Нещодавно компанія StartupBlink представила чергове видання свого рейтингу екосистем для стартапів Startup Ecosystem Rankings Report 2020. У цьому списку Україна посіла 29-те місце, а Київ опинився на 32-й позиції. Дослідження показує, як у країні та місті розвинені умови, що сприяють розвитку нового бізнесу. Серед позитивних моментів варто згадати, що і в розрізі країн, і в розрізі міст Україна піднялась у рейтингу StartupBlink. Проте як автори рейтингу, так і інші незалежні експерти не приховують потенційних проблем для подальшого розвитку нашої країни як технологічної Мекки для стартапів.
Екосистема стартапів
Щоб збагнути, що власне оцінювали автори рейтингу, потрібно розібратися, що таке екосистема для стартапів. Під нею розуміють зовнішнє середовище, у якому створюються та розвиваються нові бізнес-проекти і в якому вони досягають бажаних результатів. Що сприятливіше це середовище і що більше в ньому елементів, які допомагають розвитку підприємництва, то вища ймовірність появи в ньому успішних стартапів. До цієї екосистеми зазвичай входять центри, де є достатня кількість ІТ-фахівців і технологічних підприємців, платформи для їх навчання й взаємодії між собою та з досвідченішими колегами і, звичайно, гроші. Тут або йдеться про державну підтримку, або є достатня кількість інвесторів чи інвестфондів, готових вкладати гроші в стартапи на ранніх стадіях.
Читайте також: Die Welt: Тепер інновації відбуваються без німців
Певне розуміння цього дає аналіз лідерів рейтингу StartupBlink за останні роки в розрізі країн та міст. Серед країн у 2017, 2019 та 2020 роках (коли формувався рейтинг) перше місце посідали США, друге — Велика Британія, а третє — спершу Канада, потім Ізраїль (див. «Найвища ліга»). У розрізі міст є стійка трійця лідерів: долина Сан-Франциско (усім відома як Кремнієва долина), Нью-Йорк та Лондон. Кремнієва долина, або просто Долина, — це справжній рай для стартапів, місце, де концентрація і компаній, і інвесторів, і фахівців, мабуть, найвища у світі.
У кількісному виразі рейтинг США (загальна сума — 123 рейтингові бали) відрізняється від Великої Британії (24 рейтингові бали) майже вшестеро. Долина отримала сумарні 224 рейтингові бали, що майже вчетверо більше, ніж рейтинг Нью-Йорка (65 балів) та Лондона (48 балів).
У Кремнієвій долині є Стенфордський університет — база для майбутніх працівників інноваційних компаній. Окрім нього тут працює ще кілька університетів і технологічних коледжів. Долина — місце проведення великої кількості семінарів та навчальних подій, тут зосереджено багато бізнес-інкубаторів, акселераторів та коворкінгів (які, з одного боку, спрощують комунікацію підприємців, допомагають їм пройти навчання у фахівців-менторів, а з іншого — значно зменшують початкові витрати, необхідні на запуск власного проекту). Окрім людського капіталу та інфраструктури, екосистема, необхідна для розвитку стартапів, повинна мати достатню кількість уваги інвесторів, готових ризикувати своїми грошима, щоб підтримувати підприємців.
Отже, інвестори та гроші, досвід, різноманітна інфраструктура й людський потенціал — це те, що, власне, і створило Долину, найбажаніше для кожного технологічного підприємця місце. Майже третина інвестицій у стартапи на ранніх етапах відбуваються саме в Кремнієвій долині, а кожний п’ятий засновник технологічного бізнесу хоче туди потрапити.
Часто рейтинг дружелюбності країн до стартапів та інноваторів пов’язують із загальним розвитком економіки в країні. Певна кореляція тут є: у рейтингу Doing Business-2020 Світового банку Україна піднялася на сім пунктів, поліпшивши шість із десяти його параметрів.
