«Це, з одного боку, створює благодатне підгрунтя для фінансових порушень, а з іншого – обмежує можливості для отримання курсантами професійних знань за фахом», – йдеться в повідомленні прес-служби.
Зокрема, впродовж 2008-2010 роках з порушенням законодавства використано 10,5 млн грн. та неефективно – 4,6 млн грн. коштів, виділених на освіту кадрів для Держмитслужби. Втрати доходів держбюджету становили 0,8 млн гривень.
Загалом на підготовку кадрів для митниць з держбюджету виділили понад 155 млн гривень.
Однак із 11,9 тис осіб, яких прийняли за останні три роки до митних органів, випускники єдиного профільного закладу в системі вищої освіти – Академії митної служби становили 0,7 тис осіб (менше 6%). А це недостатньо для забезпечення діяльності підрозділів митних органів висококваліфікованим кадровим персоналом.
Разом з тим ліцензійні можливості академії щодо обсягів підготовки фахівців для державних потреб використовуються лише на 45%, а за юридичними і економічними спеціальностями – на 25 та 26% відповідно.
Окрім цього, Хмельницький центр підвищення кваліфікації працівників митних органів необґрунтовано видав свідоцтва державного зразка про підвищення кваліфікації 835 митникам, які насправді не навчалися за програмами фахового удосконалення та оновлення знань.
«Аудитори Рахункової палати відзначають, що визначені Держмитслужбою пропозиції до обсягів державного замовлення, які щорічно надсилались Мінфіну, ґрунтувались в основному на обсягах бюджетного фінансування та можливостях академії щодо професійної підготовки фахівців і не враховували реальної потреби регіональних митних органів у кадрах відповідного фаху, що викликало необхідність розміщення Держмитслужбою додаткового замовлення на підготовку митників в інших непрофільних вузах. Водночас ці пропозиції не враховували реального стану ринку праці в регіонах. Через відсутність вакансій у митних органах фахівці поповнюють лави безробітних», – йдеться в повідомленні.