Престиж США після падіння національного уряду Афганістану зараз падає так само стрімко, як і у 1975 році під час падіння Сайгону. Про це пише доктор політичний наук Скотт Гарольд, співробітник американського аналітичного центру RAND. Так само як і в минулому столітті, цим намагаються скористатись Китай та Північна Корея. Їхні спекуляції спрямовані на те, аби похитнути довіру союзників до Вашингтону в разі критичних ситуацій. Однак, як пише автор, ні Південна Корея, ні Тайвань нічим не схожі на Афганістан.
Адміністрації Барака Обами, Дональда Трампа та Джо Байдена вважали Азію світовим політичним та економічним центром тяжіння, а Індо-Тихоокеанський регіон був визнаний пріоритетним. Зокрема, у березні 2021 року у Вашингтоні запевняли, що ключовим пріоритетом є запобігання загрозам з боку противників США та їхніх союзників, і що Індо-Тихоокеанський регіон у цьому сенсі залишається пріоритетним.
Щоб протистояти наративу, який просувають Пекін та Пхеньян, пише Скотт Гарольд, американські дипломати могли б підкреслити, як навіть у найтемніші моменти розпаду афганського національного уряду військові США все ще прагнули допомогти афганцям, які тікали від талібів. На противагу цьому, наприкінці липня Китай провів зустрічі з керівництвом Талібану, щоб запевнити останніх у продовженні своїх гірничих проєктів у Афганістані та забезпечити їхнє невтручання у ситуацію геноциду уйгурських мусульман, включаючи тих, що зараз закриті у концтаборах у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.
Одним із можливих кроків США щодо стримування загроз у Індо-Тихоокеанському регіоні може стати прискорена розробка та розгортання більш стійкої системи команд, управління, зв’язку, спостереження, розвідки тощо. Зокрема йдеться про втілення концепції Спільного загальнодоменного командування та управління (Joint All-Domain Command and Control, концепція об’єднання військових служб у спільну мережу Міністерства оборони США, – Ред.). Також, на думку автора, дієвим було б оприлюднення інформації про закупівлі крилатих ракет далекої дії, протикорабельних та інших боєприпасів з точним наведенням. Така зброя може становити ризик для кораблів, які Китай використовував би для вторгнення на Тайвань.
Окрім короткострокового зміцнення впевненості щодо американського військового стримування, азіатські партнери шукатимуть знаків, котрі свідчитимуть про готовність США до інвестицій у довгострокове суперництво з Китаєм. Так Вашингтон міг би прискорити деякі корисні ініціативи, зокрема інфраструктурні проєкти від країн G7 «Build Back Better World», надання допомоги з вакцинацією Південно-Східній Азії або встановлення зв’язку 5G разом із такими союзниками, як Японія, для протидії ненадійним китайським постачальникам комунікаційних технологій.
Експерт RAND також наголошує, що адміністрація Байдена повинна зосередитись на допомозі біженцям з Афганістану, так само як у випадку із В’єтнамом, коли США надали прихисток понад 1,6 мільйону в’єтнамців. При цьому надмірна перевірка громадян Афганістану на ймовірну причетність до тероризму лише стигматизує їх у й без того вразливому суспільстві.