Домінік Піоте, керівник проекту UNIT.City, одного з українських партнерів рейтингу StartupBlink, вважає, що екосистема стартапів є головним джерелом зростання та модернізації країни: «З 2011 по 2018 роки внесок ІТ-сектору до українського ВВП зріс з 0,6% до 3,6% і підвищується далі. За прогнозами PwC, до 2025 року цей показник збільшиться до 4,65%. ІТ є третім за величиною сектором експорту для України. Не менш важливі й українські tech-таланти, кількість яких постійно зростає: від 200 тис. сьогодні до 300 тис. до 2022 року».
Читайте також: Емоції і алгоритми
Своєю чергою, Катерина Дегтяр та Ханна Зенн, керівниці київського підрозділу організації Startup Grind, зазначають: «Всякій економіці потрібні успішні технологічні бізнеси з високою доданою вартістю, експортним продажем, що його легко масштабувати, та новими робочими місцями, до яких, до речі, не завжди легко знайти талановитих спеціалістів, адже будь-яка нова індустрія чи технологія потребують нових навичок. Тому економіці, крім стартапів, потрібні розумні люди, які завжди навчаються нового. Далеко не всі країни світу мають такі активні програми грантової підтримки технологічного підприємництва, які є сьогодні в Україні. І нині дуже хороший час та достатньо можливостей в Україні як для побудови власного стартапу, так і для розвитку проектів, які посилюють екосистему для них».
Досягнути вершини
Автори рейтингу наводять детальну методику його формування. Дані, які враховувалися, компанія отримувала від низки глобальних проектів CrunchBase, SEMrush, Meetup та Coworker та державних партнерів. Водночас компанія свідомо відмовилася від таких суб’єктивних методів оцінювання, як опитування чи інтерв’ю, щоб отримати максимально об’єктивні та вимірювані дані.
Місце в рейтингу визначали сумарною оцінкою на основі трьох критеріїв:
1) кількість стартапів та інших елементів екосистеми;
2) якість стартапів та інших елементів екосистеми;
3) бізнес-середовище та критична маса.
До першого критерію автори дослідження зарахували не лише нові бізнес-проекти, а й коворкінги, акселератори та події для розробників. У другому критерії оцінюється якість стартапів та оточення. Наприклад, відвідування їхніх сайтів, клієнтська база, доменне ім’я, наявність так званих єдинорогів (тих, які отримали оцінку понад $1 млрд і масовість таких проектів як явища. Бізнес-середовище автори рейтингу визначають як дуже усереднену оцінку цілої низки параметрів. Зокрема, до них належать швидкість інтернету в країні та рівень його свободи, рейтинг простоти ведення бізнесу на основі Doing Business Report від Світового банку, рівень інвестицій у дослідження й розробки та багато іншого.
Наприклад, за останнім критерієм — простотою ведення бізнесу — в України значно менший показник (2,04), ніж у її «сусідів» і навіть у країн, які опинилися нижче: Португалія (2,77), Норвегія (3,57), Словенія (2,94), Латвія (2,78), Угорщина (2,8). Щодо кількості стартапів, то показник 0,84 теж недостатньо високий порівняно з іншими екосистемами: Болгарією (1,99), Португалією (1,67) та Чилі (1,38). Високим місцем та зростанням на два пункти порівняно з попереднім рейтингом Україна повинна завдячувати показнику, який оцінює якість стартапів (2,18), що вищий за інші країни та зіставний з Японією (21-ше місце, показник 2,38) чи Індією (23-тє місце, показник 2,16).
Читайте також: Штучний інтелект проти офісних працівників
Що стосується рейтингу в розрізі міст, то тут Київ недалеко відійшов від загальноукраїнського 29-го місця, посівши 32-гу позицію серед міст, дружніх до стартапів, проте українська столиця поліпшила свій показник на два пункти порівняно з рейтингом 2019 року.
Цю ситуацію Степан Веселовський, керівник львівського ІТ-кластера, коментує: «Те, що Україна піднялася навіть на дві сходинки в рейтингу стартап-екосистем світу порівняно з попереднім роком, свідчить про масштабні позитивні зміни. За цими двома сходинками стоїть чимало роботи людей, які будують цю екосистему і є її частиною, але попереду ще треба докласти багато зусиль. Я вважаю, що Україна має величезну кількість технологічних талантів, і стартап-бум — те, що нас чекає в майбутньому».
