Київ є лідером за виконанням закону про декомунізацію, зокрема у частині перейменування вулиць, а відповідні пам’ятники, які досі залишилися у столиці, не можна демонтувати без рішення міськради про перевезення. Про це виданню «Українська правда. Київ» розповів нинішній народний депутат та радник мера Києва з питань благоустрою, а з 2014 до 2016 року голова відповідного департаменту столичної мерії Дмитро Білоцерковець.
«Київ перебуває на першому місці в Україні по перейменуванню вулиць. У нас за законом про декомунізацію під перейменування підпадало 159 вулиць. Уже перейменовано 146, лишилось лише 13. У процентному відношенні… Київ займає перше місце в Україні», – сказав він.
За словами Білоцерковця, наразі на відкритий майданчик у Жулянах звезли демонтовані меморіальні дошки та більше 10 пам’ятників. Залишилося демонтувати п’ять об’єктів.
«У нас з недекомунізованих залишаються такі об’єкти: пам’ятник Чекістам,огорожа на мосту Патона – тут треба передбачити, чим замінити радянські символи, які знімемо, і треба фінансування з бюджету; стінка на метро «Театральна», що закрита зараз полотном, там треба замовляти проект демонтажу, а також проект того, що встановлять натомість; Батьківщина-Мати – тут має бути реакція Мінкультури, бо це є об’єкт Мінкультури, місто до цього стосунку не має; пам’ятник Щорсу», – сказав він та додав, що наразі є питання стосовно Щорса, оскільки в нього суперечлива біографія.
«Але навіть якщо буде рішення його демонтувати, то треба замовляти проект демонтажу, оскільки ці пам’ятники дуже великі. Проект демонтажу передбачає, що буде технічно прораховано, яким чином провести демонтаж, на скільки тонн кран замовити, яким чином демонтувати, щоб не порушувати правил безпеки праці. На це потрібні кошти», – пояснив він.
Також радник мера розповів про ситуацію з аркою Дружби народів..
«І останнє – арка Дружби народів. Хоч вона і не підпадає під цей закон. Якщо буде прийнято рішення про демонтаж, то тут треба буде виділяти кошти на демонтаж з боку Кабміну, бо в міста на це коштів не буде, це дуже дорогий об’єкт», – пояснив він.
Відповідаючи на запитання, чому Київ не впорався вчасно з демонтажем, Білоцерковець пояснив, що депутати досі не змогли визначити майданчик під демонтовані пам’ятники.
«Ще починаючи з минулого року, Департамент благоустрою і деякі депутати вимагали від Київради прийняти рішення, де буде музей окупації. Було рішення, що демонтажем займатиметься «Київблагоустрій», а щодо місця під музей мало бути окрема рішення», – сказав він.
«Я неодноразово звертався до партії «Свобода», щоб вони якомога скоріше запропонували альтернативне місце під музей, бо місця, які пропонувались, не проголосували. І зокрема, «Свобода» була проти. Однак, як я зрозумів, то «Свобода» не сильно хотіла, щоб пам’ятники демонтували і перевозили, бо вони вважають ці об’єкти можливістю для піару. Тому місця під музей досі немає», – підсумував радник мера.
Як повідомлялося, у Мінкульті 23 травня запевнили, що не зноситимуть Арку Дружби народів у Києві. Раніше міністр культури Євген Нищук повідомляв, що арку знесуть за будь-яких умов, а на її місці може бути встановлений монумент загиблим героям.