Сієтл вміє сміятися, плакати, шукати сенс життя, схилятися перед святинями й святотатствувати. Він персоніфікується в диваках-письменниках, незалежних кінорежисерах, які не люблять Голлівуд і знімають тільки артхаус, у музикантах, що виконують грандж – альтернативний напрям року з елементами панку й важкого металу, винайдений саме в сієтлівських передмістях.
Монорейкою – у космос
Це велике місто (1) на північному заході США, подібно до Рима, розміщене на семи пагорбах – між тихоокеанською затокою П’юджет-Саунд та озером Вашингтон. Його клімат, економічна успішність і географія сформували й зміцнили те, що називається spirit of Seattle, незалежний і дещо бунтівний дух міста, який ще з середини минулого сторіччя почав втілювати найсміливіші науково-технічні фантазії людства. Скажімо, півстоліття тому там було прокладено знамениту монорейку (4), яка довозить вас туди, де височіє знаменитий «Спейс Нідл», або «Космічна голка» (2). Нічого надзвичайного в цьому не було б, якби монорейка не мчала на висоті п’ятиповерхового будинку, з якої перед вами відкриваються скляні переходи між будівлями на рівні кількох поверхів, а внизу пливуть міські вулиці, перехожі, автівки. Вона привозить своїх пасажирів прямісінько до «Спейс Нідл». Під час хвилинного підйому на її вершину ви дізнаєтеся, що цей дивакуватий хмарочос, зведений до Всесвітньої виставки 1962 року, вже не є, як раніше, найвищим у місті. Нові ділові центри його переросли.
З оглядового майданчика у «вушку» Космічної голки» відкривається панорама міста: дзеркало П’юджет-Саунд виблискує під хмародряпами бізнес-центрів. У їхніх нетрях розміщені офіси всесвітньо відомих фірм. Там колись була й штаб-квартира компанії Boeing, допоки 2001 року її не перевели до Чикаго. Варто трохи опустити голову – і ви побачите, як гелікоптер приземляється, точніше придаховується на майданчику невеличкого хмарочосика. Сієтл живе в цю мить своїм діловим життям – пришвидшеним і мобільним.
Музична нірвана
Уже на землі, після повернення з «вістря голки», раптом чується музика. Це грандж. З гламурного гелікоптерного піднебесся він опускає вас у гітарний андеграунд. Поруч зі «Спейс Нідл» розміщений Музей історії музики (3), чия офіційна назва має перекладатися з англійської приблизно як «Відчуй, що таке музичний проект». З експозиції можна дізнатися про музикантів сієтлівської сцени, які стали голосами покоління, як-от вокаліст і гітарист гурту Nirvana Курт Кобейн. Ті, хто хотів бути комерційно успішним, їхали до Нью-Йорка та Лос-Анджелеса. Ті, кого цікавила власне музика, лишалися в Сієтлі й досягали там свого неповторного успіху, висловлюючи в ній своє неприйняття соціальної несправедливості, відчай перед хаосом життя. І саме вони подарували світу грандж – надривний, вдумливий, філософський рок, який розповідав про людські почуття, пережиті в «місті дощів», як називають часто Сієтл.
Якщо ви не маєте жодних музичних навичок, освіти, то отримаєте в цьому музеї унікальний шанс наодинці в зачинених кімнатах його лабораторій відчути на доторк і на слух, що це таке – народжувати музику. Клавіші, барабани, гітари, відповідні комп’ютерні програми – усе надається в цілковите розпорядження відвідувачів.
У місті, як і в його рок-музиці, вчувається якась задавнена тривога. Її не уникнути, бо сусідкою городян є таємнича гора Рейнер із масиву Каскадних гір. Це стратовулкан, розташований за 87 км від Сієтла, що, як вважають учені, одного дня може почати викидати фонтани лави. Тоді…
Вкрита снігами й гігантськими льодовими масивами, сувора, неприступна гора-вулкан Рейнер у ясну погоду відкривається на обрії у всій своїй красі. Але якщо хмарно, то вона ховається від людського ока.