Українська стартап-Мекка
Як зазначає Сергій Петренко, засновник одеського хабу «Термінал 42», якщо подивитися уважно на методику розрахунку рейтингу StartupBlink, то можна побачити, що ця методика намагається враховувати різні якості екосистеми, водночас відкидаючи найбільш неоднозначні. «Україна помітно програє за двома показниками з трьох: кількість стартапів та оцінка бізнес-оточення, проте виграє за якістю стартапів», — вважає він. Тому високе місце країни пояснюється не високим середнім рівнем великої кількості проектів та інфраструктури для них, включно із загальним бізнес-середовищем, а чудовими досягненнями деяких проектів. «Якщо проводити аналогії, у нас є олімпійські чемпіони, а здоров’я нації зазвичай визначається високим рівнем масового любительського спорту та фізкультури», — підкреслив Петренко.
Аналізуючи стартап-екосистеми в розрізі країн та регіонів, автори дослідження зазначають, що серед європейських країн свої позиції збільшили Німеччина, Литва та Швеція. Проте в загальному рейтингу лише два європейські міста, Лондон та Берлін, опинилися в десятці найкращих екосистем для стартапів (відповідно третє та восьме місця). Водночас серед європейських стартап-столиць Київ посідає восьму сходинку.
Серед загального рейтингу міст є п’ять українських (див. «Українські місця під сонцем»). Окрім Києва, до нього ввійшли ще Львів, Одеса, Харків і Тернопіль. Решта зменшили свої показники й не ввійшли до топ-300. Автори дослідження згадують велику якісну відмінність Києва від решти українських стартап-центрів, а також підкреслюють, що інші міста України не є стійкими в довгостроковій перспективі.
Катерина Дегтяр та Ханна Зенн пояснюють це так: «Екосистема для будь-якого бізнесу, по суті, зменшує його видатки, що напряму не пов’язані з його ключовою компетенцією, додатковою вартістю. Такими видатками є: вартість використання залученого капіталу; легкість адміністрування та взаємодії з державними органами; рівень бізнес-культури та стан інфополя для залучення спеціалістів у свій проект; суміжні з ключовим продуктом компанії ринки та їхні стан, відкритість, конкурентність тощо». Серед елементів стартап-екосистеми в Україні експерти виділяють гуманне адміністрування ФОПів третьої групи; можливість відкривати рахунки в інших країнах; доступ до міжнародної освіти за допомогою грантів; представництва міжнародних технологічних компаній або виконання робіт на користь міжнародних компаній (це змінює культуру менеджменту в бік західного стилю).
Читайте також: Якими будуть ноутбуки, смартфони та телевізори у 2019 році
Своєю чергою, Іван Петренко, керівник Центру підприємництва Українського католицького університету, основною проблемою називає малу кількість венчурного капіталу в країні. За його словами, це наслідок слабкої освіченості в тому, що таке венчурний бізнес та венчурне інвестування для потенційних інвесторів з України. Крім того, на його погляд, далека від ідеального й законодавча база, яка мала б сприяти захисту венчурного капіталу, насамперед іноземного. «Висока оцінка Української стартап-екосистеми, на мою думку, зумовлена тим, що протягом 2019 року ми побачили потужне зростання кількох проектів з українськими засновниками: Gitlab, Grammarly, People.ai, Allset. Перші два офіційно є «єдинорогами», People.ai, найімовірніше, стане «єдинорогом» упродовж цього року», — резюмував Петренко.
Автори рейтингу високо оцінюють українську стартап-екосистему, особливо той факт, що її формування відбувається у важкий для країни період і що українським проектам вдається створювати технології, які є масштабованими та глобальними.
