“Я хочу вірити, що в цьому залі ми всі будемо лобістами громадян, а не будівельних компаній”, – сказав новообраний мер на першій урочистій сесії, натякаючи на список переможця виборів до міськради – партії “Європейська Солідарність”, що здобула 26 мандатів. Рада стала менш строкатою – всього п’ять фракцій замість семи у минулому скликанні. Проте цього разу Садовому важче домовлятися – ще перед оголошенням результатів виборів мера значна частина депутатів різко продемонструвала опозиційність. На тлі пандемії владу чекає нелегка каденція.
Давній суперник
Андрій Садовий переміг у другому турі з результатом понад 62% та утримав статус мера, що найдовше очолює облцентр (перебуває на посаді з 2006-го року). Основним конкурентом став чинний нардеп від “Європейської Солідарності” у парламенті, ексголова Львівської ОДА, а до цього заступник Садового, Олег Синютка. Протистояння було чи не найдраматичнішим за всю історію мерських перегонів у Львові, адже взаємини двох фаворитів мають кінематографічну історію: “сміттєву кризу” 2016-2017 років.
Тоді на Львівському полігоні твердих побутових відходів у селі Грибовичі (за кілька кілометрів від Львова) внаслідок пожежі загинуло троє рятувальників. Суд зобов’язав виконком міськради припинити вивезення сміття до Грибовичів, а львів’яни терпіли переповнені контейнери та сморід. Мер Садовий звинувачував центральну владу у штучній блокаді вивезення сміття до інших полігонів, а представник цієї влади, голова ЛОДА Олег Синютка відкидав політичну складову (тоді лунали гіпотези, що влада “гальмує” високі рейтинги Садового) та наголошував, що це господарське питання. Врешті, ситуацію частково вирішила пропозиція Синютки: місто передає обласній владі в тимчасове управління комунальне підприємство “Львівспецкомунтранс”, а обласному бюджету дає 300 млн грн субвенції на рік для вивозу сміття. Садовий тоді назвав це “ультиматумом намісника президента”, але погодився.
Читайте також: Львів. Обіцянка визволення
Ще одним суперником став “челенджер” Садового в другому турі минулих мерських виборів, екснардеп від “Свободи” Руслан Кошулинський. Умовний прогресивно-новаторський табір – “Голос” та “Українська Галицька Партія” – не домовилися про єдиного кандидата, тож конкуренцію нав’язати не змогли. Та популярність у Львові лідера “ЄС” Петра Порошенка перетекла у результат – у другий тур із Садовим вийшов саме Синютка.
Інтерес до виборів підігріли дебати кандидатів у Львівській філії Суспільного телебачення перед другим туром. Втім, нічим екстрановим претенденти на голову Львівської ОТГ там не вразили: хіба що зауваженням мера про напівзруйнований туалет у Турківському районі.
Між турами Садовий ще встиг зробити останній ефектний трюк: у відповідь на запровадження в Україні карантину вихідного дня підписав рішення виконкому міськради про оголошення у Львові суботи та неділі робочими днями. Подія стала джерелом жартів у соцмережах та обурення голови ЛОДА Максима Козицького. У “день тиші” в місті висіли як бігборди “Львове, цієї неділі покажи свою явку” (що асоціювалися саме з командою Садового), так і айдентика передвиборчої кампанії Синютки. Явка склала менш, ніж 40%, (та по Україні це один з найвищих результатів серед друготурових міст), чинного мера підтримало 143 466 львів’ян, а Синютку – 84 277 виборці.
БезпоРадність
До міської ради пройшло п’ять партій: “Європейська Солідарність” (26 мандатів), “Самопоміч” (17), “Голос” (8), “Варта” (7), та “Свобода” (6). Успішному дебютанту виборів 2015-го – “Українській Галицькій Партії” – забракло менше половини відсотка до подолання бар’єру. Якщо минулої каденції мер зберігав умовну більшість у складі “Самопомочі”, “Громадянської позиції” та “БПП” (разом 42 мандати з 64-ох), то тепер у Ратуші нова математика – і вона не на користь Садового.
