Сім країн, які оточують Північний полюс, у відповідь на вторгнення в Україну заявили про призупинення співпраці з Росією в Арктичній раді, яку Росія очолювала. Через те, що США мають обмежений вплив у регіоні, невідомо, як ситуація повернеться. Про це пишуть у коментарі для Los Angeles Times працівники аналітичного центру Rand – дослідник політики Бенджамін Дж. Сакс та Крістін Ван Абель — старший технічний аналітик Rand.
Як пояснюють спеціалісти, цей крок Канади, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Швеції та Сполучених Штатів був безпрецедентним в історії Ради і загрожує зруйнувати низку механізмів управління, запроваджених Арктичною радою та іншими міжнародними форумами, які підтримували співпрацю в регіоні протягом поколінь. Як відзначається, навіть анексія Криму не призвела до такої дипломатичної відповіді.
Росія є найбільшою арктичною державою за розміром, населенням і військовими силами, розміщеними в регіоні. Вона регулярно проводить арктичні тактичні навчання, включаючи спеціалізовані арктичні підрозділи. Росія також має розвідувальні станції, цивільно-військові об’єкти подвійного призначення, бази, оснащені ракетами, і радари, розкидані по всьому її північному арктичному кордоні, в тому числі в межах близько 480 км від Аляски. При цьому автори зауважили, що війна в Україні ймовірно виснажила деякі арктичні можливості РФ, або принаймні відвернула увагу від Арктики.
Призупинення ширшої діяльності Арктичної ради потенційно завдає шкоди 4 мільйонам мешканцям Арктики, які жили в мирі після Другої світової війни. Крім того, не існує жодного майданчика для деескалації військових питань, оскільки Рада ними не займається.
Читайте також: Як навчають українських бійців у Великобританії. Репортаж з військової бази
«Якщо співпраця в Арктиці розірветься, обмежена присутність США та невисока готовність до тривалих спільних тактичних операцій можуть створити проблеми для вирішення військового конфлікту в регіоні. Хоча Сполучені Штати мають значні активи в Арктичному регіоні, багато з них мають більше стратегічний, ніж тактичний характер і призначені для захисту країни, а також глобального спостереження та проєктування влади», – пояснюють фахівці.
Через екстремальних погодних умови, поганий зв’язок внаслідок відсутності полярних супутників і атмосферні перешкоди, обладнання, яке не оптимізоване для низьких температур і обмежену можливість безперешкодно покладатися на арктичних партнерів через їх постійну нездатність працювати разом, багато підрозділів армії США все ще вчаться працювати в Арктиці.
Також є проблема з обмеженою інфраструктурою в регіоні, яка необладнана для підтримки повноцінних військових операцій. Небагато злітно-посадкових смуг на північ від Полярного кола здатні приймати військові літаки, і ще менше є ангарів для захисту від екстремальних стихій. Крім того, рідкісним ресурсом в Арктиці США є відповідне паливо, якого потребували б сухопутні, морські та повітряні засоби.
«Арктика залишається відносно слабким місцем у тактичній обороні США. Сполучені Штати проводили навчання в Арктиці, але не з такою частотою чи масштабом, щоб підготувати достатньо військових сил для підтримки розширених операцій у регіоні. У європейській Арктиці відносно невелика кількість сухопутних сил США тренується із норвезькими колегами, щоб краще виживати та боротися в суворих арктичних умовах», – додають автори Сакс та Ван Абель.
Автори резюмують, що дипломатія з Росією може колись стати можливістю. Але незалежно від того, яким буде кінець конфлікту, Сполучені Штати могли б за відсутності Росії підтримувати свої стратегічні інтереси, зайнявши лідерську позицію в Арктичній раді.