленості вже майже протягом десяти років. Українці більше ніж заслуговують на вільне подорожування до ЄС.
Раніше ви писали, що політики в ЄС розділені на два табори: один підтримує співпрацю з Владіміром Путіним через сирійську кризу, інший — прагне втримати увагу до українського питання. Чи змінилася ситуація?
Я розумію все краще і краще, що ці два табори залишаються в питанні співпраці з країнами східного сусідства ЄС та Росією. Одна група вважає, що якби ми не підписали угоду про асоціацію з Україною, то не мали б проблеми з Владіміром Путіним. Таким чином, вони критикують те, що європейці постановили як свою стратегію у Східному сусідстві. Інша, до якої належу я, переконана, що якщо європейці змінять свою стратегію щодо України і східного сусідства, то як і раніше матимуть проблеми із Владіміром Путіним. Я матиму сміливість також сказати, що якщо ми змінимо або послабимо нашу підтримку Україні, ми всі матимемо ще більше проблем з Кремлем. До тих пір поки Владімір Путін є президентом Росії, ці проблеми існуватимуть.
Читайте також: Чи потрібне «так» із країни тюльпанів
Якою мірою міграційна криза в ЄС впливає на розвиток радикальних партій, а особливо праворадикальних, партій в ЄС?
Безпосередньо чи опосередковано Кремль намагається підтримувати антиєвропейські рухи, а особливо, праві партії у все більшій кількості країн. У випадку із Національним Фронтом, (праворадикальною партією із Франції), то її лідерка Марін Ле Пен підтвердила позики із російських банків для передвиборчої кампанії. Російські пропагандистські медіа такі як Russia Today, Sputnik та інтернет тролі впливають на громадську думку в ЄС. Гадаю, що вони намагатимуться масово впливати на референдуми у Великій Британії та Нідерландах. Для більшості громадян західноєвропейських країн досі не зрозуміло, що Russia Today – це інструмент пропаганди і що вплив Кремля в ЄС не лише у питаннях пов'язаних з Україною, але й навіть у внутрішньополітичних постійно зростає.
Цьогоріч 30-річчя Чорнобильської катастрофи. Чи ви як представник європейських Зелених організовуватимете якісь події до цієї дати?
Я організовую конференцію у Європарламенті до цієї сумної дати. Разом із європейськими НУО ми запросили на неї ліквідаторів з України, Білорусі та Росії. Ми обговорюватимемо ситуацію, адже сьогодні ми й досі стикаємося із безпосередніми наслідками Чорнобильської катастрофи, особливо ті, хто боровся з нею. Разом із австрійською організацією Global 2000 я презентуватиму оновлення Іншого звіту про Чонобиль (The Other Report On Chernobyl (TORCH). Я доручила провести це дослідження про справжній вплив Чорнобильської катастрофи вперше ще десять років тому. Тепер його оновили цифрами та свідченнями останніх десяти років. Він показує кількість смертей та усі хвороби спричинені радіацією після катастрофи. Ми презентуватимемо TORCH 2.0 у Брюсселі, Києві та Литві. У Києві у нас також буде конференція щодо ядерних викликів та переходу до надійного енергопостачання разом із Фондом Гайнріха Бьоля та неурядовими організаціями з України. Я також відвідаю організовану українським урядом конференцію у Києві 22 квітня. І звісно ж долучуся до українців у відзначенні того, що сталося 30 років тому.
Читайте також: Президент Європарламенту висловив готовність підтримати безвізовий режим для України цьогоріч
Ви є серед підписантів звернення до Верховного представника ЄС із зовнішньої політики Федеріки Могеріні щодо створення санкційного списку Савченко. Яким ви бачите майбутнє цього списку? Чи може він стати настільки ж потужним як і список Магнітського?
До нашого листа до Могеріні ми додали список, запропонований фундацією Відкритий Діалог. Ми хочемо, щоб вона робила більше, аби витягнути Надію Савченко із російської в'язниці (інтерв'ю відбувалося до оголошення Надії Савченко вироку — Ред.). Група депутатів, що підписали цього листа, переконані, що для боротьби за права людини нам необхідний такий інструмент як персональні санкції. Ми також свідомі того, що на сьогодні ми не маємо в ЄС більшості для такого санкційного списку. Тож ми зосередили свої вимоги на тому, що було погоджено у Мінських угодах щодо ув'язнених. Я завжди нагадую людям, що приклади українців викрадених у Донбасі чи Криму і які на сьогодні перебувають у російських в'язницях вказують на безпосередню залученість Росії до подій в Україні.