Станом на 18 березня 2015 року, тобто через рік після анексії Криму, у прокуратурі півострова, яка нині функціонує у Києві повідомили, що за час після анексії Криму у ЄРДР внесли повідомлення про 50 правопорушень на території півострова.
Передусім, це кримінальні провадження, розпочаті за фактами зникнення на тимчасово окупованій території Криму осіб кримськотатарської національності, незаконного проведення обшуку житла, перевищення службових повноважень працівниками прикордонної служби РФ, замаху на незаконне заволодіння коштами, власником яких є держава Україна, а також незаконне привласнення майна, повідомили тоді у прокуратурі. Тиждень.ua відслідкував повідомлення про конкретні провадження, які розслідує Україна.
7,5 тисяч військових
29 січня на адміністративному кордоні Херсонщини та Криму затримали підозрюваного у дезертирстві колишнього українського військового. За інформацією ДПСУ, у березні 2014 року він самовільно залишив місце служби та згодом продовжив службу в лавах ЗС Росії. Згодом у Генпрокуратурі Тижню підтвердили, що наразі це єдиний затриманий з числа військових кримського угруповання Збройних сил, які зрадили присязі після анексії півострова.
Станом на 26 березня у розшук оголосили понад 7,5 тис. військових, що лишилися в Криму та не вийшли з півострова після його анексії.
Читайте також: Майже 4 тис. військових з Криму не зрадили присязі Україні.
413 прокурорів
У лютому стало відомо, що ГПУ розпочала кримінальне провадження стосовно 413 колишніх працівників прокуратури Автономної Республіки Крим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада). За інформацією Генпрокуратури, колишні колеги српияли підривній діяльності РФ на півострові.
276 суддів
22 травня стало відомо, що у держзраді підозрюють понад 270 працівників суддівського корпусу Криму. Стаття обвинувачення та сама – держзрада. Перед Верховним Судом України та Верховною Радою України ініціюється питання щодо позбавлення недоторканності цих суддів, тобто надання згоди на їхнє затримання та обрання запобіжного заходу тримання під вартою.
За повідомленням ГПУ, здійснюючи «судочинство» в окупованому Криму, судді використовували українські печатки.
76 депутатів
Наприкінці березня цього року у Генпрокуратурі повідомили, що у розшук оголосили 76 депутатів Верховної Ради АРК, які голосували за «незалежність» Криму та його входження до складу РФ та продовжили працювати на окупаційну адміністрацію півострова. Суд дав дозвіл на їхній арешт. Екс-депутатів підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).
Порушення прав журналістів
У квітні 2015 року ГПУ відкрила провадження за ст. 171 КК України за фактом припинення теле- та радіомовлення засобів масової інформації, які входять до медіахолдингу ATR.
Нагадаємо, у Криму 10 із 11 кримськотатарських ЗМІ не отримали реєстрацію і змушені припинити діяльність із 1 квітня.
Окрім того, прокуратура Автономної Республіки Крим при Генпрокуратурі України почала кримінальне провадження за фактами перешкоджання журналістській діяльності нинішньою владою Криму. Йдеться про обшуки та допити колишніх редакторів «Центру журналістських розслідувань» Наталії Кокоріної та Анни Шайдурової в рамках кримінальної справи, порушеної кримським управлінням ФСБ за ст. 280.1 Кримінального кодексу Росії через матеріал «Центру» про волонтерів батальйону «Крим». А також арешт оператора кримськотатарського телеканалу АТR Ескендера Небієва, якого звинувачують в участі у мітингу 26 лютого 2014 року.
Викрадення кримських татар
Кримінальні провадження за фактами викрадення кримських татар на півострові відкрили ще у жовтні 2014 року. Причиною стало викрадення 19-річного Ісляма Джеппарова і 23-річного Джевдета Іслямова, яких вивезли на мікроавтобусі у невідомому напрямку.
Водночас, станом на жовтень 2014 року 18 кримських татар зникли безвісти за час окупації Криму Росією.
Кримські «вибори»
У вересні 2014 ГПУ порушила кримінальне провадження за фактом підготовки та проведення «виборів» 14 вересня в окупованому Криму.
Провадження відкрили за ч. 3 ст. 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади).
«Націоналізація»
1 квітня прокуратура АР Крим розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння посадовими особами незаконно створеного органу – «Ради міністрів Республіки Крим» майном найбільшого в Україні дитячого табору – «Міжнародний дитячий центр «Артек», що перебуває у державній власності, шляхом передачі майна дитячого табору у власність Росії (ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Водночас, щодо інших підприємств, які «націоналізували» у Криму наразі відомо про відкриття проваджень за іншою статтею.
Зокрема, внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд) Кримінального кодексу за фактом захоплення озброєними особами так званої кримської «самооборони» заводу Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра» у Ялті та кримського офісу ПАТ «Укртелеком».
Нове управління МВС та три кримчанина у прокуратурі
17 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Міністерство внутрішніх справ України створює спеціальне управління МВС в Автономній Республіці Крим, яке буде функціонувати на материковій частині країни. Воно буде функціонувати в Одесі та Херсоні. Це управління очолить Іван Катеринчук, який раніше керував міліцією Одеської області.
22 травня Комітет із захисту прав кримськотатарського народу розкритикував Генпрокуратуру за неефективну роботу по Криму.
«При Генеральній прокуратурі України працює Прокуратура АР Крим, яка складається з понад 30 осіб. Але в цій прокуратурі працюють лише три кримчанина. Решта людей з Харкова, Донецька, Луганська. Вони, звичайно, не володіють ситуацією в Криму і не знають, що там відбувається», – зазначив координатор Комітету Абмежит Сулейманов.