«Ми перейшли в абсолютно нову фазу, про яку два місяці тому ніхто навіть не замислювався… Переведення збройних сил України на натівську зброю та натівський стандарт», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 26 квітня увечері, – «Це історичний момент». Міністр наголосив, що після того, як до України прибули перші американські гаубиці, буде чимало нового озброєння, а отже українська армія матиме чим воювати.
26 квітня на запрошення США на авіабазі Рамштайн, що на південному Заході Німеччини, відбулася «історична зустріч Консультативної Групи з Української оборони», як про це заявив організатор заходу, міністр оборони США Ллойд Остін. «Сьогодні у нас важлива сесія, присвячена довгостроковій підтримці оборони України, включаючи те, що буде передано із наших оборонно-промислових баз», – заявив він.
Не лише Остін, але й інші міністри оборони наголошували на тому, що конференція на авіабазі Рамштайн – це зміцнення антипутінської коаліції. «Міжнародна донорська конференція на авіабазі Рамштайн – це подальше зміцнення міжнародного співробітництва проти агресії Путіна та ще сильніша допомога Україні в боротьбі за свободу», – заявив міністр оборони Данії Мортен Бодсков.
Високопосадовці із понад 40 країн (серед яких і 14 країн, що не є членами НАТО) взяли участь у цій конференції. «Деякі країни, такі як Ізраїль та Катар, мали представників за столом, хоча вони не були включені в офіційний список присутніх. Включення країн, які не є членами НАТО, таких як Кенія, Туніс та Японія, було частиною зусиль щодо розширення істотної та символічної підтримки України за межі Європи та Альянсу», – пише The Washington Post. Видання також цитує командувача Командування сил Армії США Марка Міллі, який заявив журналістам, що «час не на боці України», – «Результат цієї битви, прямо тут, сьогодні, залежить від людей у цій кімнаті».
Видання Breaking Defence зазначає, що на зустрічі були присутні 14 партнерів, що не є членами НАТО. Серед них: 1) ключові тихоокеанські партнери (Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія); 2) представники країн Близького Сходу (Ізраїль, Катар, Йорданія) 3) Четвірка африканських країн (Кенія, Ліберія, Марокко та Туніс) 4) три європейські не-члени НАТО (Швеція, Фінляндія та Україна).
Читайте також: Зброя, міграція, НАТО. Як агресія проти України змінює шведську політику
Певним чином переломною стала зустріч на базі Рамштайн і для Німеччини. Міністерка оборони ФРН Крістін Ламбрехт заявила, що ФРН постачатиме Україні САУ Gepard. Окрім того, українські військові інструктори проходитимуть вишкіл у Німеччині. Політично це рішення привітали чимало партнерів ФРН у НАТО. «Гадаю, важливо, що Німеччина оголосила, що збирається надати 50 систем Gepard», – заявив під час зустрічі Ллойд Остін. Однак німецьке видання Die Welt зазначає, що в цілому постачання протиповітряного озброєння Німеччиною викликає подив, оскільки таку зброю вже поставили Україні США та Велика Британія. Окрім того, видання цитує військового експерта Д. Ганса Шоммера, який каже, що попри хороші відгуки щодо роботи САУ Gepard під час «холодної війни», за кулісами із цим озброєнням є чимало проблем. Так, електроніка комплексу вибухала через несправний штекер, сталева частина на заглушці гармати під час тестування виявилася несправною. «Перед використанням транспортні засоби, які зараз зберігаються, повинні бути повністю перевірені та пройти технічне обслуговування», – пояснив Шоммер в інтерв’ю die Welt. Це буде необхідною умовою для доставки і займає від тижнів до місяців залежно від наявності обслуговуючого персоналу». Окрім того, як пише видання, за визначенням САУ Gepard – це дефензивна, а не наступальна зброя, хоча за характеристиками цілком може бути використана у наступальних цілях. Такий хід може бути корисним для німецького уряду, адже офіційно Кремлю він може заявляти, що й далі не постачає наступальну зброю і відкладати постачання іншого озброєння.
Ізраїль також переживає переломний момент у своїй позиції в російсько-українській війні. Так, минулого тижня країна врешті погодилася надіслати Україні не лише гуманітарну допомогу, але й шоломи та бронежилети. Як пише The Times of Israel, участь представника Ізраїлю на зустрічі в Німеччині відображає зміни, що відбуваються у політиці країни, «оскільки Єрусалим, схоже, відкидає свою політику постачання лише гуманітарної допомоги».