Увечері 10 вересня представник президента в Конституційному Суді та нардеп від «Слуги народу» Федір Веніславський стрімко прямує до виходу з конференц-зали Верховної Ради. Будівля парламенту вже майже порожня — пленарне засідання завершилося кілька годин тому. Зо два десятки обранців затрималися через засідання Комітету з правової політики. Один із пунктів порядку денного — законопроект № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Це перший документ за підписом Володимира Зеленського, спрямований на перезавантаження системи судочинства. На Веніславського (який, до речі, є членом Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки) поклали роль доповідача. Він мав кількагодинні дебати з колегами по парламенту.
Веніславський уникає розмови про законопроект із кореспондентом Тижня. «Давайте завтра» та «у мене вже голосу немає розмовляти» — єдині відповіді, які довелося почути того вечора. Щоправда, цілу низку незручних запитань йому встигли поставити депутати з опозиційних фракцій під час засідання. Закидають навіть неправильну форму подання законопроекту. Стаття 4 Закону «Про судоустрій і статус суддів» прямо забороняє вносити зміни до нього документами, які стосуються будь-яких інших питань, окрім сфери відання закону. Свого часу таку норму внесли через нездорову звичку депутатів приховувати важливі поправки до певних актів у законопроектах з іншої галузі. Профільні комітети та громадськість фактично не мали змоги реагувати на таке, а країна часто дізнавалася про ухвалені зміни вже в момент набрання ними чинності. Законопроект № 1008, який стосується широкого кола питань організації судочинства, порушує вимогу ст. 4 закону про судоустрій, на чому й наголосили у висновку науково-експертного управління Ради та під час слухань у комітеті. Понад те, він узагалі пропонує виключити цю норму. Слід додати, що попередня влада впродовж трьох років після ухвалення Закону «Про судоустрій і статус суддів» тричі порушила цю саму вимогу. То були здебільшого бюджетні зміни, які стосувалися зарплат суддів, але факт лишається фактом. На аналогічних порушеннях попередників і наголосив Веніславський. Він так і не відповів, навіщо поновлювати цю практику. Загалом процедурні суперечки в нинішній Раді в тренді. Однак стосовно ініціатив Зеленського є й куди глибші питання.
Законопроект № 1008 внесли на розгляд ВР 29 серпня. Тоді, у перший день роботи нового парламенту, глава держави зареєстрував 20 проектів, що унормовують різні галузі. Документу чекали і в суддівському середовищі, і громадськість. Річ у тім, що перевірити наміри нової влади в цій галузі на прикладі конкретних дій досі не було можливості. Сам Зеленський і його радники обмежувалися загальними фразами про необхідність рішучих змін. У червні тодішній радник президента, а нині генпрокурор Руслан Рябошапка заявив про «провал судової реформи, яка відбувалася під контролем Адміністрації колишнього президента України». Ще раніше, під час виборчої кампанії, Зеленський підписався під «Порядком денним реформи правосуддя», який ініціювала низка організацій, що брали участь у діяльності Громадської ради доброчесності та критикували реформу часів Петра Порошенка. Організації наполягали передусім на більшій прозорості процесу оновлення та очищення судів і делегуванні ширших повноважень громадськості та міжнародним експертам.
Варто додати, що 7 серпня Зеленський створив спеціальну Комісію з питань правової реформи (див. Тиждень, № 33/2019). Понад третина її членів раніше вже працювала в аналогічних органах часів Порошенка та Януковича. Персональний склад не став приводом для широкої критики з боку тих самих ініціаторів «Порядку денного реформи правосуддя», хоча окремі заяви й були. Вочевидь, від президента очікували серйозніших вчинків.
Законопроект № 1008 їх продемонстрував. Пропозицією, яка спершу затьмарила решту, стало цілковите перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Саме цей орган відповідає за конкурси на посади в нових судах та кваліфікаційне оцінювання вже діючих суддів. Володимир Зеленський пропонує зменшити чисельність комісії з 16 до 12. Добір на посади у ВККС здійснюватиме спеціальна конкурсна комісія в складі шести осіб: трьох запропонованих Радою суддів України й трьох із числа експертів міжнародних організацій (тих самих, які брали участь у доборі до Антикорупційного суду). Переможець конкурсу визначатиметься більшістю голосів комісії, але у форматі «3+1» — обов’язковою умовою є голосування за кандидатуру всіх трьох міжнародних експертів. Такий формат дістав доволі схвальні відгуки і українських, і міжнародних громадських організацій. Зокрема, за добу до засідання Комітету з правових питань відбулися слухання щодо проекту закону за участю громадськості. Саму норму про ВККС там майже не критикували, охарактеризувавши її як однозначний плюс. А от щодо решти пропозицій такої одностайності не було.