Основною перевагою та причиною успіху України в рейтингу вказана висока якість розробників, яких шукають багато іноземних компаній. «Хоча вартість життя в Україні дуже низька порівняно із західними стандартами, роботу розробників добре оплачують іноземні клієнти, багато з них відмовляються від цих «легких грошей», вирішивши будувати власні проекти. Якщо цей підхід збережеться, Україну та її стартап-екосистему чекає ще більший успіх».
Проблемними моментами автори рейтингу називають державну підтримку, недостатню інфраструктуру та загальний рівень життя, що зможе переконати талановитих підприємців не залишати країну, особливо зараз, коли віза в Європу їм більше не потрібна й коли Польща спритно відчиняє свої двері українським іммігрантам. «Відплив мізків є основним ризиком, з яким стикається місцева екосистема. А роль державного сектору — забезпечити достатньо стимулів, щоб фахівці залишалися в країні», — підсумовують автори дослідження.
До наявних проблем українського стартап-ринку Сергій Петренко також додає відсутність захисту прав інвесторів та складні умови ведення будь-якого бізнесу.
Утрачена ідентичність
Автори рейтингу StartupBlink намагалися підрахувати кількість та визначити якість українських стартапів. І саме показник якості дав Україні змогу посісти порівняно високе місце. У цьому критерії в StartupBlink підраховували, серед іншого, і компанії-«єдинороги». Таку умовну назву дістали ті стартапи, оцінка яких, отримана на основі вкладених в них інвестицій, перевищила $1 млрд (див. Українські «єдинороги»).
Достатньо велика кількість таких проектів свідчить про те, що Україні не бракує підприємливих розробників. Проте в українськості цих проектів є велика проблема. Щоб стати по-справжньому глобальним та успішним бізнесом, компанія часто повинна переїхати в Європу або до США, в ідеалі — у Кремнієву долину, поближче до грошей, інвесторів та стартап-тусовок. І в цей момент такі бізнеси перестають бути українськими. Наприклад, якщо проаналізувати рейтинг «єдинорогів» від агенції CBInsights, то можна побачити, що в ньому немає жодної компанії з України. Водночас Grammarly та GitLab позначені як американські, а ще один український «єдиноріг» — стартап Bitfury — названо компанією з Нідерландів.
Насправді Україні не бракує людського потенціалу. І серед засновників найвідоміших та найуспішніших технологічних компаній є українці. Приміром, одним із розробників месенджера WhatsApp, за який Facebook віддала понад $20 млрд, є Ян Кум, народжений у Києві. А динамічний fintech-стартап Revoult, серед інших, створив українець Владислав Яценко.
Саме тому Україна у світовому рейтингу стартап-екосистем може бути набагато вище. Проте це можливо лише разом із глобальними змінами, зокрема в особливостях ведення бізнесу та захисту приватної власності, коли українські стартапи, перетворившись на глобальні, залишатимуться українськими.
—————
Українські «єдинороги»
Сьогодні українськими «єдинорогами» можна вважати такі проекти:
▶ GitLab: сервіс для розробників, оцінка $2,7 млрд
▶ Grammarly: сервіс перевірки англійської граматики, оцінка $1 млрд
▶ Bitfury: компанія — виробник обладнання та ПЗ для майнінгу криптовалют, оцінку не озвучували
▶ Ring: розробник IoT-інструментів для дому, оцінка $1 млрд
▶ Genesis: суперкомпанія, що об’єднує низку брендів і працює на ринку Азії та Африки, оцінка $1 млрд
Окрім цих компаній, цікавими українськими стартапами — і з погляду їхніх продуктів, і відповідно до їхніх інвестицій — можна назвати такі:
▶ People.ai: платформа для продажу, оцінка $500 млн
▶ Preply: платформа для вивчення англійської мови, отримала $10 млн у березні цього року
▶ Allset: застосунок для бронювання столиків у ресторанах, на початку року отримав інвестиції $8,25 млн
▶ PatentBot: чатбот для реєстрації патентів було проінвестовано, згідно з оцінкою, в $1,5 млн. Така сама інвестиційна оцінка в проекту Skyworker
▶ Meredot: розробники технологій безпровідного зарядного пристрою отримали внесок з оцінкою €1,3 млн