Коли депутатів вже обрали, а очільника міста – ще ні, три депутатські фракції – “ЄС”, “Варта” та вічні противники Садового “Свобода” підписали “Меморандум про співпрацю депутатів в раді Львівської ОТГ”. Разом ці політсили провели в раду 39 людей (зараз їх 38 через раптову смерть депутатки “ЄС” Олени Пасевич). Для ухвалення рішень вистачає 33 голоси з 64-ох.
Читайте також: У Львові відбулися дебати, які з високою ймовірністю визначать результат виборів мера. Як це було
Поки рахували голоси другого туру, 23 листопада депутати від “Євросолідарності” оскаржили постанову ТВК щодо дати першої сесії – вимагали провести її не 3 грудня (коли місто вже офіційно матиме мера), а 24 листопада (коли голоси ще рахуватимуть). ТВК перенесла дату сесії на листопад, а Садовий сказав про узурпацію влади: адже з початком першої сесії міський голова припиняє повноваження і до приведення його до присяги рада може приймати рішення, за які потім нестиме відповідальність мер. На сесію прийшли 34 депутати з фракцій-підписантів меморандуму – “ЄС”, “Варти” та “Свободи”: “Самопоміч” та “Голос” не підтримали ініцативу та не з’явилися. Процесом керував голова ТВК Ігор Сліпецький, а через ремонт приміщення для засідань обранці голосували руками. Впливових рішень присутні депутати не прийняли, проте “гру м’язами” продемонстрували: викристалізувалась опозиційна більшість з “ЄС”, “Варти” та “Свободи”.
4 грудня в Ратуші на урочистій сесії Андрій Садовий склав присягу.
Секретар, виконком та комісії
Незважаючи на пропозицію Садового обрати секретаря Ради з “ЄС” як найбільшої фракції, опозиційна більшість запропонувала досвідченого “свободівця”, депутата ЛМР кількох скликань та екснардепа Маркіяна Лопачака: на таємному голосуванні кандидатуру прийняли. Якщо міському голові висловлять недовіру дві третини депутатів (43 з 64-ох), виконувати обов’язки мера буде саме Лопачак.
Впливовий виконавчий комітет ЛМР тепер суттєво відрізняється від попереднього, що був майже цілком підконтрольний Садовому. Кількість членів органу зменшили з 12-ти до 9-ти. Туди увійшли міський голова Львова Андрій Садовий, секретар Львівської міської ради Маркіян Лопачак (“Свобода”), директорка департаменту міської агломерації Наталія Алєксєєва (балотувалася на місцевих виборах від “Самопомочі”), перший заступник міського голови – заступник міського голови з економічного розвитку Андрій Москаленко, заступниця міського голови з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк, народний депутат Верховної ради минулого скликання від "Самопомочі" Олег Лаврик, екс-депутат Львівської міськради Артем Хмиз (балотувався на цих місцевих виборах від “Варти”), екс-заступник міського голови Винник (міста у Львівській ОТГ) Богдан Шустер (балотувався від “ЄС”), начальник Головного управління ДСНС України у Львівській області Юрій Кагітін (котрого лобіювала “ЄС”). У виконкомі тепер майже паритет – 5:4 на користь людей Садового. Відкрите питання участі у виконкомі старост населених пунктів, що входять до Львівської ОТГ. Поки цей нюанс ще не врегулювали.
Iнший орган, що впливає на рішення влади – постійні комісії – ще менш підконтрольний Садовому. З-поміж керівників 12-ти комісій 7 належать до представників опозиційної більшості: “ЄС” та “Варти” (під контролем останньої, зокрема, ключова для влади – бюджетна комісія). “Самопоміч” має 3-ох керівників, “Голос” – 2-ох. Відсутність очільників комісій у найменшої фракції – “Свободи” – компенсовує посада секретаря Ради Лопачака. Заступників комісій найбільше від “Самопомочі” – 5 (був ще шостий – вірний соратник Садового Андрій Москаленко, що склав повноваження депутата й пішов у заступники мера).
Узурпації влади поки що нема від жодної з сторін. Зате є депутатський хор.
Обіцянки мера: закінчити почате
Перші тези Садового, схожі на обіцянки, прозвучали 19 серпня минулого року, коли у фейсбуці він у відеоформаті оголосив про намір балотуватися. У розважливому стилі мер сказав про небажання “кидати напризволяще” завод з переробки сміття, ремонти вулиць Бандери, Суботівської, Шевченка, Хмельницького, модернізацію лікарні швидкої медичної допомоги, побудову мостика до Меморіалу Героїв Небесної Сотні.