Федір Веніславський 10 вересня устиг заявити, що законопроект № 1008 «усуває головні проблеми судової реформи». Це точно перебільшення. Окрім ВККС в Україні існує ще один орган судової влади — Вища рада правосуддя (ВРП). Її вплив уже зараз можна назвати вагомішим за Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Саме на ВРП покладено функцію дисциплінарного покарання вже діючих суддів. Інакше кажучи, ВККС може обрати на посаду судді кого завгодно, а от за їхньою діяльністю стежить уже ВРП. Цей орган можна назвати батогом судової влади, і є підстави вважати, що протягом останніх років батіг застосовували вибірково. Принаймні для цього створені всі умови. Річ у тім, що дисциплінарне провадження щодо певного судді відкривається після скарги. На сьогодні таких скарг накопичилося понад 20 тис. І члени ВРП обирають, які зі скарг розглядати в першу чергу. Тому в одних випадках для розгляду та рішення Вищої ради правосуддя вистачає кількох місяців, а в інших скарги лежать по три роки, доки їх не відхиляють через термін давності. У відповідь на критику ВРП завжди може прикритися десятками тисяч скарг. Мовляв, часу на розгляд усіх точно не вистачить. Законопроект Зеленського пропонує зменшити термін розгляду до одного місяця. Водночас механізмів покарання за перевищення термінів досі немає. У законі й тепер зазначено про «розумні строки», що не заважає їх порушувати.
Читайте також: Правова реформа: слідами попередників
Радикально реформуючи ВККС, законопроект загалом приділяє куди менше уваги ВРП. Про перезавантаження там поки що не йдеться. Звісно, прописана ідея так званої Комісії з питань доброчесності та етики. Цей новий орган покликаний контролювати діяльність уже обраних членів ВККС і ВРП. До нього входитимуть троє міжнародних експертів і троє представників самої Вищої ради правосуддя. Рішення ухвалюється більшістю, тож хтось із членів ВРП повинен буде проголосувати за звільнення свого колеги. Понад те, обрання членів Комісії з питань доброчесності та етики також контролюватиме ВРП. До речі, вона ж ухвалюватиме остаточне рішення про призначення членів ВККС, якщо повернутися до теми радикального оновлення цього органу. Таким чином, формально Вища рада правосуддя навіть розширить свої повноваження.
Важко назвати послідовною й ініціативу додати до переліку люстрованих осіб тих, хто обіймав посади голів ВККС, Держсудової адміністрації (ДСА) та їхніх заступників протягом 2013–2019 років. Навіть якщо не аналізувати конституційність такої норми й проблеми з обґрунтуванням люстрації загалом, то виникає питання щодо переліку осіб. Чому саме ВККС і ДСА? Чому в такому разі там не зазначені голови або члени цих та інших органів судової влади?
Вартий уваги ще один факт. Нещодавно створений Верховний Суд (ВС) також вирішили реформувати. Пожвавлена активність довкола ВС спостерігається вже понад місяць. Зокрема, у низці сумнівних ЗМІ з’явилися публікації щодо нібито швидкої відставки його голови Валентини Данішевської. Їх кількість особливо зросла після невключення Данішевської до Комісії з правової реформи при президенті. Законопроект № 1008 пропонує зменшити кількість суддів ВС із 200 до 100, однак не прописує механізмів цього. У законодавстві з’явиться новий термін — «відбір» суддів, хоча нині є тільки «добір» і «конкурс». Регламент такого відбору нібито затвердить ВККС після реорганізації.
Читайте також: Судова система від реформи до реформи
«Нічого страшного не станеться. Серед тих 200 буде проведено нове оцінювання, і залишиться 100, а інші 100 підсилять апеляційну інстанцію. Я думаю, що в апеляції будуть у захваті від того, що до них прийдуть такі фахові люди», — заявив Веніславський на засіданні комітету. Ініціатори аргументують пропозицію тим, що в більшості ВС світу кількість суддів набагато менша. Однак в українському на сьогодні понад 77 тис. справ. І законопроект пропонує модель вирішення цієї проблеми тільки на майбутнє, а не вже тепер.
«Це дуже непросте питання, до якого можна підходити з різних боків. З одного боку, як було пояснено, у більшості країн світу кількість суддів ВС менша, але там і такої кількості справ немає. А можна розпочати й суб’єктний відбір, тобто відібрати лояльних до влади. Однак це стане видно лише під час самого відбору», — коротко прокоментував питання про скорочення ВС заступник його голови Богдан Львов.
За інформацією Тижня, ставлення до законопроекту № 1008 неоднозначне навіть у самій фракції «Слуги народу». Дехто волів би проводити судову реформу інакше. Однак поки що партійна дисципліна бере гору й проекти Офісу президента ухвалюють у тому вигляді, який є. Згаданий законопроект рекомендували до прийняття в цілому. Це може статися вже в п’ятницю, 13 вересня. І громадськість, і суддівська спільнота документ рекомендували доопрацювати.