RAND: Які пострадянські держави Джо Байден запросить на Саміт демократії

Світ
22 Вересня 2021, 11:23

Президент США Джо Байден анонсував віртуальний Саміт демократії, що відбудеться 9 та 10 грудня 2021 року. Зокрема йтиметься про посилення зобов’язань та ініціатив щодо трьох основних тем: захисту від авторитаризму, боротьби з корупцією та сприяння повазі до прав людини. Однак, експерти американського аналітичного центру RAND Вільям Кортні та Кеннет Яловіц зазначають, що складання будь-яких списків гостей може бути небезпечним, особливо коли лідер США сам вирішує, хто відповідає вимогам.

Серед пострадянських держав Байден, ймовірно, покаже найкращі сторони демократії, запросивши на саміт країни Балтії. Також президент може запросити чотири країни "середнього рівня": Вірменію, Грузію, Молдову та Україну котрі вважаються недосконалими демократіями. 

Анонсуючи саміт, Байден говорив про необхідність продемонструвати, що демократії «можуть досягти результатів, покращуючи життя свого народу та вирішуючи найбільші проблеми». В цьому сенсі глава держави мав на увазі кілька критеріїв оцінювання. Перший передбачає більш високий рівень демократичного та економічного розвитку.

У цій сфері країни Балтії, тобто Естонія, Латвія та Литва, є лідерами серед пострадянських держав. Їх оцінює як "вільні" країни американська некомерційна організація Freedom House, яка щорічно вимірює 25 показників політичних прав та громадянських свобод кожної нації. Ці країни є членами Європейського Союзу та НАТО, а у 2020 році їх середній ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності становив $36 386. Це приблизно стільки ж, як в Іспанії, і вище, ніж для Центральної Європи.

Щодо держав "середнього рівня", за словами авторів, вони досягли прогресу, але все ще стикаються з перешкодами. Freedom House вважає їх "частково вільними", а їхній середній ВВП на душу населення становить $13 552.

Читайте також: Демократія – ключ до вирішення всіх проблем?

Другий критерій оцінювання для Байдена – важливість вирішення міжнародних проблем у таких сферах, як зміна клімату, громадське здоров’я, корупція та безпека. У соціально-економічній сфері Балтія досягає кращих результатів у двох із трьох сфер. Рівень вакцинації від COVID-19 у країнах Балтії в середньому становить 42% проти 7% у країнах середнього рівня. Індекс сприйняття корупції Transparency International показує, що країни Балтії є хорошими виконавцями з середнім рейтингом 31 позиція зверху. Менші показники у країн середнього рівня. У Вірменії та Грузії в середньому 53, а в Молдові та Україні значно нижче – у середньому 116. 

Через "невільні" рейтинги Freedom House, запрошення на саміт можуть не отримати Азербайджан, Білорусь, Росія та країни Центральної Азії. Найбільшим каменем спотикання для запрошень на саміт держав “середнього рівня” може стати нерівномірний прогрес у розбудові демократії. Наприклад, як зазначають нещодавно Грузія відступила від руху в бік демократії. ОБСЄ каже, що парламентські вибори в жовтні минулого року були "конкурентними", але нарікали на "повсюдні звинувачення у тиску на виборців".

Українське громадянське суспільство здорове, а демократія тримається, пишуть Вільям Кортні та Кеннет Яловіц. Але прогрес країни стримують розгул корупції, перервані реформи та війна проти Росії на сході.

Вірменія має демократичні здобутки, але війна з Азербайджаном минулого літа уповільнила їх. Як приклад – нещодавнє несподіване переобрання прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, незважаючи на те, що він брав безпосередню участь у розгортанні військового конфлікту.

Молдова постраждала від багаторічного балансу між прозахідним та проросійським пануванням. Тепер у парламенті є демократичний та орієнтований на Європу президент Майя Санду. Росія виглядає дещо неспокійною, але може працювати і з новим урядом, якщо не буде загроз для її інтересів безпеки.

Ці міркування свідчать про те, що Байдену може бути нелегко оцінити продуктивність країн середнього рівня однозначно. Запросивши усі зазначені країни, він міг би показати, що Сполучені Штати цінують держави, які зазнають труднощів у міру їх вдосконалення. Відмова від запрошення “середнього рівня” може викликати у них занепокоєння і надіслати Москві непотрібний сигнал.