Згодом опублікували програму “План дій 24/7” (яка водночас для Садового та “Самопомочі”), частину котрої можна переглядати у вигляді тексту, а частину – у вигляді інтерактивної мапи. У програмі – сім пріоритетів для розвитку міста: “Транспортна інфраструктура”, “Якісна медицина”, “Чиста вода”, “Освіта. Культура. Спорт”, “Екополітика”, “Економіка. Робочі місця” та “Політика турботи”.
Читайте також: Вибори у Львові: другий тур, поразка президентської партії і трохи фальсифікацій
Одними з найбільш медiйних обiцянок залишаються рекультивація Грибовицького сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій. На звалищі розпочали монтувати систему для дегазації полігону. А завод, як казав Садовий у листопаді, збудують орієнтовно через два роки. Станом на 13 квітня, за словами голови постійної комісії екології, природокористування та енергозбереження ЛМР Володимира Лучишина, триває робота з мешканцями.
Інший напрям, до якого прикута увага – ремонт вулиць. Важливу роль тут грає не лише влада, а й місцеві урбаністи: тема велодоріжок, кортенової сталі чи лунок для дерев у Львові популярна. Архітектори випускають блоги, керівник підприємства, відповідального за проектування, сперечається у фейсбуці, львів’яни пишуть в коментарях свої фахові чи не дуже думки. Найбільш важлива вулиця, котру ремонтують зараз – вулиця Степана Бандери. Це частина одного з шляхів, що сполучає вокзал та центр. Навколо проектування вулиці точилося багато суперечок, але восени ремонт нарешті розпочали. Нещодавно, після огляду, де львів’янин розповів про недоліки ремонту, Садовий мусив інспектувати процес особисто. Ще з-поміж ключових ремонтів – з’єднання районів Левандівки та Рясного-2 через продовження вулиці Суботiвської.
Ключові рішення нової каденції
Наприкінці грудня нова рада прийняла бюджет міської територіальної громади. Передбачені доходи – 11,1 мільярдів гривень, видатки – 10,7 мільярдів. “Всі фракції отримали проєкт бюджету ще на початку грудня, а 17 грудня отримали остаточний варіант, після відповідного рішення виконавчого комітету. З кожною фракцією я зустрічався особисто, також з окремими депутатами ми розглядали весь бюджет. Запитань в нікого не виникало”, – сказав директор департаменту фінансової політики ЛМР Олег Iщук. За рішення проголосували 54 з 55 присутніх у залі депутатів: не голосував лише “свободівець” Андріян Гутник.
У березні прийняли бюджет розвитку міської територіальної громади. Він склав понад 3,7 мільярдів гривень, та цифра не остаточна – впродовж року до обидвох бюджетів неодноразово можуть запропонувати та ухвалити зміни (що вже і сталося).
Місто опановує наслідки реформи децентралізації – створення ОТГ. Офіційно з 1 січня міська влада Львова почала також опікуватися й іншими населеними пунктами, що входять до Львівської ОТГ. Перед Новим роком депутати ухвалили низку рішень, що впорядковує нову систему взаємодії.
Зокрема, тепер повноваження департаментів, управлінь, інших виконавчих органів Львівської міської ради діють на території сіл та міст всієї ОТГ. Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач каже, що, поки на законодавчому рівні держава врегульовує запровадження старост, міська влада почала “визначати осіб, які наразі відповідають за взаємодію, є містком між громадами і міською радою”. За словами посадовця, коли питання старост законодавчо регулюють, прізвища кандидатур винесуть на публічне обговорення.