Прогулянка на острови
Наблизитися до гір та океану одночасно в Сієтлі можна по-різному. З поромної переправи штату Вашингтон із невеликими інтервалами курсують судна (5) до островів у затоці П’юджет-Саунд. Під час півгодинної подорожі до острова Бейнбридж ви насолоджуватиметеся типовими панорамами Західного узбережжя США: горами, затоками, хмарочосами. 30 хвилин – і опиняєтеся на скромному й затишному Бейнбриджі. На його вузьких вулицях – мініатюрні ресторани, магазинчики. У місцевій книгарні простелена дерев’яна підлога, пахне вологою, так само як і в українських провінційних канцелярських крамничках. Тільки асортимент тут принципово інший: поруч із англомовним виданням нобелівської лекції Варґаса Льйоси лежить журнал із заголовком «Post-West» на обкладинці. Але затримуватися на острові не варто. Сієтл, розклад порома й протяжні схлипи чайок нагадають, що час повертатися. Крім подорожей на поромах затоками й горами одночасно можна милуватися в узбережних парках, як-от у «Голден Гарденс», куди легко дістатися і автівкою, і маршрутним автобусом.
Дух Троля
Є щонайменше дві речі в Сієтлі, які його ріднять із Північною Європою – краєм вікінгів, портів і холодних вітрів. Це тужливі покрики чайок над містом і будівлі з червоної цегли – у районі Піонерської площі (Пайонер-сквер) та на сусідніх із нею вулицях багато будинків зведені саме з неї. А площа ця, звісно, нічого спільного з радянськими школярами не має. Вона розташована на місці найперших поселень у Сієтлі. І ось цей північноєвропейський дух приніс американському місту якимось дивом чудернацького Троля зі скандинавських казок.
У районі під назвою Фремонт під північним краєм мосту Аврора височіє велика кам’яна скульптура Троля, що стискає в руці стареньке авто. Її звели 1990 року, щоб символічно окультурити місцевість, де раніше роїлися наркомани й торгівці зіллям. Така ідея реабілітації урбаністичних площ, позначених важким спадком минулого, тут справді працює. Так місто дощів змиває свої гріхи й готується подарувати світу ще якийсь альтернативний мистецький напрям.
Заходячи в двері залізничного вокзалу, ви гукаєте таксистові: «Це правда, що Сієтл – місто дощів?!» «Ні! Це місто хмар», – кричать вам у відповідь.
Варто побачити
«Спейс Нідл», або «Космічна голка» – якщо ви були в Сієтлі й не піднялися ліфтом на вершину цього хмарочоса, щоб звідти обсервувати навколишній світ, то вважайте, що з містом так і не познайомились.
Парк «Голден Гарденс» на узбережжі затоки П’юджет-Саунд, звідки можна милуватися силуетом Олімпійських гір, що належать до системи Берегових хребтів США. Тут цікаво пройтися хащами, покататися на човні, прогулятися пляжем.
Музей історії музики – міститься в химерній багатокольоровій і багатокутній будівлі, дає змогу відчути альтернативний дух Сієтла крізь призму історії сучасної музики, насамперед гранджу.
Острів Бейнбридж – розташований у затоці П’юджет-Саунд. Під час подорожі поромом із Сієтла на острів і назад можна насолоджуватися краєвидом гір. На зворотному шляху відкриється панорама набережної Сієтла: причали, доки, кораблі, зграї чайок.
Видатні краяни
Курт Кобейн (1967–1994), гітарист, вокаліст, автор пісень гурту Nirvana, став символом свого покоління. Народився в містечку Абердин неподалік Сієтла, музична сцена останнього стала його рідною.
Білл Ґейтс (1955) народився в Сієтлі й закінчив школу. Сьогодні його родина живе там-таки в розкішному будинку в передмісті.
Калейдоскоп прізвиськ
Крім офіційної назви Сієтл має чимало інших брендових імен та прізвиськ: Королівське місто (або Тихоокеанська королева міст), Смарагдове місто, місто дощів і, нарешті, Джет-місто, або Реактивне. Остання назва з’явилася після того, як там була заснована 1916 року й згодом почала набирати обертів авіабудівна компанія Boeing