На стадії закупівлі зерна врожаю 2010 р. через недотримання вимог закону "Про державну підтримку сільського господарства України" Аграрний фонд повністю втратив функцію зі здійснення фінансових інтервенцій, пов'язаних із ціновим регулюванням, стимулюванням виробництва сільськогосподарської продукції та розвитком аграрного ринку. Тобто фактично не виконував функції "цінового регулятора" на аграрному ринку.
«Структура, створена стимулювати виробництво сільгосппродукції та розвиток аграрного ринку, діяла практично у зворотному напрямі. На сьогодні маємо тотальне порушення засадничих принципів Аграрного фонду! По-перше, безпроцентне кредитування отримує не сільський аграрій, а багатий посередник. І по-друге, зерно, яке було реалізоване з державного інтервенційного фонду окремим підприємствам, не забезпечило врегулювання споживчих цін та попиту на внутрішньому ринку», – зауважив голова Рахункової палати Валентин Симоненко.
Зокрема, під час проведення закупівель зернової продукції до державного інтервенційного фонду Аграрний фонд застосував процедуру закупівлі в одного учасника, погодивши такі дії з Мінекономіки. Підприємству-посереднику, що не є сільськогосподарським товаровиробником, з держбюджету було авансовано 65 % коштів від загального обсягу, спрямованого на закупівлю зернових. Це дало йому можливість провести поставку 73,3 % від закуплених до державного інтервенційного фонду зернових культур. Водночас безпосередні сільськогосподарські товаровиробники до формування державного інтервенційного фонду не були залучені.
За інформацією Рахункової палати, не проводилися в 2010 році і належні товарні інтервенції на організованому аграрному ринку.
Аграрний фонд, використовуючи кошти державного бюджету, проводив накопичення зерна на хлібоприймальних підприємствах, а потім у сконцентрованих обсягах за тією ж вартістю реалізовував його окремим підприємствам. При цьому витрати за зберігання зерна відшкодовувались з державного бюджету.
Більше того, Аграрний фонд, з дозволу Кабміну, проводив реалізацію зернових культур окремим зернотрейдерам, що не було пов'язано з державним ціновим регулюванням. Близько 70 % зерна інтервенційного фонду реалізовано у 2010 році шести підприємствам, які отримали квоти на експорт зерна.
Як повідомлялось, за монополістом ринку – компанією "Хліб Інвестбуд" стоять російські інтереси, а точніше інтереси конкретної персони – Владіміра Путіна. Офіційні документи, які отримав Тиждень, наочно засвідчили: з серпня 2010 року держава не контролює віднедавна головного зернотрейдера. Де-юре ним керує товариство з обмеженою відповідальністю «Каласар», коріння якої пов’язане з бізнес-середовищем "аграного" міністра Миколи Присяжнюка.
Окрім цього, у січні уряд видав постанову, якою повідомив про намір прокредитувати Аграрний фонд на 5 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої державної позики. При цьому Кабмін вирішив збільшити на відповідну суму граничний обсяг держборгу.
Нагадаємо, минулими вихідними у Луганській області склалася критична ситуація навколо постачання соціальних груп хліба в містах Ровеньки та Свердловськ, де в роздрібному продажі не було хліба. А приватні пекарні пропонували громадянам свою продукцію за завищенною ціною. Тому вартість батона коливалася від 5 до 7 гривень.
Згодом губернатор Луганщини Володимир Пристюк заявив, що у регіоні немає проблем ні з борошном, ні з випічкою хліба, а «тимчасові труднощі на деяких хлібозаводах уже ліквідовані».
Цікаво, що міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, відповідаючи на питання, чому в Луганській області виник дефіцит хліба, відповів: «Не знаю. Ми зерна достатньо туди дали. 8 тисяч тонн зерна дали».