Поки найбільш скандальне рішення ради трапилося у березні. Більшість депутатів з усіх, крім “Голосу” (депутати якого голосували “проти” чи були відсутні), фракцій та голова ОТГ Садовий проголосували за “мирову угоду” щодо передачі двох ринків Львова компанії доньки місцевого олігарха. Ринки “Винниківський” та “Підзамче” тепер належать ТзОВ “Дари Львівщини”, власницею котрого є Софія Максимець, донька ексдепутата ЛМР від “Блоку Петра Порошенка” та чинного депутата облради від “ЄС” Григорія Козловського. Козловського називають однією з найвпливовіших фігур Львівщини, а в його декларації – десятки мільйонів гривень. Процедури і схеми щодо власності цих ринків тривали й раніше: ТзОВ “Дари Львівщини” орендувало ринки у міста й платило за це кошти. До схеми, за даними розслідувачів “Наші гроші. Львів”, через пов’язану компанію причетний і депутат міськради від Євросолідарності та адвокат Козловського Олексій Різник. До речі, Різник також очолює постійну комісію архітектури, містобудування та розвитку територій. Ця комісія також схвалила документ. Поки невідомо, скільки грошей отримає місто за ринки. У пресслужбі ЛМР повідомляють, що розмір компенсації міському бюджетові за ці два цілісні майнові комплекси буде визначено лише після проведення оцінки.
Натомість є прогрес у відверто довгожданному проєкті – встановленні електронного квитка на транспорт. Його обіцяли впровадити ще у минулому десятилітті, та нарешті процес стало візуально помітно: у львівських трамваях, автобусах та тролейбусах монтують тестові валідатори. Здачу в експлуатацію системи запланували на січень 2022 року.
На тлі вірусу та снігу
Поки зима не дуже дошкуляла, влада придумала симпатичний піар-хід: замість піскосуміші посипати сніг рештками від кави. Та рекордні лютневі снігопади поховали цю ідею разом з транспортним рухом. За 4 дні у Львові випало 168% від місячної норми снігу.
Реакція міської влади різнилася. Садовий сказав, що у снігопаді винен він, та закликав львів’ян брати лопати та допомагати комунальникам. Корисним піаром зайнявся і сам голова ОТГ: разом з посадовцями міськради виходив відгортати сніг. У міськраді створили міський штаб боротьби з наслідками негоди, що кожен день збирався для обговорення та планування дій щодо прибирання. Керівниця штабу, заступниця міського голови з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк казала, що їй прикро за реакцію львів’ян у соцмережах. Вона наголошувала, що більшість будинків у Львові не перебувають на балансі міста, тож ці території мають прибирати мешканці, приватні компанії та ОСББ (залежно від форми правління).
З-поміж посадовців найбільш зухвало відреагував заступник департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий – він відповідає за громадський транспорт міста (курсування якого під час снігопадів було відверто поганим) та веде ютуб-блоґ. “Тим, хто не розібрався – люди, вам має бути просто соромно від ваших коментарів вашої необізнаності. Вам треба, напевно, більше цікавитись перед тим, як ви щось пишете, і думати, як люди, які ночами працюють, сприймають ваш недолугі коментарі”, – казав Білий в одному з роликів. У березні він став також в.о. начальника управління безпеки міста.
У березні в місті стало різко більшати госпіталізованих, відтак меншати стало ліжок у лікарнях. Не завжди категоричний до обмежень Садовий назвав локдаун “єдиним можливим на сьогоднi інструментом” та закликав всіх, хто має медичну освіту, зголошуватися до єдиної бази боротьби з пандемiєю за фінансову компенсацію. Під час перебування Львова у “червоній зоні” громадський транспорт курсував, проте всі пільги на проїзд тимчасово скасували: були дискусії про правомірність такого рішення та його етичність (наприклад, щодо учасників бойових дій). Міська влада намагалася відкривати нові ліжкомісця для хворих.
Перепрофілювання медичних закладів “на ковідні рейки” не завжди було успішним: процес облаштування тимчасового шпиталю у міській поліклініці по вул. Мазепи, 25 люди зустріли протестами та заявами про тиск. Йшлося про те, що поліклініку, де облаштують ковідні вiддiлення, передадуть на баланс Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Наразі виконком ухвалив рішення щодо передачі поліклініки на баланс лікарні, проте депутати з постійної комісії охорони здоров’я та соціального захисту доручили внести зміни до ухвали: передати на баланс лише ту частину, де буде тимчасовий шпиталь.
Наприкінці квітня “червоний” Львів став “жовтим”, а госпіталізація пішла на спад. Станом на ранок 29 квітня у місті із 1616 “ковідних” ліжок є 927 вільних.