Китай імовірно визнає уряд “Талібану”, хоча країна офіційно співпрацює з талібами ще з 2019 року, а неофіційно – на кілька років раніше, пише американський аналітичний центр RAND. Як зазначається, повідомлення про визнання режиму в Афганістані надходили ще до того, як “Талібан” взяв під контроль країну.
Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Хуа Чунін 16 серпня, через день після падіння Кабула сказала що сподівається на солідарність талібів з усіма фракціями та етнічними групами в Афганістані. Згодом, 18 серпня, представник МЗС Чжао Ліцзян ще більше затвердив думку про визнання заявивши, що це "звичайна міжнародна практика, коли визнання уряду настає після його утворення".
Незважаючи на очевидну прихильність до талібів, Пекін поводиться обережно, адже стурбований ймовірним поверненням до незаконного обігу наркотиків для фінансування уряду “Талібану” та повернення до підтримки терактів за межами Афганістану, пише автор. Також Китай переймається, що успіх талібів може підштовхнути членів Ісламського руху Східного Туркменістану, який китайська влада визнала сепаратистською та терористичною загрозою у північно-західній провінції Сіньцзян.
Таліби натякали на зацікавлення у китайських інвестиціях по закінченню війни ще у липні, а вже 19 серпня нагадали, що участь Пекіна у відновленні та розвитку Афганістану вітається. Китай може розширити ініціативу “Один пояс, один шлях” із розбудови авто та залізничних сполучень в Афганістані, яку попередній уряд не розвивав “боючись гніву Вашингтона”. Однак, теракт 26 серпня в аеропорті Кабула свідчить про небезпеку для громадян Китаю, які працюють над інфраструктурою в окупованій країні чи іншими проектами. Також Китай цікавлять рідкоземельні метали в Афганістані та нафтові проєкти.
Rand пише, що Китай не тягнутиме довго із офіційним визнанням навіть з браком довіри, щоб не посіяти сумніви у талібів та не дати їм відмовитись від обіцянок. Не менш важливо, що Китай на фоні конкуренції зі США демонструє свій спосіб вирішення проблем, рефлекторно протилежний підходу Вашингтона.
“Китай не визнав талібів, коли група вперше управляла Афганістаном у період з 1996 по 2001 рік. Однак сьогоднішній Китай зовсім інший: по -перше, він має справді глобальні інтереси і стоїть у геополітичній конкуренції зі Сполученими Штатами. Природні ресурси Афганістану мають високе значення для економічного розвитку Китаю. Також ймовірно Китай хоче використати Афганістан разом з Пакистаном у протистоянні Індії, з якою в Пекіна відбулись криваві сутички влітку 2020 року через конфлікт на спільному кордоні в гімалайському регіоні Ладакх.
Особливості зовнішньої політики Китаю свідчать про малу зацікавленість жорстокістю талібів під час правління в Афганістані, резюмують в аналітичному центрі. “Для Пекіна важливі холодні, жорсткі національні інтереси, а не захист прав людини чи демократичний процес в Афганістані”, – пише автор коментаря.