Здавалося б, для країни, яка досі не знає, що їй робити з десятками тонн сплавлених з піском та бетоном залишків ТВЕЛів під 4-м реактором Чорнобильської АЕС, такий рішучий крок, як виробництво власного ядерного палива видається не дуже логічним.
Насправді пора усвідомити – іншого шляху в України немає. Сьогодні 4 діючі ядерні електростанції України виробляють у своїх реакторах близько половини (!) усієї електроенергії, яку споживає країна. Саме добудова в 2004 році двох нових реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС дала змогу збалансувати навантаження в енергосистемі України і, таким чином, зіграла основну роль у подоланні так званих каскадних відключень електроенергії. Можливо, в 2008 році ми вже забули, як на початку 2000-х від цього потерпали цілі регіони – до позитиву швидко звикаєш. Але не дай Бог згадати про це знову.
Вугілля, нафта і газ дорожчають із кожним роком, і використання цих видів палива в енергетиці створює набагато більше екологічних проблем, ніж робота АЕС в «некатастрофічному» режимі. Більше того, якщо із запасами вугілля ситуація ще більш-менш прийнятна (хоча його видобуток в нинішніх умовах оплачується життями гірників), то власного газу і нафти в України значно менше, ніж їх потребує економіка.
Натомість українські уранові поклади можуть забезпечити потребу в енергії протягом століть, а з впровадженням нових типів реакторів на швидких нейтронах – на тисячі років.
Питання не в тому, чи будуть в Україні ядерні станції. Відповідно до державної енергетичної стратегії до 2030 року в експлуатацію має бути введено 20 нових ядерних енергоблоків – як на додачу до діючих зараз, так і замість виведених з експлуатації у зв’язку із завершення ресурсу. Всім їм буде потрібне ядерне паливо. І вже зараз Україна матиме вирішити: чи буде вона маючи власні поклади урану, гафнію, цирконію, відповідні технології та виробничу базу – практично все необхідне для повного ядерно-паливного циклу – залежати від закордонних виробників ТВЕЛів? Чи буде вона відправляти за кордон сировину для іноземних компаній? Чи буде залежати від економічних та політичних примх як Росії, так і країн Заходу?
Українське ядерне паливо – це енергетична незалежність держави. Якщо ми цінуємо друге, то повинні мати перше.